Рішення № 64590513, 08.02.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.02.2017 Справа № 904/10749/16

За позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської Ради, м. Дніпро

про стягнення 24 583,90 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1 - довіреність № 2110 від 16.08.16.

СУТЬ СПОРУ:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулось до господарського суду з позовом до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської Ради про стягнення 24 583,90 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням умов договору №1475/15-РО-4 купівлі-продажу природного газу від 29.12.04.

Ухвалою суду від 28.11.16 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21.12.16.

Ухвалою суду від 21.12.16 розгляд справи відкладений до 01.02.17.

Позивач у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, надав витребувані ухвалами суду документи та пояснення, надав оригінали документів витребувані судом для огляду в судове засідання.

Представник відповідача у судове засідання зявився, проти позову заперечив, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 01.02.17 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Позивачем (Продавець) і Відповідачем (Покупець), укладений договір №1475/15-РО-4 купівлі-продажу природного газу від 29.12.04 (Договір) та додаткові угоди до нього № № 1,2,3,4,5,6,7,8. Відповідно до п.1.1 якого продавець зобовязався передати у власність покупцю 2015 році природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, а покупець зобовязався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору. У п. 2.1. договору продавець зобовязався з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року передати покупцю газ в обсязі до 36,581 тис.куб.м. Згідно п. 3.1. договору продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, повязану з правом власності на газ. Відповідно до п. 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Згідно п. 3.4. договору покупець не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобовязується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобовязується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Цей договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.15, а в частині проведення розрахунків - до повного здійснення (п.11).

Згідно ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору, Позивачем протягом січня-березня 2015 року поставлено Відповідачу природний газ на загальну суму 42 716,02 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу (а.с. 28-30).

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, відповідач порушив умови договору і не розрахувався за поставку газу з позивачем. Позивач заявив до стягнення суму основного боргу 13 414,79 грн. Під час розгляду справи відповідач надав акт звірки з позивачем станом на 30.11.16, з якого вбачається, що основна сума заборгованості складає 7 277,76 грн. Позов подано 23.11.2016. Отже, борг частково сплачено після подання позову.

Згідно з п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, провадження в справі припиняється, якщо відсутній предмет спору. Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема у випадку припинення існування предмету спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача суми основного боргу в 6137,03 грн. слід припинити на підставі пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а позовні вимоги про стягнення суми основного богу задовольнити в сумі 7277,76 грн.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.7.2 договору, у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 цього договору, він зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 5036,89 грн. згідно наступного розрахунку:

за зобов'язання за січень 2015: за період прострочки з 15.02.15 по 15.04.15.

за зобов'язання за лютий 2015: за період прострочки з 15.03.15 по 14.09.15.

за зобов'язання за березень 2015: за період прострочки з 15.04.15 по 14.10.15.

Розрахунок пені наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних сумі 669,42 грн. згідно наступного розрахунку:

за зобов'язання за січень 2015: за період прострочки з 15.02.15 по 15.04.15.

за зобов'язання за лютий 2015: за період прострочки з 15.03.15 по 28.09.16.

за зобов'язання за березень 2015: за період прострочки з 15.04.15 по 28.09.16.

Розрахунок 3% наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.

Крім того, позивач заявив до стягнення суму інфляційних втрат в розмірі 5462,80 грн.:

за зобов'язання за січень 2015 : за період прострочення з березня 2015 по квітень 2015;

за зобов'язання за лютий 2015 : за період прострочення з квітня 2015 по серпень 2016;

за зобов'язання за березень 2015: за період прострочення з травня 2015 по серпень 2016.

Розрахунок інфляційних втрат наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193, 265Господарського Кодексу України, ст. ст. 526, 530, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської Ради (49005, м.Дніпро,вул. Полігонна,б.7, код 32688148) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНОЇ АКЦІОНЕРНОЇ КОМПАНІЇ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) суму основного боргу в розмірі 7 277,76грн., 3% річних в розмірі 669,42грн, пеню в розмірі 5 036,89 грн. інфляційні втрати в розмірі 5 462,80 грн. та судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

Припинити провадження в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 6137,03 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення підписано 06.02.17

Суддя М.О.Ніколенко