Рішення № 64591923, 02.02.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2017 р.Справа № 922/4688/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія», 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 3-а, код ЄДРПОУ 13711949;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Циклум», 61052, м. Харків, вул. Конева, 2, код ЄДРПОУ 39910515;

про стягнення 94243,23 грн.

за участю представників сторін:

позивача не зявився;

відповідача не зявився.

У звязку із неявкою всіх учасників судового процесу технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть справи:

Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Циклум" про стягнення боргу за непоставлений товар у розмірі 76200,00 грн., штрафу в розмірі 11430,00 грн., пені в розмірі 1158,24 грн., інфляційних втрат у розмірі 4978,99 грн., 3% річних у розмірі 476,00 грн.

Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов"язань за договором поставки №75 від 21.09.2016, а саме щодо поставки насосу СД 800/32 у кількості 1 шт. на суму 76200,00 грн. Здійснюючи правове обґрунтування посилається на ст.ст. 526, 530, 612, 653 ЦК України, ст.ст. 230-237 ГК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2016 було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 02.02.2017 о 10:30 год.

Позивач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив. На поштову адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення (вх. №3148 від 31.01.2017) разом із оригіналом фіскального чеку від 16.12.2016 №3440 на виконання вимог ухвали суду від 28.12.2016 та клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання також не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав. Через канцелярію суду представник відповідача ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності б/н від 10.01.2017, подав клопотання (вх. №3410 від 02.02.2017) про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомитися з матеріалами справи №922/4688/16.

Клопотання обґрунтовує тим, що у представника відповідача не було можливості підготуватися належним чином до судового засідання, у звязку із зміною юридичної адреси ТОВ «Циклум», переїздом та відповідно відсутністю доступу до окремих документів товариства, у тому числі до позовної заяви КП Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія». Крім того, представник відповідача має бути присутній у іншому судовому засіданні, призначеному у Апеляційному суді Харківської області на 02.02.2017 о 09:45 год. по справі №640/13514/16-ц, на доказ чого додав до клопотання копію апеляційної скарги від 20.01.2017 на рішення Київського районного суду м. Харкова по справі №640/13514/16-ц, інформацію про справу призначену до розгляду в Апеляційному суді Харківської області, що міститься на сайті суду та належним чином завірену копію договору №26-12-2016 оренди нежитлових приміщень від 26.12.2016.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, відмовляє у його задоволенні, так як у відповідача було достатньо часу для підготовки до розгляду справи та подання до суду відзиву на позов, а відповідач своїм правом на конституційний захист не скористався.

Позивач у письмових поясненнях (вх. №3148) зазначив, що станом на теперішній час товар відповідно до договору поставки №75 від 21.09.2016 відповідачем не поставлено. Кошти у розмірі 76200,00 грн., що були сплачені позивачем, не повернуто. Інформація про результати розгляду претензій від 12.10.2016 №01-2422 від 25.10.2016 та 01-2535 не надходила, як і повідомлення про результати розгляду пропозиції від 28.11.2016 №01-2950 про розірвання договору поставки №75 від 21.09.2016.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Циклум" (постачальник) та комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» (замовник) 21.09.2016 укладено договір поставки №75, згідно з умовами п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а замовник прийняти і оплатити товар на умовах, викладених цим договором. Предметом поставки за цим договором є наступний товар Насос СД 800/32 у кількості 1 шт., ціна без ПДВ - 63500,00 грн., ціна з ПДВ 76200,00 грн. (п.1.2.).

Пунктом 10.2. договору встановлено, що цей договір діє з моменту підписання обома сторонами по 31 грудня 2016 року, а в частині виконання зобовязань до їх повного виконання.

В контексті наведених умов договору та доказів, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що договір поставки №75 від 21.09.2016 є діючим.

Відповідно до п.4.1. договору ціна за товар складає 76200,00 грн. в тому числі ПДВ.

Розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у договорі. Товар оплачується 100 % - вим перерахуванням оплати шляхом прямого банківського перерахування на розрахунковий рахунок постачальника. Замовник зобовязується внести передоплату за товар протягом 10 банківських днів з моменту підписання цього договору (п.5.1., 5.2., 5.3.)

Позивач сплатив за поставку товару, а саме насосу СД 800/32, грошові кошти в сумі 76200,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Циклум» №26009571991400 в АТ «УкрСиббанк» МФО 351005, що підтверджується платіжним дорученням №599 від 21.09.2016 (а.с.13).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що постачальник постачає товар на умовах DDP м. Бровари Київська область відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 протягом 5 (пяти) робочих днів з дня наступного після надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Поставка товару виконується постачальником на склад замовника за адресою: м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого (Кірова), 96. Датою поставки вважається дата відвантаження у видатковій накладній (п.3.2., 3.3.).

