Рішення № 64590924, 06.02.2017, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" лютого 2017 р. Справа № 906/1265/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 12.01.2017 вих. № 1;

від відповідача: не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Металспецпостач" (м.Житомир)

до публічного акціонерного товариства "Вібросепаратор" (м.Житомир)

про стягнення 243074,28 грн

Позивач подав до суду позов про стягнення з відповідача 243633,46 грн за несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами постачання № 081230 від 30.12.2008 та № 4 від 30.12.2009, з яких: 222896,20 грн інфляційних втрат, обрахованих за період з 14.12.2013 по 31.10.2016, та 20737,26 грн 3% річних, обрахованих за період з 14.12.2013 по 12.12.2016.

До початку розгляду справи до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю представника товариства в судовому засіданні Корольовського районного суду у цивільній справі № 296/8282/16-ц на 09:15 06.02.2017 (а. с. 52, 53).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням поданого до суду клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 06.02.2017, згідно з яким позивач зменшив суму інфляційних нарахувань до 222810,46 грн та 3% річних до 20263,82 грн, уточнивши кінцевий строк нарахування 3% річних до 17.11.2016 (а. с 55 - 57).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки клопотання позивача про зменшення позовних вимог від 06.02.2017 не суперечить законодавству та не порушує чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд приймає його до розгляду разом з первісно заявленими позовними вимогами.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки повідомив у надісланому суду клопотанні (а. с. 52, 53), відзиву на позовну заяву та контр розрахунок не надав.

Представник позивача щодо клопотання представника відповідача заперечив, вказавши про відсутність належних доказів на його підтвердження.

За вказаних обставин, враховуючи наявні у справі документи, а також те, що відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити, за необхідності, участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, як з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами, при чому неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), однак відповідачем доказів в обґрунтування клопотання про участь у іншому засіданні суду надано не було, тому суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та дійшов висновку про можливість вирішення спору по суті за відсутності відповідача, у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 15.07.2011 у справі № 16/5007/67/11 господарський суд Житомирської області позовні вимоги ТОВ "Металспецпостач" до ВАТ "Вібросепаратор" задовольнив частково; стягнув з відповідача на користь позивача 230414,13 грн боргу за поставлений металопрокат згідно договорів постачання № 081230 від 30.12.2008 та № 4 від 30.12.2009, 2304,14 грн державного мита та 186,77 грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу (копія на а. с. 13, 14).

Як на підставу позову в даній справі позивач посилається на те, що заборгованість, яка виникла у відповідача на підставі договорів постачання та стягнута згідно з рішенням господарського суду Житомирської області від 15.07.2011 у справі № 16/5007/67/11, була сплачена відповідачем лише 18.11.2016. Оскільки, незважаючи на наявні грошові зобов'язання, рішення суду не виконувалося протягом 5 років, позивачем з посилання на ст. 625 ЦК України заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних за період прострочення виконання ним грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що за заявою позивача (а. с. 26) постановою головного державного виконавця Корольовського відділі ДВС Житомирського МУЮ від 23.08.2011 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області № 16/5007/67/11, виданого 25.07.2011 (а. с. 28).

При здійсненні виконавчих дій з примусового виконання рішення господарського суду Житомирської області від 15.07.2011 у справі № 16/5007/67/11, згідно з платіжним дорученням № 4046 від 18.11.2016 державним виконавцем Корольовського відділу ДВС Житомирського МУЮ на користь позивача було здійснено перерахування боргу у сумі 232905,04 грн за виконавчим документом № 16/5007/67/11 від 25.07.2011 про стягнення з ВАТ "Вібросепаратор" (а. с. 45).

Розглядаючи законність вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд зазначає таке.

Згідно з приписами п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Інфляційні нарахування та нарахування трьох процентів річних на заборгованість, визначену судовим рішенням, можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Як зазначено в статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до наявного в матеріалах справи уточненого розрахунку (а. с. 56, 57), позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 20263,82 грн за період з 14.12.2013 по 17.11.2016 включно, нараховані на суму боргу 230414,13 грн, а також 222810,46 грн інфляційних втрат, обрахованих за період 14.12.2013 - 31.10.2016.

Як вбачається з наказу суду № 16/5007/67/11 від 29.07.2011 (а. с. 15), рішення господарського суду Житомирської області від 15.07.2011 у справі № 16/5007/67/11 вступило в законну силу 26.07.2011, звідси, суд дійшов висновку, що позивачем обрано період до нарахування 3% річних та інфляційних правильно. При здійсненні розрахунку інфляційних втрат позивачем дотримано "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" згідно з листом Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Здійснивши перерахунок річних та інфляційних, виходячи з вказаного позивачем в розрахунку періоду їх нарахування на суму боргу 230414,13 грн, суд вважає, що їх суми обґрунтовані та вірні.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, не спростував доводи позивача щодо права на отримання нарахувань, визначених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

З огляду на викладене, враховуючи прострочку відповідача в частині сплати заборгованості, що виникла у зв'язку з неналежним виконанням договорів постачання № 081230 від 30.12.2008 та № 4 від 30.12.2009 та існувала до 18.11.2016, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до чинного законодавства та підлягають задоволенню на суму 243074,28 грн, з яких: 20263,82 грн 3% річних та 222810,46 грн інфляційних втрат.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Вібросепаратор" (10001, м. Житомир, вул. Баранова, буд. 93, код ЄДРПОУ 13568038) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Металспецпостач" (10001, м. Житомир, проспект Незалежності, буд. 91/1, код ЄДРПОУ 31600184): 20263,82 грн 3% річних, 222810,46 грн інфляційних втрат та 3646,11 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 08.02.17

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу - рек. з повід.