Постанова № 64592893, 31.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3636/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Національної поліції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №2 Національної поліції України, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Національної поліції України (відповідач - 1), Центральної атестаційної комісії №2 Національної поліції України (відповідач - 2), Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (відповідач - 3) про визнання протиправними дій, щодо включення позивача до списку працівників поліції, які підлягають атестуванню; визнання протиправним та скасування рішення про проведення атестації позивача; визнання протиправним та скасування наказу від 18.02.2016 №110 о/с в частині звільнення позивача; поновлення на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління внутрішньої безпеки в Закарпатській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України або на рівнозначній посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним рішення Національної поліції України в частині включення ОСОБА_2 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню. Визнано протиправним та скасовано рішення Центральної атестаційної комісії №2 Національної поліції України від 19.01.2016 зазначене в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа "4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", прийняте відносно ОСОБА_2. Визнано протиправним та скасовано наказ Національної поліції України від 18.02.2016 №110 о/с в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". Поновлено ОСОБА_2 на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління внутрішньої безпеки в Закарпатській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України. Стягнуто з Національної поліції України на користь ОСОБА_2 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Національної поліції України від 20 листопада 2015 року №210 прийнято рішення про проведення атестації поліцейських апарату Національної поліції України, керівникам структурних підрозділів Національної поліції України доручено скласти атестаційні листи відносно підлеглих, що направляються на атестування; подати матеріали щодо проходження служби поліцейськими, які підлягають атестуванню" забезпечити прибуття поліцейських на засідання атестаційних комісій.

Також, наказом Національної поліції України від 23 листопада 2015 року №102 "Про організацію заходів з тестування особового складу Національної поліції України" з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої можливості та відповідно до пункту 10 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 17 листопада 2015 року №1465, наказано керівникам структурних підрозділів Національної поліції України забезпечити реєстрацію всіх без винятку осіб, які виявили бажання пройти атестування, у єдиній централізованій телекомунікаційній системі (ЄЦВТМ) та проінформувати особовий склад про те, що особи, які не зареєстровані в ЄЦВТМ, не будуть допущені до участі в атестуванні та не зможуть продовжити службу в поліції.

Відповідно до наказу Національної поліції України від 26 листопада 2015 року №116 "Про проведення атестування поліцейського апарату Національної поліції України" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу, звільненні зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 17 листопада 2015 року №1465, наказано, зокрема керівникам структурних підрозділів Національної поліції України апарату Національної поліції України: 1) скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню; 2) скласти атестаційні листи на поліцейських; 3) підготувати для надання на засідання атестаційної комісії додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими; 4) довести до поліцейських інформацію про час і місце проведення атестаційної комісії та забезпечити їх прибуття в разі необхідності.

В подальшому, наказом Національної поліції України від 18.02.2016 №110 о/с старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління внутрішньої безпеки в Закарпатській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_2 згідно з п. 5 (через службову невідповідність) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в запас.

Зі змісту наказу від 18.02.2016 №110 о/с вбачається, що підставою для його прийняття слугував атестаційний лист від 19.01.2016.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням та наказом, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII.

Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків (частина 1 статті 58 Закону № 580-VIII).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону № 580-VIII з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри проводиться атестування поліцейських.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України (ч. 5 ст. 57 Закону № 580-VIII).

На виконання Закону № 580-VIII розроблена Інструкція № 1465, яка визначає порядок атестування поліцейських.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VIII та п. 3 розділу 1 Інструкції № 1465 атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Отже, Законом № 580-VIII та Інструкцією № 1465 визначений вичерпний перелік підстав для проведення атестування поліцейських з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів.

Водночас, системний аналіз вказаних норм Закону № 580-VIII та Інструкції № 1465 вказує, що оцінка ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів без існування підстав для її проведення, передбачених ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VIII, не може бути самостійною підставою для призначення атестування поліцейських. Зазначені в частині 2 обставини є обов'язковою передумовою для призначення атестації і повинні існувати до прийняття керівником органу поліції відповідного рішення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в атестаційному листі позивача відсутні посилання на те, що атестування проводиться у зв'язку з наявністю підстав (передумов) для вирішення питання про призначення позивача на вищу посаду, заміщення якої здійснюється без проведення конкурсу чи для вирішення питання про його переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України "Про професійний розвиток працівників" та Закону України "Про Національну поліцію", а відтак рішення щодо проведення атестації позивача є протиправним, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Разом з цим, порядок проведення атестування поліцейських визначено Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.15р. № 1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.15р. за №1445/27890.

Так, пунктом 2 розділу І Інструкції № 1465 встановлено, що керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.

Згідно з пунктом 11 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники.

За змістом пунктів 7-9 розділу ІV Інструкції № 1465 керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Відповідно до пункту 10 розділу ІV Інструкції № 1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Згідно з пунктом 11 розділу ІV Інструкції № 1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Пунктом 12 Розділу ІV Інструкції № 1465 встановлено, що за рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (пункт 15 розділу ІV Інструкції № 1465).

При цьому, відповідно до пункту 16 Розділу ІV Інструкції № 1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Отже, проаналізувавши вищевикладене, суд першої інстанції вірно зазначив, що, виходячи зі змісту та мети атестування, Атестаційна комісія під час співбесіди повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського відповідно до обов'язків, що на нього покладені (покладаються), його освітній та кваліфікаційний рівень, а також з'ясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465.

Отже, висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

Судом першої інстанції з атестаційного листа позивача встановлено, що останній охарактеризований безпосереднім керівником, як такий, що займаній посаді відповідає, дисциплінарних стягнень за період служби не має; за результатами тестування: застосування загальних навичок 23 балів із 60; професійне тестування 22 балів із 60.

