Ухвала суду № 64593030, 02.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 р. № 876/9519/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання рішення протиправним та зобов"язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яким, враховуючи уточнені позовні вимоги (а.с. 57), просив визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.06.2016 № 250/А-11 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», стягнути понесені судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1102,40 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 8500 гривень.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлене листом № 250/А-11 від 30 червня 2016 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 15 січня 2016 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до вимог ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати - судовий збір у розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) гривень 67 копійок.

Постанова мотивована тим, що відповідно до ч. 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Законом України № 900-VIII від 23 грудня 2015 року ст.63 цього Закону доповнено новою частиною, відповідно до якої перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, а постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" встановлено грошове забезпечення поліцейських, яке, за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, суд вважає, що таке збільшення є підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України судом присуджено судові витрати, понесені особою, пов'язані зі сплатою судового збору, та витрати на правову допомогу. При цьому, враховуючи вимоги Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», суд вважає обґрунтованими витрати на правову допомогу поза межами судового засідання в обсязі 1 години роботи адвоката, що становить 580 гривень, та його роботу в судових засіданнях загальною тривалістю 1 година 28 хвилин, що становить 850, 67 гривень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, зазначає, що прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» № 988 від 11.11.2015 не породжує підстав для проведення перерахунку пенсій особам із числа колишніх працівників органів внутрішніх справ. Вказаною Постановою не змінюються оклади, як цього вимагає пенсійне законодавство, а встановлюються оклади для поліцейських. Таким чином, в розумінні ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Постанова № 988 не є актом, яким змінено розмір і види грошового забезпечення для поліцейських.

Позивач, не погоджуючись із постановою суду першої інстанції в частині відмови у відшкодуванні витрат на правову допомогу, оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови у відшкодуванні понесених витрат на правову допомогу та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

15 червня 2016 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок раніше призначеної йому пенсії відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку підвищенням грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформленим листом від 30.06.2016 № 250/А-11, ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії з покликанням на те, що перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проводиться в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року, згідно якої уповноважені структурні підрозділи повідомляють Пенсійний фонд України про підстави для перерахунку пенсії. Оскільки повідомлення про перерахунок пенсії від Національної поліції України до Пенсійного фонду України не надходило, підстав для перерахунку пенсії немає.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 102 Закону України № 580-VІІІ від 02.07.2015 року "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VІІІ) пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до частини шістнадцятої статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції зі змінами, внесеними Законом № 580-VIII) у разі якщо на момент призначення пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, призначена пенсія підлягає негайному перерахунку.

Законом України № 900-VIII від 23.12.2015 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" (далі - Закон № 900-VIII) статтю 63 Закону № 2262-XII після частини другої доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень ) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".

За змістом частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Тобто, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

За приписами пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 (надалі - Порядок № 45), перерахунок раніше призначених згідно із Законом № 2262-XII пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 затверджено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно із абзацом другим пункту 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Отже, позивач, як колишній працівник міліції та пенсіонер органів внутрішніх справ, має право на здійснення перерахунку розміру пенсії на підставі Постанови КМУ від 11 листопада 2015 року № 988.

Разом з цим, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою правління ПФУ від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 3-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем проживання.

Зазначена норма встановлює право ОСОБА_1 самостійно звернутися в разів виникнення права на перерахунок пенсії до органу, що призначає пенсію із відповідною заявою.

Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлене листом від 30.06.2016 № 250/А-11, про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-XII.

Таким чином, вірним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-XII.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача понесених судових витрат суд зазначає наступне.

В силу приписів ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

Статтею 90 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (касета, дискета, компакт-диск тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

Одночасно із технічним записом судового засідання секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання (ч. 1 ст. 42 КАС України).

Відповідно до п. 6 та п. 7 ч. 2 ст. 42 КАС України у журналі судового засідання зазначається назва та час вчинення кожної процесуальної дії.

Журналами судових засідань підтверджується участь адвоката Трачук З.І. у трьох судових засіданнях: 13.09.2016 - 13 хв., 27.09.2016 - 49 хв., 26.10.2016 - 26 хв. (загальна тривалість судових засідань 88 хвилин).

Слід зазначити, що відповідно до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 № 4191-VI ( далі - Закон № 4191-VI) розмір компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» мінімальна заробітна плата в місячному розмірі станом на 01 січня - становить 1378 гривень, з 01 травня - 1450 гривень.

Таким чином, розмір компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах за годину роботи адвоката, починаючи з 01 травня 2016 року, не може перевищувати граничний розмір - 580 гривень.

Крім того, витрати на правову допомогу, граничний розмір яких визначено законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Відповідно до глави 6 розділу ІІ та глави 3 розділу ІІІ КАС України, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі.

Згідно з ч .2 ст.30 Закону України від 05.07.2012р. № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Проте, виходячи з положень ст.1 Закону України від 20.12.2011р. № 4191-VI, не зважаючи на порядок визначення гонорару у договорі, суд для обчислення суми компенсації витрат повинен керуватись вимогами Закону України № 4191-VI.

З розрахунку витрат на правову допомогу, що міститься в акті виконаних робіт від 09 червня 2016 року, складеним між виконавцем адвокатом Трачук З.І. та замовником ОСОБА_1, слідує, що вартість виконаної адвокатом роботи становить 8500 гривень, що включає: консультації щодо предмету звернення клієнта, підготовку та написання запиту, консультації щодо подання позовної заяви, підготовку та пошук розяснень та нормативних документі, які регулюють питання з приводу яких виник спір, обробку нормативних документів, підготовку позовної заяви, підготовку та пошук розяснень та нормативних документі, написання пояснень, доповнень, під час розгляду справи в суді, розшук практики міжнародного законодавства, щодо предмету позову, складення позовної заяви, представлення інтересів в суді, підготовку та написання виступу в дебатах в суду першої інстанції.

Водночас Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» передбачена компенсація за годину участі у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сплаченого судового збору у розмірі 1 102, 40 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 1430, 67 грн (580 грн - допомога поза межами судового засідання; 850, 67 грн - участь адвоката у судових засіданнях загальною тривалістю 1 год. 28 хв.).

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись частиною 3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2016 року у справі 607/7063/16-а - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І. В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 07.02.2017.