Ухвала суду № 64592797, 02.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11438/16 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М., Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохелп» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Департаментом архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві 01 червня 2016 року, на підставі вимоги слідчого управління ГУ Національної поліції у місті Києві від 12 травня 2016 року №8361/125/23/3-2016/2 (а.с. 51-52) та направлення для проведення позапланової перевірки від 18.05.2016 (а.с. 52), проведено позапланову перевірку позивача, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с. 54-55).

На підставі вказаного Акту, 01 червня 2016 року Департаментом архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (а.с. 56-59).

Крім того, 01 червня 2016 року Департаментом архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с. 60-68), а 14 червня 2016 року - прийнято постанови №147/16/10/26-10/1406/0215, №148/16/10/26-11/1406/0215 та №149/16/10/26-12/1406/0215 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с. 72-80).

З метою перевірки виконання позивачем вимог приписів від 01 червня 2016 року, 08 липня 2016 року Департаментом архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві проведено позапланову перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с. 83), яким встановлено, що позивачем вимоги приписів від 01.06.2016 не виконані, в частині усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом приведення земельної ділянки на бульварі Івана Лепсе, 26 в Солом'янському районі м. Києва до попереднього стану, а також з 01.06.2016 зупинення виконання будівельних робіт із будівництва окремо розташованого торгівельного павільйону на бульварі Івана Лепсе, 26 в Солом'янському районі м. Києва (а.с. 83-84).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Законом №71-VIII встановлено обмеження на проведення перевірок у 2015, 2016 роках, тому у відповідача були відсутні правові підстави для проведення перевірок позивача 01 червня та 08 липня 2016 року, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин справи.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно - будівельний контроль та нагляд.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю визначені в статті 6 вказаного закону.

Відповідно до вказаного закону, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до п. 2 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно з п.5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п.п. 7, 11 Порядку 553, підставами для проведення позапланової перевірки, є, подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, на підставі вимоги Слідчого управління ГУ МВС України у м. Києві від 12.05.2016 №8361/125/23/3-2016/2, 01.06.2015 Департаментом архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Автохелп», за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01.06.2015 та складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с. 54-57).

Крім того, згідно з Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08.07.2016 відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, на підставі перевірки виконання ТОВ «Автохелп» вимог приписів Департаменту від 01.06.2015, відповідачем 08.07.2016 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Автохелп» (а.с. 83-84).

28 грудня 2014 року прийнято Закон №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (надалі - Закон № 71-VIII), відповідно до п. 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Вказаною нормою названі виключні підстави, за наявності яких можна перевіряти зазначених суб'єктів.

Крім того, Закон №71-VIII не містить положень, що поняття «контролюючі органи», які вживаються у тексті цього Закону необхідно розуміти у визначенні пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, згідно з яким контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Застосовуючи словосполучення «контролюючі органи» у вищенаведеному пункті 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII, законодавець не уточнює на які саме контролюючі органи розповсюджуються встановлені обмеження.

Вимоги пункт 3 Прикінцевих положень Закону України № 71-VIII, «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» стосуються всіх без виключення контролюючих органів, а не лише органів доходів і зборів.

Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» №408 від 13 серпня 2014 року (далі по тексту постанова №408) встановлено, що надання дозволу КМУ на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком (за винятком перевірок стану підготовки до роботи енергетичних об'єктів суб'єктів електроенергетики та суб'єктів відносин у сфері теплопостачання) здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження.

Додатком до Постанови №408 «Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців» до переліку таких органів включена і Держархбудінспекція. Вказана постанова №408 є чинною і на час розгляду та вирішення по суті даної справи.

Приписами пунктів 1 та 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09 липня 2014 року передбачено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Враховуючи положення вищенаведених норм права, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що в даному випадку відповідач є контролюючим органом, на якого поширюється дія мораторію щодо проведення перевірки позивача, оскільки пункт 3 Прикінцевих положень Закону України № 71-VIII, не є зміною чи доповненням до Податкового кодексу України та застосоване в ньому поняття «контролюючі органи» стосується усіх контролюючих органів, тобто органів, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності згідно з Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року.

Таким чином, вимоги п.3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII, стосуються всіх без виключення контролюючих органів, а не лише Державної фіскальної служби України та її територіальних органів та з врахуванням вищезазначених приписів законодавства, якими визначений правовий статус та коло повноважень Держархбудінспекції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач є контролюючим органом у розумінні п.3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII.

Такого ж правового висновку дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 23.11.2016 (справа №К/800/15954/16).

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що в ході апеляційного розгляду встановлено, що позивач за попередній рік 2015 мав обсяг доходу до 20 мільйонів гривен, що представником відповідача не було спростовано.

За таких обставин, відповідно до вимог Закону № 71-VIII, відповідач не мав права проводити перевірку позивача без отримання дозволу Кабінету Міністрів України.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправними дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо проведення перевірки діяльності ТОВ «Автохелп», які здійснені 01.06.2016 та 08.07.2016, оскільки у цей період Законом №71-VIII встановлено мораторій щодо проведення відповідачем перевірки позивача.

Щодо посилань відповідача на пункт 8 розділу 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII (далі - Закон №76-VIII) яким передбачено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Так, 28.12.2014 законодавцем було прийнято два різні нормативно-правові акти, якими встановлено мораторії на проведення перевірок суб'єктів господарювання, а саме:

- Закон № 71-VIII, яким мораторій на перевірки за колом суб'єктів поширено на контролюючі органи у 2015 та 2016 роках;

- Закон №76-VIII, яким поширено мораторій на проведення перевірок контролюючими органами, крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України протягом січня - червня 2015 року.

Як вбачається з пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII (в редакції, яка діяла на момент перевірки позивача) було встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривен за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінально процесуального кодексу України.

В судовому засіданні як першої так і апеляційної інстанції в ході розгляду справи було встановлено, що вимоги пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII стосуються всіх без виключення контролюючих органів, а не лише Державної фіскальної служби України та її територіальних органів, тому доводи апелянта щодо застосування до спірних правовідносин Закону №76-VIII колегією суддів не приймаються до уваги.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно із частиною першою ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М.Троян

Судді: Н.П.Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.