В додатку до протоколу Центральної атестаційної комісії №2 мотивами прийняття оскаржуваного рішення зазначено: кандидат не виявив відвертості при відповіді на поставлені питання, не дав розгорнутих відповідей, ухилявся від надання однозначних відповідей. Не можу пояснити, що очкує від реформи, не розуміє її суті та необхідності проведення, не вірить у суттєві зміни, фактично вважає реформу просто заміною назви. Окрім недостатнього фінансування та протидії з боку прокуратури, не може назвати проблеми у міліції. Стверджує, що жодного разу не чув про причетність працівників міліції до корупційних схем щодо контрабанди та торгівлі людьми. Комісія дійшла висновку, що заперечення проблем, що об'єктивно існують у Закарпатській області та про які через ЗМІ відомо кожному громадянину, може свідчить про низький професійний рівень та відсутність мотивації до досягнення результату або про причетність до подібних процесів, укриття причетних, або небажання виявляти відвертість при проходженні атестації.

З вказаного протоколу колегією суддів встановлено, що атестаційна комісія в порушення вимог статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 16 розділу IV Інструкції №1465 не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо.

Крім того, судом першої інстанції вірно враховано те, що відповідачами не надано доказів наявності недоліків в роботі позивача, оскільки останній, відповідно до матеріалів справи, до дисциплінарної відповідальності не притягувався та характеризується позитивно.

За наведених обставин, враховуючи протиправність проведення атестації відносно позивача, з метою повного захисту прав і свобод позивача, дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії №2 НП України від 19.01.2016 про невідповідності займаній посаді ОСОБА_2 як такого, що підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, - є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Як наслідок, оскільки вказане рішення Атестаційної комісії слугували єдиною підставою для видання наказу НП України від 18.02.2016 №110 о/с про звільнення позивача, Окружний адміністративний суд м. Києва вірно визнав обґрунтованими вимоги позивача про визнання зазначеного наказу протиправним та його скасування.

З огляду на протиправність звільнення позивача із служби в поліції, є вірним висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення вимог позивача в частині поновлення його на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління внутрішньої безпеки в Закарпатській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Разом з тим, перевіряючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на те, що позивача було протиправно звільнено зі служби в поліції, позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений.

Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Верховний Суд України у постанові від 14 січня 2014 року (справа № 21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Обрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу проводиться згідно вимог Постанови КМ України №100 від 08.02.95р. «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок №100).

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У відповідності до листа Мінсоцполітики від 9.9.2014 № 10196/0/14-14/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік» кількість робочих днів у грудні 2015 року становить 23.

Листом Мінсоцполітики від 20.07.2015 N 10846/0/14-15/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік», кількість робочих днів у січні 2016 року становить 19 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив службу в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Відповідно до довідки Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 26.01.2017 р. №19, наданої на вимогу суду апеляційної інстанції, середньоденний заробіток ОСОБА_2 становить: 354,83 грн. ((8528,00 (заробітна плата за січень 2016)+6375,00 (заробітна плата за грудень 2015) = 14903) : 42 (23 робочих дня у грудні 2015 року та 19 робочих дні у січні 2016 року)).

З матеріалів справи встановлено, що позивача звільнено з 24 лютого 2016 року, а рішення про поновлення позивача на роботі прийнято судом 13 жовтня 2016 року.

Зважаючи на те, що у лютому 2016 року - 3 робочих дні, у березні - 22, у квітні - 21, у травні - 19, у червні - 20, у липні - 21, у серпні - 22, у вересні - 22, у жовтні - 11, то загальна кількість робочих днів з моменту звільнення по день ухвалення судового рішення про поновлення позивача на роботі складає 161 робочий день.

Отже середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача складає: 57127, 63 (п'ятдесят сім тисяч сто двадцять сім) грн. 63 коп. (354,83 грн. х 161 (робочих днів за час прогулу)).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів в цілому погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позовної вимоги в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Разом з тим, враховуючи, що позивач проходив службу в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України, колегія суддів приходить до висновку, що обов'язок зі сплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу покладений саме на цей орган, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України, є правовою підставою для зміни оскаржуваного судового рішення в цій частині.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що позивачем порушено встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до суду з даним позовом, з огляду на наступне.

Згідно висновків постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 11, якщо поліцейським подано скаргу до апеляційної атестаційної комісії, то перебіг строку звернення до суду потрібно відраховувати від дня, коли він був ознайомлений з рішенням апеляційної атестаційної комісії, прийнятий за результатами розгляду його скарги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржив рішення Центральної атестаційної комісії № 2 Національної поліції України від 19.01.2016 в апеляційному порядку.

Відповідно до протоколу Центральної апеляційної атестаційної комісії від 05.02.2016 року, подана скарга залишена без розгляду. Відомості про отримання позивачем такого рішення матеріали справи не містять.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно статті 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Колегія суддів зазначає, що позивача звільнено з посади за наслідком рішення Центральної атестаційної комісії №2 Національної поліції України від 19.01.2016.

В свою чергу, колегія суддів наголошує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Обмеження позивачу у доступі до правосуддя шляхом застосування до нього негативних наслідків ч. 3 ст. 99 КАС України призведе до диспропорційності між застосуванням норм процесуального права та захистом порушеного права позивача.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для залишення частини позовних вимог без розгляду.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Національної поліції України підлягає частковому задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року зміні.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 201, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Національної поліції України задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2016 року змінити виклавши абзац шостий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.02.2016 по 13.10.2016 в розмірі 57 127 (п'ятдесят сім тисяч сто двадцять сім) гривень 63 копійки без урахування обов'язкових податків та зборів».

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 07.02.2017 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.