Постанова № 64592339, 26.01.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2017 р. Справа№ 911/1139/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Разіної Т.І.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін:

від позивача 1.- не з'явився,

від позивача 2. - не з'явився,

від відповідача 1. - Олексіюк М.В.,

від відповідача 2. - не з'явився,

від третьої особи 1. - не з'явився,

від третьої особи 2. - не з'явився,

від третьої особи 3. - не з'явився,

від третьої особи 4. - не з'явився,

від третьої особи 5. - не з'явився,

від третьої особи 6. - не з'явився,

від третьої особи 7. - не з'явився,

від прокуратури - Івашин О.Є.,

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області

на ухвалу господарського суду Київської області від 15.08.2016р.

по справі № 911/1139/16 (головуючий суддя Христенко О.О., судді Мальована Л.Я., Подоляк Ю.В.)

за позовом керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: 1. Головного управління Держгеокадастру у Київській області,

2. державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інституту землеробства Національної академії аграрних наук України»,

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю «Актив Форвардінг»,

2.Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_4,

2. ОСОБА_5,

3. ОСОБА_6,

4. ОСОБА_7,

5. ОСОБА_8,

6. товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія міжрегіонального сервісу»,

7. приватного нотаріуса Біккінеєвої Ірини Анатоліївни,

8. ОСОБА_10

про скасування розпоряджень, державної реєстрації права власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.08.2016р. відмовлено керівнику Києво-Святошинської місцевої прокуратури у відстроченні сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Заяву керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову залишено без задоволення. Позов керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інституту землеробства Національної академії аграрних наук України» до товариства з обмеженою відповідальністю «Актив Форвардінг» та Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1.ОСОБА_4, 2. ОСОБА_5, ОСОБА_6, 4. ОСОБА_7, 5. ОСОБА_8, 6. товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Міжрегіонального сервісу», 7. приватного нотаріуса Біккінеєвої Ірини Анатоліївни, 8. ОСОБА_10 про скасування розпоряджень, державної реєстрації права власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з незаконного володіння залишено без розгляду. Не погодившись із вказаною ухвалою, прокуратура Київської області звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 15.08.2016р. у справі № 911/1139/16 в частині залишення без розгляду позову керівника Києво-Святошинської міської прокуратури і передати справу на розгляд до господарського суду Київської області.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017р. після повторного автоматичного розподілу справи, справу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Разіна Т.І., Яковлєв М.Л.

Прокуратура Київської області підтримує апеляційну скаргу у повному обсязі.

ТОВ «Актив Форвардінг» заперечує проти апеляційної скарги, з підстав викладених у письмовому відзиві.

Головне управління Держгеокадастру у Київській області, державне підприємство «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інституту землеробства Національної академії аграрних наук України», Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія міжрегіонального сервісу», приватний нотаріус Біккінеєва Ірина Анатоліївна, ОСОБА_10 своїх представників, чи особисто, в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи обмежений процесуальний строк розгляду даної справи, за відсутності клопотання про продовження строку розгляду, справа розглядається у визначений ст. 102 Господарського процесуального кодексу України строк, за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлені.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до господарського суду Київської області із позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інституту землеробства Національної академії аграрних наук України» до 1. товариства з обмеженою відповідальністю «Актив Форвардінг», Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_4, 2. ОСОБА_5, 3. ОСОБА_6, 4. ОСОБА_7, 5. ОСОБА_8, 6. товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія міжрегіонального сервісу», 7. приватний нотаріус Біккінеєва Ірина Анатоліївн, 8. ОСОБА_10 про визнання незаконними розпоряджень Києво-Святошинської районної адміністрації, скасування рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень та витребування на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області земельні ділянки.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України «Про прокуратуру». Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України «Про прокуратуру». Для представництва інтересів громадянина в господарському суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, та письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні та письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Згідно частини 1, 7 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам. Повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до вимог Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою кабінету Мініцстрів України від 14.01.2015р. №15 основними завданнями Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є: 1. реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру; 2. надання адміністративних послуг згідно із законом у відповідній сфері; 3. внесення на розгляд Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначеній сфері, крім пропозицій щодо формування державної політики з використання і охорони земель сільськогосподарського призначення, які вносяться на розгляд Міністра аграрної політики та продовольства.

Обґрунтовуючи подання позову в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області прокуратура посилається на те, що даний орган виконавчої влади є спеціально уповноваженим державним органом, який має право на даний час розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення, а також в інтересах державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інституту землеробства Національної академії аграрних наук України», оскільки останній являється фактичним користувачем спірних земельних ділянок.

Як вірно встановлено судом першої інстанції у Держгеокадастру відсутнє повноваження звернення до суду із відповідним позовом.

Щодо державного підприємства, то відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. по справі №1-1/99 прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Звернення прокуратури до суду в інтересах державного підприємства є таким, що протирічить змісту рішення Конституційного суду України.

Більше того, рішенням Європейський суд з прав людини по справі «Менчінська проти Росії» (рішення від 15.01.2009) вказав на те, що сама наявність прокурора в судовому процесі порушує ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки прокурор надаючи свої зауваження та міркування, таким чином стає союзником однієї із сторін, що створює відчуття нерівності у іншої сторони. Суд також зазначив, що, хоча прокурор згідно норм процесуального права і мав формальне право на участь у справі, проте дана справа не мала будь-яких особливих обставин, що виправдовувала його участь.

Відповідно до ч. 4 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляду справи, підвідомчих господарським судам» якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом Київської області правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали господарського суду Київської області від 15.08.2016 р. у справі №911/1139/16.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Київської області від 15.08.2016р. у справі №911/1139/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №911/1139/16 повернути до господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Т.І. Разіна

М.Л. Яковлєв