Постанова № 64592288, 01.02.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2017 р. Справа№ 910/1025/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Смірнової Л.Г.

Андрієнка В.В.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: не з»явились

від відповідача 1: не з»явились

від відповідача 2: Проценко Ю.В. за дов. № б/н від 27.01.2017р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС

на рішення Господарського суду міста Києва

від 14.12.2016 року

у справі № 910/1025/16 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім"

до 1) Державної казначейської служби України

2) Запорізької митниці ДФС

про стягнення 2160,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 2160,00 грн. матеріальної шкоди, завданої протиправними діями Запорізької митниці Державної митної служби України.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.03.2016 у справі № 910/1025/16, у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі № 910/1025/16 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі № 910/1025/16 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2016 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 у справі № 910/1025/16 скасовано, а справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва суду від 27.09.2016 справу № 910/1025/16 прийнято до провадження.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.12.2016 у справі № 910/1025/16 позовні вимоги задоволені повністю.

Стягнуто з рахунків державного бюджету (Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вулиця Бастіонна,6, код ЄДРПОУ 37567646) шкоду завдану неправомірними діями Запорізької митниці ДФС (69041, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 12, код ЄДРПОУ 39477764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" (69034, м. Запоріжжя, вул. Ульянова,54, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд.29, код ЄДРПОУ 22161169) у розмірі 2160,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Запорізька митниця ДФС звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2016р. у справі № 910/1025/16 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В своїй апеляційній скарзі Запорізька митниця ДФС просить суд про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у зазначеному клопотанні вказано найменування та місцезнаходження найближчого суду, до якого можуть прибути уповноважені представники (господарський суд Запорізької області, 69001, м. Запоріжжя, вул.. Шаумяна, буд..4).

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до протоколу про автоматизований розподіл судової справи від 10.01.2017 р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Мартюк А.І., судді: Смірнова Л.Г., Андрієнко В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017р. апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС було прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 01.02.2017р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2017р. клопотання представника Запорізької митниці ДФС про участь у судовому засіданні, призначеному на 01.02.2017 о 10:45 год., в режимі відеоконференції задоволено.

Представники позивача, відповідача -1 у судове засідання не з'явилися. Причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача, відповідача - 1.

Представник відповідача -2 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав повністю та просив її задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду № 808/8932/15 від 12.05.2016 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, яка набрала законної сили, встановлено наступне.

10.06.2015 між позивачем та фірмою "Purolite Ltd.", Уєльс, Об'єднане Королівство (далі - продавець) укладено контракт від №15219/ІМ, згідно з яким продавець зобов'язується продати, а покупець купити на умовах даного контракту товари (продукцію) відповідно до специфікації та умов, зазначеним у відповідних положеннях до цього контракту.

29.09.2015 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" звернулось до Запорізької митниці з метою митного оформлення хімічної продукції, придбаної у підприємства "Purolite Ltd.".

На етапі контролю митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару, містять наступні розбіжності: 1. Згідно СМР від 23.09.2015 № 003201 перевізником є "VELES BUKOVYNA" LTD, в той час як довідка щодо транспортних витрат від 23.09.2015 № DT0982 видана ПП "Юніс-ТЕП"; 2. Згідно п.5 зовнішньоекономічного контракту від 10.06.2015 №150963 обов'язково надсилаються документи ("Obligatory Shipping documents"): підписаний контракт, підписаний інвойс, проформа-інвойс, пакувальний лист, сертифікат якості, сертифікат про походження, копія експортної декларації підписаний прас - лист. Таким чином містяться розбіжності в обов'язкових документах, що надаються разом з товаром. Крім того, проформа-інвойс, сертифікат про походження, експортна декларація не подані до митного оформлення та/або не зазначені в митний декларації як такі, що наявні у декларанта.

Відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ, відповідачем було витребувано від позивача (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.Також повідомлено, що згідно ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

30.09.2015 декларант (Заставська Т.1.) відмовилась від надання додаткових документів протягом 10 днів (ч.3 ст.53 МКУ), посилаючись на відсутність зазначених документів у декларанта.

Адміністративним судом у справі № 808/8932/15 встановлено, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 53 Митного кодексу України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Отже, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Також, встановлено, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість, а у випадку об'єктивної неможливості та відсутності цих документів - письмові поясненням причин їх ненадання. Також додатково декларант повідомив митний орган про те, що надані всі наявні на момент декларування документи, інші документи надаватися не будуть.

30.09.2015 відповідачем прийнято рішення про визначення митної вартості за другорядним методом визначення митної вартості - резервним, відповідно до ст.64 МКУ від 30.09.2015 № 112050000/2015 000295/1.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду № 808/8932/15 від 12.05.2016, яка набрала законної сили вирішено: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 30.09.2015 №112050000/2015/000295/1, винесене Запорізькою митницею ДФС відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім".

Не погодившись з визначенням митної вартості товару не за першим методом, з метою надання висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, що витребовувався митницею вимогою № 187603 (ідентифікатор повідомлення №5372a12f-603a-41f1-9а3с-18b0150cccde від 29.09.2015), Товариство з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" звернулось до ДП "Держзовнішінформ" із замовленням про надання висновку, та оплатив його вартість в розмірі 2160,00 грн. 27.10.2015.

ДП "Держзовнішінформ" виготовило висновок №4.5/188 від 27.10.2015, який позивач передав Запорізькій митниці відповідно до вимоги № 187603 (ідентифікатор повідомлення №5372a12f-603a-41f1-9а3с-18b0150cccde від 29.09.2015). Запорізька митниця відмовилась враховувати вказаний висновок, оскільки він за їх твердженнями не містить інформації про відповідність ціни на товар кон'юнктурі світового або європейського ринку. Відповідно даний лист ДП "Держзовнішінформ" не містить інформації достатньої для висновку, що вартість ввезеного товару відповідає дійсній вартості.

Дії Запорізької митниці по прийняттю рішення про коригування митної вартості товарів від 30.09.2015 №112050000/2015/000295/1 визнані адміністративним судом неправомірними в зв'язку з необґрунтованістю вимог додаткових документів.

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій Запорізької митниці позивачем понесені витрати на оплату експертного висновку ДП "Держзовнішінформ" у розмірі 2160,00 грн.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування шкоди.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК і проводиться як у договірних зобов'язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов'язаннях (гл. 82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Запорізькою митницею було відмовлено позивачу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, що підтверджується матеріалами справи.

У зв'язку з вимогою Запорізької митниці про надання додаткових документів, позивач був вимушений замовити висновок у ДП "Держзовнішінформ" вартістю 2160,00 грн.

Факт понесення зазначених витрат підтверджується наявним в матеріалах справи листом ДП "Держзовнішінформ" від 27.10.2015 № 4.5/188 та банківською випискою.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Стаття 56 Конституції України проголошує право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку, що позивачем доведено понесення матеріальної шкоди у розмірі 2160,00 грн. внаслідок неправомірних дій відповідача-2.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 35 зазначеного Порядку казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Дане положення Основного Закону України реалізується нормами статті 1173 Цивільного кодексу України, якими закріплено спеціальний випадок відшкодування шкоди, що має певні особливості порівняно з загальними правилами про деліктну відповідальність.

Отже, зазначеною правовою нормою встановлено відповідальність за завдання шкоди особливим суб'єктом, здійснення ним особливих функцій, тощо.

Суб'єктом відповідальності за даною статтею є держава, Автономна Республіка Крим, орган місцевого самоврядування, які відшкодовують шкоду, завдану безпосереднім заподіювачем шкоди - органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим та органом місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2016р. у справі № 910/1025/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2016р. у справі № 910/1025/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/1025/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.Г. Смірнова

В.В. Андрієнко