Рішення № 64591503, 06.02.2017, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 лютого 2017 року Справа № 913/1353/16

Провадження №14/913/1353/16

За позовом Державного підприємства «Новоайдарське лісомисливське господарство», смт. Новоайдар Луганської області

до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 103862 грн. 31 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А.

при секретарі Дохняк І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1 від 03.01.2017;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №01-026/1032 від 23.12.2016.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: Державним підприємством «Новоайдарське лісомисливське господарство» (далі позивач) заявлена вимога про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (далі відповідач) заборгованості за договором поставки №АМК-164-214-псп/22 від 14.01.2014 в сумі 103862 грн. 31 коп.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти позовних вимог з тих мотивів, що рахунки на оплату товару йому не виставлялись, товарно-транспортні накладні його представниками не підписувались і печатка підприємства на них не проставлялась. Також відповідачем заявлено клопотання про відстрочення виконання рішення до 28.02.2017.

Розглянувши матеріали справи, суд

В С Т А Н О В И В:

14 січня 2014 року між Державним підприємством «Новоайдарське лісомисливське господарство» (далі постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» (далі покупець) було укладено договір поставки №АМК-164-214-псп/22 (далі договір).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобовязується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), а покупець прийняти і оплатити товар на умовах, викладених у договорі. Сортамент, кількість і ціна товару наведені у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору, що є невідємною його частиною.

Згідно до п. 2.1 договору ціна товару за одиницю та по позиціям, а також порядок та умови оплати за поставлений товар зазначаються в специфікаціях до договору, оформлених у вигляді додатків до договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до положень пп.5.3 п.5. «Умови розрахунків» покупець розраховується за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно умов, передбачених специфікаціями до договору.

Умовами специфікацій №1 від 14.01.2014 та №3 від 10.07.2014 передбачено, що оплата поставленого товару здійснюється покупцем на підставі рахунку постачальника по факту поставки з відстрочкою платежу на 20 банківських днів.

На виконання умов договору поставки №АМК-164-214-псп/22 від 14.01.2014 та згідно специфікацій до договору №1 від 14.01.2014, №3 від 10.07.2014, №4 від 03.12.2014 позивач поставляв відповідачу товар згідно товарно-транспортних накладних, а саме:

- ТТН № 109 від 14.03.2014;

- ТТН № 000212 від 25.03.2014;

- ТТН № 000215 від 28.03.2014;

- ТТН № 155 від 14.03.2014;

- ТТН № 000201 від 28.03.2014;

- ТТН № 108 від 14.03.2014;

- ТТН № 112 від 29.04.2014;

- ТТН № 000223 від 29.04.2014;

- ТТН № 000312 від 30.04.2014;

- ТТН № 000789 від 30.05.2014;

- ТТН № 000802 від 20.06.2014.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар. Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 103862 грн. 31 коп.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач виконав своє зобовязання щодо поставки товару, що підтверджується матеріалами справи товарно-транспортними накладними, а саме:

- ТТН № 109 від 14.03.2014;

- ТТН № 000212 від 25.03.2014;

- ТТН № 000215 від 28.03.2014;

- ТТН № 155 від 14.03.2014;

- ТТН № 000201 від 28.03.2014;

- ТТН № 108 від 14.03.2014;

- ТТН № 112 від 29.04.2014;

- ТТН № 000223 від 29.04.2014;

- ТТН № 000312 від 30.04.2014;

- ТТН № 000789 від 30.05.2014;

- ТТН № 000802 від 20.06.2014.

Борг склав 95082 грн. 63 коп. Оскільки кошти не сплачені, строк на їх оплату минув, позовні вимоги про стягнення 95082 грн. 63 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Стосовно товарно-транспортної накладної № 001052 від 27.06.2014 слід зазначити, що вона не містить підпису особи, яка отримала товар від позивача. Позивач заперечує факт отримання за нею товару.

Таким чином, позивачем не надано доказів отримання відповідачем товару за товарно-транспортною накладною № 001052 від 27.06.2014 на суму 8779 грн. 68 коп.

А відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тому слід відмовити у стягненні 8779 грн. 68 коп. за необґрунтованістю вимог.

Що стосується клопотання про відстрочення виконання рішення суду до 28.02.2017, то відповідач не надав доказів, яким чином може змінитись його становище до вказаної дати враховуючи такий незначний проміжок часу, яким чином зміниться можливість виконувати рішення суду, а тому клопотання про відстрочення виконання рішення суду відхиляється.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства «Новоайдарське лісомисливське господарство» до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» про стягнення 103862 грн. 31 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (ідентифікаційний код 05441447, юридична адреса: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 20 «А») на користь Державного підприємства «Новоайдарське лісомисливське господарство» (ідентифікаційний код 00991605, юридична адреса: 93500, Луганська область, смт. Новоайдар, вул. Коваленка, буд. 4) борг в розмірі 95082 грн. 63 коп., витрати на сплачений судовий збір в розмірі 1426 грн. 23 коп. Наказ видати позивачу.

3. В решті позову відмовити.

У судовому засіданні 06.02.2017 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу.

Дата підписання рішення 08 лютого 2017 року.

Суддя Є.А.Лісовицький