Постанова № 64592864, 07.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/10537/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Литвиненко І.В.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 25 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до Деснянського районного суду м.Чернігова з адміністративним позовом до Чернігівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Відповідач) про визнання неправомірними дій Відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII, з 01.05.2016 року у зв'язку з підвищенням посадового окладу та надбавок працюючому державному службовцю відповідно посади та рангу за останнім місцем моєї роботи на державній службі, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»;

зобов'язання Відповідача провести перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII у редакції, що визначала розмір пенсії у відсотках на момент призначення пенсії (80%), з 01.05.2016 року із суми заробітної плати в розмірі, згідно довідки - (посадовий оклад - 6 220 грн., надбавка за 9 ранг, який Позивачу був присвоєний на державній службі і підтверджений записом в трудовій книжці - 200 грн; надбавка за вислугою років (50%) - 3 210 грн стаж роботи на державній службі складає 29 років, що підтверджено записом в трудовій книжці), яка перераховується з 01.05.2015 року працюючому державному службовцю відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи та державній службі та постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 03.09.2015 року у справі № 750/8146/15-а залишити в силі;

стягнення з Відповідача на користь Позивача сплачений судовий збір у сумі 551, 21 грн.

Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 25 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку розміру її пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати;

зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» у розмірі 80 % від місячного (чинного) заробітку, починаючи з 01.11.2016 року з урахуванням довідки Державної фінансової інспекції в Чернігівській області 13.07.2016 року № 25-11-21-16/4585 і додатку до неї та постанови Деснянського районного суду м.Чернігова від 03.09.2016 року №750/8146/15-а та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку.

Також, вирішено питання про стягнення на користь ОСОБА_2 судового збору у сумі 551,20 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні адміністративного позову.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Рішення суду першої інстанції прийняте в порядку скороченого провадження.

Відповідно ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2.

З огляду на викладене та враховуючи те, що рішення суду першої інстанції прийнято у порядку скороченого провадження, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно п.3 ч.1 ст.197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справ та встановлено судом першої інстанції, Позивач перебуває на обліку в Чернігівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України з 23.09.2012 року та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» у розмірі 80 % суми заробітної плати.

27 жовтня 2016 року Позивач звернулася із заявою до Відповідача з проханням здійснити їй перерахунок пенсії в зв`язку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям, надавши довідку Державної фінансової інспекції в Чернігівській області 13.07.2016 року № 25-11-21-16/4585 і додаток до неї.

Відповідач, листом від 28.10.2016 року №19355/05, відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що з 01.06.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII.

Статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ) у редакції, чинній на час призначення пенсії Позивачу, передбачалось, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

В подальшому законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.

Так, Законом України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» і викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Отже, на час звернення Позивача із заявою про перерахунок пенсії внесено зміни (набрали чинності 01 січня 2015 року) в статтю 37-1 Закону, що регулює порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців та фактично скасовано норми законодавства, які визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865, а саме: виключено п.4 щодо визначення умов перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу».

Слід звернути увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що з 01 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, а також обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу».

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 року №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» (Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ №15 від 18.01.2017) затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів згідно з додатком 1; розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців згідно з додатком 2; перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці, згідно з додатком 3.

Крім того, визначено, що постанова набирає чинності одночасно із Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу».

Згідно Прикінцевих та перехідних положень Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» набирає чинності з 1 травня 2016 року.

Статтею 90 цього Закону визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, на час звернення Позивача із заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт про порядок та умови перерахунку пенсії державним службовцям не прийнято.

Оскільки чинним законодавством України не передбачено право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів з 01.01.2015 року, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, то відсутні будь-які підстави для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду та проведення перерахунку призначеної пенсії.

Поряд з цим слід зазначити, що відмова Відповідача у такому перерахунку пенсії Позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням права на соціальний захист.

Крім того, помилковим є посилання суду першої інстанції у резолютивній частині оскаржуваного судового рішення на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 вересня 2015 року справа №750/8146/15-а, оскільки рішення суду, яке набрало законної сили виконується в порядку, установленому КАС України та Законом України «Про виконавче провадження».

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та постановив помилкове рішення про часткове задоволення позову.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат колегія суддів зазначає таке.

Положеннями статті 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа; якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, то відповідно відсутні підстави для стягнення судового збору у сумі 551,20 грн на користь Позивача.

Положеннями ст.159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Частиною 1 статті 198 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.

Відповідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

За приписами ч.10 ст.183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст.183-2, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чернігівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України задовольнити частково.

Постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 25 листопада 2016 року в частині задоволення позовних вимог та вирішення питання щодо розподілу судових витрат скасувати та в цій частині прийняти нову постанову наступного змісту.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Чернігівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.