Як стверджує позивач та вбачається із матеріалів справи у порушення умов договору відповідачем не поставлено товар у строк, визначений у договорі, а саме протягом пяти робочих днів з дня наступного після надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, тобто з 22.09.2016 по 28.09.2016.

Пунктом 7.4. договору встановлено, що у випадку невиконання постачальником своїх обовязків перед замовником, постачальник сплачує пеню в розмірі 0,02 % за кожний день прострочення, від вартості непоставленого у строк товару. У випадку порушення строків поставки більше, ніж на 5 банківських днів, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого товару. Оплата пені і штрафу здійснюється одночасно з погашенням заборгованості.

Сторони у п.7.5 договору домовились, що у випадку не поставки товару більше ніж 15 робочих днів, постачальник зобовязується повернути передоплату, проведену замовником у розмірі 100% і оплатити штрафні санкції, передбачені п.7.4 договору.

Судом встановлено,що відповідач не поставив насос СД 800/32 у строки, встановлені у договорі, внаслідок чого йому було нараховано пеню у розмірі 0,02 % за кожен день прострочення, штраф у розмірі 15% від вартості товару та зобовязано перерахувати передоплату за товар у розмірі 100%.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до п.7.2 договору поставки позивачем на адресу відповідача було направлено рекомендованим листом претензії від 12.10.2016 вих. №01-2422 та від 25.10.2016 вих. №01-2535, що були отримані ТОВ «Циклум» 21.10.2016 та 28.10.2016 відповідно, про сплату пені, штрафу та повернення передоплати, проте вказані претензії були залишені ТОВ «Циклум» без розгляду, кошти відповідачем не сплачено.

Таким чином, позивач змушений був звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У ч.2 вказаної статті закріплено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 ЦК України закріплено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Положеннями ч.1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України визначено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

При цьому, суд бере до уваги, що в п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки позивачем було здійснено 100% - ову оплату товару в сумі 76200,00 грн. шляхом прямого перерахування коштів на рахунок ТОВ «Циклум», що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням.

Частиною 1 ст.530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Строк поставки відповідачем насосу СД 800/32 з огляду на положення п.3.1 договору поставки, настав 29.09.2016.

Позивач стверджує, що відповідач зобовязання щодо поставки товару у строк, встановлений договором не виконав, що призвело до повернення передоплати у розмірі 76200,00 грн., нарахуванні штрафу в розмірі 11430,00 грн., пені в розмірі 1158,24 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, не надано доказів вжиття ним всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання своїх зобовязань за договором, а також доказів неможливості вчасної поставки товару насосу СД 800/32.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач не виконав зобовязання щодо поставки насосу СД 800/32 вартістю 76200,00 грн. у строк, визначений договором поставки, тому є таким, що прострочив виконання зобовязання.

Щодо заявлених до стягнення у позові штрафу, пені, суд виходить з наступного.

Згідно із п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 2, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У ст.230 ГК України міститься визначення штрафних санкцій, так, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку

України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п. 7.4. договору зазначено, що у випадку невиконання постачальником своїх обовязків перед замовником, постачальник сплачує пеню в розмірі 0,02 % за кожний день прострочення, від вартості непоставленого у строк товару. У випадку порушення строків поставки більше, ніж на 5 банківських днів, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого товару.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, пені, на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 253-255, 549 ЦК України, ст.ст. 231, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 11430,00 грн., пені в сумі 1158,24 грн., є обґрунтованими, правомірними та правильно розрахованими.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат у розмірі 4978,99 грн. та 3 % річних у розмірі 476,00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п.7.5 договору поставки у випадку не поставки товару більше ніж 15 робочих днів, постачальник зобовязується повернути передоплату, проведену замовником у розмірі 100% і оплатити штрафні санкції, передбачені п.7.4 договору.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення передоплати за непоставлений товар, а саме насос СД 800/32.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 у справі №921/266/13-г/7.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних необґрунтованими, у звязку із чим відмовляє у їх задоволенні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на задоволення судом позовних вимог частково, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,83 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4-3, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Циклум" (61052, м. Харків, вул. Конева, 2, код ЄДРПОУ 39910515) на користь комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 3-а, код ЄДРПОУ 13711949) борг за непоставлений товар у розмірі 76200,00 грн., штраф у розмірі 11430,00 грн., пеню у розмірі 1158,24 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Циклум" (61052, м. Харків, вул. Конева, 2, код ЄДРПОУ 39910515) на користь комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 3-а, код ЄДРПОУ 13711949) судовий збір у розмірі 1331,83 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. В частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 4978,99 грн., 3 % річних у розмірі 476,00 грн. відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 07.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_2