Постанова № 64592690, 07.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 753/11461/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтюк Л.К.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Закревській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного зонту України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки № 18-685 зп від 11 травня 2016 року та повторної довідки № 18-1347 зп від 17 жовтня 2016 року, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 12 липня 2001 року №2663-111, що діяла на час призначення пенсії) у розмірі 90% середньомісячної (чинної) заробітної плати нa підставі довідки Генеральної прокуратури України 18-1347 зп від 17 жовтня 2016 року та визнання протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови йому у перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків місячної (чинної) заробітної платина підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18-1192 зп від 01 вересня 2016 року (уточнена № 18-1346зп від 17 жовтня 2016 року); скасувати рішення Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві №ЗЮ7/14/ч-65/1 ВІД 12 травня 2016 року та № 15758/14/ч-65/2 від 19 жовтня 2016 року щодо відмовити йому у перерахунку пенсії; зобов'язати Лівобережне об'єднане управління пенсійного фонду України в м. Києві здійснити, починаючи з 1 грудня 2015 року, перерахунок призначеної пенсії їв розмірі 90 відсотків від розміру заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної І прокуратури України № 18-1346зп від 17 жовтня 2016 року без обмеження її максимального розміру, з урахуванням доплати, як інваліду війни 3 групи та виплати пенсії за особливі заслуги перед Україною; зобов'язати відповідача виплатити йому недоплачену різницю між фактично отриманою ним та перерахованою пенсією за період з грудня 2015 року.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року вказаний адміністративний позов - задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, в частині обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність на відповідний рік, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції у вказаній частині.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 90% від суми заробітної плати.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок призначеної йому пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18-685 зп від 11 травня 2016 року. Крім того, позивач звернувся вдруге 17 жовтня 2016 року з уточненою довідкою Генеральної Прокуратури України № 18-1347 зп від 17 жовтня 2016 року.

Листом від 12 травня 2016 року №3107/14/ч-65/1 та відповідно листом від 19 жовтня 2016 року №15758/14/Ч-65/2 відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії з покликанням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213, яким передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів Україні «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний провести позивачу перерахунок і виплату пенсії в розмірі 90% місячного заробітку, визначеного в довідці Генеральної прокуратури України 18-1347 зп від 17 жовтня 2016 року, як передбачено ст. 50-1 Законом України «Про прокуратуру», однак з урахуванням обмежень максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з першого числа місяця, який є наступним за місяцем, коли позивач звернувся з заявою про здійснення перерахунку пенсії. Тобто, перерахунок повинен бути здійснений починаючи з 01 січня 2016 року.

Колегія суддів погоджується з наявністю підстав для задоволення позову та проведення перерахунку і виплати пенсії позивача в розмірі 90% місячного заробітку, визначеного в довідці Генеральної прокуратури України, як передбачено ст. 50-1 Законом України «Про прокуратуру», однак вважає, що судом першої інстанції помилково застосовано норми матеріального права при вирішенні питання щодо обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з огляду на наступне.

Частина 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1789-ХІІ) в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу зазначає, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Частина 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачає перерахунок пенсій для прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, зменшено до 80% відсотків розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Таким чином, з 01 жовтня 2011 року положення ч. 1 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.

Крім того, Законом № 3668-VІ встановлено обмеження виплати пенсії максимальним її розміром.

Відповідно до ст. 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Разом з цим, як встановлено пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11 жовтня 2016 року по справі № 465/3463/15-а.

Частиною 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом № 3668-VІ зміни до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини 13, 18, ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали.

Вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, колегія суддів виходить з того, що згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

З огляду на зазначені обставини справи та норми права, колегія суддів вважає, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим Законом № 3668-VI, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Отже, постанова Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року підлягає зміні в частині обмеження розміру пенсії.

Колегія суддів вважає, що в спірному випадку позивачу належить здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із середньомісячного заробітку, зазначеного в довідці Генеральної прокуратури України № 18-1347 зп від 17 жовтня 2016 року з розрахунку 90 % від середнього заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії.

Відповідно до ч. 1 статті 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 201, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року - змінити шляхом викладення третього абзацу резолютивної частини постанови наступним чином:

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_3 перерахунок призначеної пенсії за вислугою років з 01 січня 2016 року на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18-1347 зп від 17 жовтня 2016 року відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 12 липня 2001 року №2663-111, що двіяла на час призначення пенсії) у розмірі 90 % середньомісячної (чинної) заробітної плати, з урахуванням доплати як інваліду війни 3 групи та виплати пенсії за особливі заслуги перед Україною та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за період з 01 січня 2016 року без обмеження граничного розміру пенсії.

В решті постанову Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.