Ухвала суду № 64592852, 08.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5629/15 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

08 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Желтобрюх І.Л.

за участю секретаря судового засідання: Вітковській К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача - Офісу великих платників податків ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Офісу великих платників податків ДВС про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року позивач, Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №218550117/2810 від 16 вересня 2015 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» є юридичною особою, здійснює торговельну діяльність через мережу магазинів. Як платник податків позивач перебуває на обліку у відповідача.

У серпні 2015 року посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами магазину за адресою: м. Харків, вул. Героїв Сталінграду, 171, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд».

За результатами проведеної перевірки посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області складено Акт від 31 серпня 2015 року №67/20-40-21-02-10/32294926.

Перевіркою встановлено факт зберігання алкогольного напою "Сливовиця", ємність 0,5, міцність 45% об., дата розливу 12 березня 2014 року згідно інформації на пляшці, що маркована марками акцизного податку з зазначенням ціни сплаченого акцизного податку у розмірі 11,135 грн., яка не відповідає ставці акцизного податку, що діяла на дату розливу вказаної алкогольної продукції та відповідно до п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України вважається немаркованою марками акцизного податку.

Посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області встановлено порушення позивачем вимог п. 226.11 ст. 226 Податкового кодексу України, ст. 11 Закону України від «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

На підставі висновків Акту перевірки Міжрегіональним ГУ ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 16 вересня 2015 року №21855/0117/2810, згідно з яким позивачу було нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Згідно з п. 216.4 ст. 216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках.

Відповідно до пп. 222.2.1 п. 222.2 ст. 222 Податкового кодексу України податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.

Згідно з пп. 222.2.2 п. 222.2 ст. 222 Податкового кодексу України у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Відповідно до абз. 4 п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вказаною правовою нормою регулюються правовідносини щодо сплати акцизного податку при розливі алкогольних напоїв на території України, а не при ввезенні готової продукції у режимі імпорту.

Так, датою визначення ставки акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції є дата подання платником податку митної декларації до митного органу, а не дата розливу цієї продукції.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2014 року у справі № К/9991/51771/12, від 25 березня 2015 року у справі № К/800/25953/13, від 19 липня 2016 року у справі №823/1785/15).

Як вбачається з Акту перевірки, у ході проведення перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області було встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку, на яких зазначені суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, що не відповідають сумам, визначеним з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, а саме: алкогольний напій «Сливовиця» TM RUDOLF JELINEK, місткість 0,5, міцність 45 % об., дата розливу 12.03.2014, виробник "Рудольф Елінек" Чеська республіка, імпортер: ТОВ "Фоззі-Фуд", Київська область, в кількості 7 шт., марковані марками акцизного податку з наступними реквізитами:

- серія АААЙ01/14АІ ЛГП №001494, сума акцизного податку 11,135 грн.;

- серія АААІ01/14АІ ЛГП №001452, сума акцизного податку 11,135 грн.;

- серія АААЖ01/14АІ ЛГП №001401, сума акцизного податку 11,135 грн.;

- серія АААЙ01/14АІ ЛГП №001531, сума акцизного податку 11,135 грн.;

- серія АААБ01/14АІ ЛГП №001533, сума акцизного податку 11,135 грн.;

- серія АААЄ01/14АІ ЛГП №001523, сума акцизного податку 11,135 грн.;

- серія АААЄ01/14АІ ЛГП №001525, сума акцизного податку 11,135 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що імпортер алкогольного напою «Сливовиця» TM RUDOLF JELINEK, місткість 0,5, міцність 45 % об., дата розливу 12 березня 2014 року, виробник "Рудольф Елінек" Чеська республіка - ТОВ "Фоззі-Фуд", звернувся до Головного управління Міндоходів у Київській області із заявкою-розрахунком на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв (вх. №412 від 29.01.2014), в якій просив продати марки акцизного податку, в тому числі на наведений товар, за результатами розгляду якої Товариству з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» видано відповідні марки акцизного податку.

Згідно платіжного доручення від 17 січня 2014 року №2223467 позивачем здійснено сплату акцизного податку із ввезення на територію України лікеро-горілчаної продукції.

Позивачем подано митному органу митну декларацію від 06 лютого 2014 року №125110000/2014/050035 щодо вивезення в режимі тимчасового вивозу марок акцизного податку для маркування лікером-горілчаної продукції, де отримувачем є «Рудольф Елінек» Чеська республіка.

Позивачем подано митному органу митну декларацію від 05 травня 2014 року №125110000/2014 щодо ввезення на митну територію України, зокрема, алкогольного напою «Сливовиця» TM RUDOLF JELINEK, місткість 0,5, міцність 45 % об.

У зв'язку із збільшенням суми акцизного податку на дату ввезення на митну територію України, зокрема, алкогольного напою «Сливовиця» TM RUDOLF JELINEK, місткість 0,5, міцність 45 % об., позивачем здійснено доплату акцизного податку із ввезення на територію України лікеро-горілчаної продукції, що підтверджується платіжним дорученням від 29 квітня 2015 року №2362840.

Доплата акцизного податку із ввезення на територію України лікеро-горілчаної продукції згідно платіжного доручення від 29 квітня 2015 року №2362840 прийнята ГУ Міндоходів у Київській області, про що свідчить печатка уповноваженого органу на вказаній заявки-розрахунку.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що рішення про застосування до позивача фінансових санкцій прийняте відповідачем на підставі висновку про факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку, на яких зазначені суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, що не відповідають сумам, визначеним з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що датою визначення ставки акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції є дата подання платником податку митної декларації, відповідачем не доведено правомірності рішення про застосування до позивача фінансових санкцій.

З'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Офісу великих платників податків ДВС про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку, визначеному ст.. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 08.02.2017

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

І.Л. Желтобрюх

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Безименна Н.В.