Рішення № 64591034, 02.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2017Справа №910/21507/16За позовом Дочірнього підприємства "Енеїда"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Уніпро"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гусине"

про стягнення 19 500,00 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники учасників процесу:

від позивача та третьої особи: Корець В.Г. (довіреність б/н від 10.01.2017)

від відповідача: Дубовик О.В. (довіреність б/н від 10.01.2017)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Дочірнє підприємство "Енеїда" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Уніпро" (відповідач) про стягнення 19 500,00 грн. збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 порушено провадження у справі № 910/21507/16 та призначено її до розгляду на 20.12.2016.

16.12.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 20.12.2016 з'явились представники позивача. Представник відповідача не з'явився, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, проте, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 відкладено розгляд справи на 17.01.2017.

12.01.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач повністю заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що позивач не звертався до відповідача із заявками на здійснення ремонту товару, а відповідач не здійснював ремонт.

16.01.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі, серед яких письмові пояснення щодо необхідності залучення до участі у справі третьої особи та клопотання про витребування доказів.

В судове засідання 17.01.2017 з'явились представники позивача та відповідача.

Представники позивача надали суду пояснення по справі та підтримали клопотання про необхідність залучення до участі у справі третьої особи та витребування доказів по справі.

Представник відповідача надав суду пояснення по справі.

Крім того, представником позивача в судовому засіданні 17.01.2017 було заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.01.2017 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/21507/16 на 15 днів, залучено до участі у справі № 910/21507/16 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гусине", розгляд справи відкладено на 02.02.2017.

27.01.2017 від відповідача через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення, у яких відповідач зазначив, що оскільки відповідач не здійснював гарантійного ремонту, то у нього відсутня квитанція № 3000001995 та гарантійний талон на товар.

Від позивача 01.02.2017 надійшли письмові пояснення та обґрунтування щодо заявленої до стягнення суми збитків. Крім того, позивачем, на підтвердження того факту, що ремонт проведений відповідачем, був неякісним, долучені до матеріалів справи акти від 10.08.2016.

У судовому засіданні 02.02.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

Враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 26.05.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.12.2015 відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату № 1478 від 11.12.2015 на суму 10 286,60 грн. для оплати вагового індикатора ІЕ-04 та чотирьох датчиків ваговимірювальних Keli SQB-SS 250 кг С3.

Зазначений рахунок оплачений позивачем 11.12.2015, що підтверджується платіжним дорученням № 535 від 11.12.2015 на суму 10 286,60 грн.

17.12.2015 на підставі видаткової накладної № 1005 відповідач здійснив поставку позивачу наступного товару: ваговий індикатор ІЕ-04 та чотири датчики ваговимірювальні Keli SQB-SS 250 кг С3.

При цьому, за твердженням відповідача, що не заперечується позивачем, разом із товаром позивачу наданий гарантійний талон на товар.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, зазначає, що у зв'язку з виходом з ладу вагового індикатора ІЕ-04 та чотирьох датчиків ваговимірювальних Keli SQB-SS 250 кг С3, 26.07.2016 зазначений товар було доставлено відповідачу для ремонту.

09.08.2016 позивачу були повернені з ремонту ваговий індикатор ІЕ-04 та чотири датчики ваговимірювальні Keli SQB-SS 250 кг С3. Однак, за твердженням позивача, ремонт був неякісним та ваги стали непридатними для їх подальшого використання.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду, у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 19 500,00 грн. збитків, з яких 19 000,00 грн. вартість ваг та 500,00 грн. - товарний чек за доставку товару для ремонту.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено договір купівлі - продажу (шляхом оформлення видаткової накладної), а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Сума, заявлена позивачем до стягнення, є сумою збитків, пов'язаною зі здійсненням відповідачем неякісного ремонту ваг, що призвело до неможливості їх подальшого використання.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) розміру збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Як на підставу для стягнення з відповідача завданих збитків, позивач посилається на неналежне проведення відповідачем ремонту вагового індикатора ІЕ-04 та чотирьох датчиків ваговимірювальних Keli SQB-SS 250 кг С3, внаслідок чого ваги стали непридатними для використання.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як на доказ передання позивачем відповідачу товару на ремонт, позивач посилається на квитанцію № 3000001995, однак матеріали справи не місять такої квитанції, а тому, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту передачі відповідачу для ремонту вагового індикатора ІЕ-04 та чотирьох датчиків ваговимірювальних Keli SQB-SS 250 кг С3.

Жодних інших доказів звернення позивача до відповідача з вимогами проведення ремонту вагового індикатора ІЕ-04 та чотирьох датчиків ваговимірювальних Keli SQB-SS 250 кг С3 матеріали справи не місять та сторонами спору суду не надано.

Більше того, матеріали справи не місять жодного доказу виходу з ладу товару, поставленого відповідачем, а саме вагового індикатора ІЕ-04 та чотирьох датчиків ваговимірювальних Keli SQB-SS 250 кг С3, як і не місять доказів проведення відповідачем ремонту зазначеного товару.

Акти від 10.08.2016, надані позивачем, у яких зазначається про непридатність ваг, не є такими доказами, оскільки складені в односторонньому порядку лише представниками позивач; доказів того, що члени комісії мають відповідні знання у галузі досліджуваного обладнання, матеріали справи не містять.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 N 506 «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів», гарантійний ремонт полягає у виконанні робіт, пов'язаних з усуненням недоліків товару для забезпечення використання його за призначенням протягом гарантійного терміну експлуатації. Усунення недоліків здійснюється шляхом заміни чи ремонту комплектуючого виробу або окремої складової частини, а також виконання регулювальних робіт відповідно до вимог нормативних документів.

Під час приймання товару на гарантійний ремонт виконавець у присутності споживача перевіряє споживчі властивості товару, його комплектність, зовнішній вигляд, заводський номер, дату виготовлення, наявність пломб виробника або виконавця (за дорученням виробника) та гарантійних талонів і встановлює наявність заявленого недоліку. Товару надається номер, під яким він береться на гарантійний облік.

Після прийняття товару на гарантійний ремонт виконавець видає споживачеві квитанцію за формою N 7-гарант (додаток 9), в якій зазначаються усі недоліки та термін виконання ремонту.

Дані про види виконаних робіт, номер, під яким товар взято на гарантійний облік, зазначаються на зворотному боці гарантійного талона.

Позивачем не надано квитанції, яка б свідчила про прийняття для ремонту відповідачем вагового індикатора ІЕ-04 та чотирьох датчиків ваговимірювальних Keli SQB-SS 250 кг С3, як і не надано самого гарантійного талону.

Тобто факт пошкодження вагового індикатора ІЕ-04 та чотирьох датчиків ваговимірювальних Keli SQB-SS 250 кг С3 позивачем не доведено.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач безпідставно посилається на виконання відповідачем неякісного ремонту, оскільки позивачем взагалі не доведений факт проведення ремонту відповідачем.

Таким чином, позивачем не доведено наявності підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків у розмірі 19 500,00 грн., а саме не доведено наявність складу господарського правопорушення, як і не доведено понесення позивачем шкоди у заявленому ним розмірі.

З огляду на вищевстановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними належними доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні позову Дочірнього підприємства "Енеїда" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Уніпро" про стягнення 19 500,00 грн. збитків.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2017.

Суддя С.О. Турчин