Ухвала суду № 64590314, 07.02.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

07 лютого 2017 року м. Київ № 826/1989/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П., розглянувши заяву Повного товариства "Велта П.М.С.Г. "Гарант-Сервіс" про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомПовного товариства "Велта П.М.С.Г. "Гарант-Сервіс"до Одеської митниці Державної фіскальної служби Українипровизнання протиправними дій/рішень та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Повне товариство "Велта П.М.С.Г. "Гарант-Сервіс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій/рішень та зобов'язання вчинити дії.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом: зупинення дії актів про настання гарантійного випадку № 1 від 20.01.2017, № 2 від 20.01.2017, № 3 від 20.01.2017, № 4 від 20.01.2017 та вимог про сплату належної суми митних платежів за гарантією № 1 від 20.01.2017, № 2 від 20.01.2017, № 3 від 20.01.2017, №4 від 20.01.2017; заборони відповідачу та/або Державній фіскальній службі України вчиняти будь-які дії, які будуть направлені на припинення приймання від гаранта органами доходів і зборів України фінансових гарантій до моменту прийняття остаточного судового рішення по позовним вимогам позивача; припинення нарахування пені, передбаченої статтею 302 Митного кодексу України, якщо така нараховувалася, з моменту початку розгляду справи та до прийняття судом остаточного судового рішення по позовним вимогам позивача.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2017 відкрито провадження у справі, ухвалено вирішити клопотання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у судовому засіданні, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

07.02.2016 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про негайне вирішення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до частини четвертої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

За результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів судом встановлено, що 30.12.2016 Повним товариством "Велта П.М.С.Г. "Гарант-Сервіс" були надані фінансові гарантії №0007-01077-01-301216, №0007-01077-02-301216, №0007-01077-03-301216, №0007-01077-04-301216 на транзитне переміщення товару з пункту пропуску "Рені-Джюрджюлешть" Одеської митниці до пункту пропуску "Сеньківка - Нові Юркевичі" Чернігівської митниці за митними деклараціями ТР 80 №500070002/2016/317951, №500070002/2016/317950, №500070002/2016/317949, №500070002/2016/317952.

01.01.2017 за невідомих обставин транспортний засіб № IS7TUN/IS08TUN, на якому здійснювалось перевезення товару відповідно до зазначених ВМД, зник разом із водієм у невідомому напрямку у зв'язку з чим були подані відповідні заяви до органів поліції та відкрито кримінальне провадження.

Відповідачем було оформлено акти про настання гарантійного випадку № 1 від 20.01.2017, № 2 від 20.01.2017, № 3 від 20.01.2017, № 4 від 20.01.2017 та винесено вимоги про сплату належної суми митних платежів за гарантією № 1 від 20.01.2017, № 2 від 20.01.2017, № 3 від 20.01.2017, № 4 від 20.01.2017.

Відповідно до частини п'ятої статті 311 Митного кодексу України, гарант зобов'язаний не пізніше трьох банківських днів, наступних за днем отримання вимоги та документів, що підтверджують настання гарантійного випадку, перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету.

Частиною шостою статті 311 Митного кодексу України передбачено, що у разі порушення строку перерахування коштів у рахунок сплати митних платежів відповідно до вимоги органу доходів і зборів гаранти несуть відповідальність (у тому числі передбачену Податковим кодексом України) як особи, відповідальні за сплату забезпечених гарантією сум митних платежів. У разі несплати гарантом коштів за фінансовими гарантіями суми таких коштів вважаються податковим боргом гаранта та стягуються у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з частиною другою статті 307 Митного кодексу України взаємовідносини між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та гарантами регулюються на підставі укладених угод.

Відповідно до пункту 4.6 Угоди про надання фінансових гарантій митним органам незалежним фінансовим посередником №770 від 22.11.2012, укладеної між Державною митною службою України та позивачем, передбачено, якщо протягом трьох банківських днів, наступних за днем отримання вимоги та акта, що підтверджується відміткою служби поштового зв'язку на повідомленні про вручення, гарант не перерахує суму митного боргу, митний орган, який встановив факт настання гарантійного випадку вживає заходи щодо стягнення цих коштів у порядку, передбаченому податковим законодавством, та вносить до відповідного програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України відмітки, що унеможливлюють подальше прийняття від гаранта гарантій до сплати ним заборгованості.

Таким чином у разі стягнення митним органом коштів за гарантійним випадком та, у разі винесення рішення на користь позивача, виконання рішення стане утрудненим, а повернення коштів за сплаченими вимогами не можливим, оскільки чинним законодавством не передбачено механізму повернення таких коштів.

Водночас, суд враховує, що несплата коштів за оскаржуваними вимогами може призвести до одностороннього припинення, укладеної між сторонами угоди, що стане наслідком припинення приймання від гаранта митними органами фінансових гарантій.

За таких обставин, суд приходить до висновку про існування обставин очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Наведене дає суду підстави дійти висновку про необхідність задоволення заяви позивача в частині зупинення дії вимог про сплату належної суми митних платежів за гарантією № 1 від 20.01.2017, № 2 від 20.01.2017, № 3 від 20.01.2017, № 4 від 20.01.2017.

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів того, що відповідачем вчиняються дії на припинення приймання фінансових гарантій, що вказує на їх необґрунтованість в цій частині та відсутність для задоволення вимог позивача в цій частині.

Не підлягає також задоволенню вимога позивача про припинення нарахування пені, передбаченої статтею 302 Митного кодексу України з огляду на те, що з моменту зупинення дії оскаржуваних вимог про сплату належної суми митних платежів за гарантією автоматично припиняється нарахування пені до скасування заходів забезпечення позову або винесення рішення по суті.

Також, не підлягає задоволенню вимога про зупинення дії актів про настання гарантійного випадку № 1 від 20.01.2017, № 2 від 20.01.2017, № 3 від 20.01.2017, № 4 від 20.01.2017, оскільки очевидної протиправності вказаного рішення судом не вбачається, а правомірність їх прийняття підлягає вирішенню під час розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, керуючись статтями 117, 118, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1.Заяву Повного товариства "Велта П.М.С.Г. "Гарант-Сервіс" - задовольнити частково.

2.Зупиненити дію вимог Одеської митниці Державної фіскальної служби України про сплату належної суми митних платежів за гарантією № 1 від 20.01.2017, № 2 від 20.01.2017, № 3 від 20.01.2017, № 4 від 20.01.2017

3. В іншій частині - відмовити.

4.Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" до 08.02.2018.

5.Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали є Повне товариство "Велта П.М.С.Г. "Гарант-Сервіс" (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 40/10, оф. 18, код ЄДРПОУ 24576213), боржником - Одеська митниця Державної фіскальної служби України (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А, код ЄДРПОУ 39441717).

Відповідно до частини п'ятої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно.

Відповідно до частини шостої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.П. Огурцов