Постанова № 64590215, 02.02.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2017 року м. Чернігів Справа № 825/2373/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, справу за адміністративним позовом Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) та просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 25 444,55 грн., мотивуючи тим, що відповідач належні платежі до бюджету не сплачує.

Представник позивача надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, конверт повернувся з відміткою пошти «за відмовою адресата від одержання». Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки, на його думку, позивачем пропущено встановлений п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України строк для винесення ОСОБА_1 податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Менській ОДПІ (Семенівське відділення) як платник податків.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.

Відповідно до довідки позивача, відповідачем не сплачено податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 25 444,55 грн. (а.с. 5).

Судом встановлено, що в ІІІ кварталі 2012 року ОСОБА_1 АТ «Райффайзен Банк Аваль» було нараховано дохід у вигляді анулювання (прощення) заборгованості за кредитом в сумі 121 001,40 грн. Зазначене прощення здійснювалось з повідомленням відповідача про таке анулювання боргу, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями листів банку від 07.07.2012 та від 04.09.2015 № 04-2/1801 (а.с. 54, 55). При цьому, суд звертає увагу, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомило ОСОБА_1 про необхідність виконання нею, у зв'язку з вищенаведеним, обов'язку із сплати податку на доходи фізичних осіб та відображення отриманого доходу (у вигляді анульованих боргових зобов'язань) у річній податковій декларації.

28.04.2016 посадовими особами Новгород-Сіверської ОДПІ (Менська ОДПІ), на підставі ст. 20, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 13.04.2016 № 74, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 21.12.2012 (а.с. 52).

За результатами перевірки складено акт від 28.04.2016 № 26/17-08/НОМЕР_1 (а.с. 48-51), в якому зафіксовано порушення відповідачем:

пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, а саме: ОСОБА_1 не подала до Семенівського відділення Новгород-Сіверської ОДПІ податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік;

пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу України, а саме: ОСОБА_1 не включила суму доходів до загального річного оподаткованого доходу та не подала податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також не сплатила податок на доходи фізичних осіб.

Всього за актом перевірки донараховано відповідачу податку на доходи фізичних осіб на суму 20 355,64 грн. та 5088,91 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вищезазначений акт направлено позивачем ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак він не був отриманий, конверт повернувся з відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає» (а.с. 53).

На підставі вищевказаного акту перевірки Новгород-Сіверською ОДПІ (Семенівське відділення) ОСОБА_1 винесено податкове повідомлення-рішення від 06.05.2016 № 0000531700, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 25 444,55 грн. (20 355,64 грн. за основним платежем та 5088,91 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), не отримане ОСОБА_1, конверт повернувся з відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає» (а.с. 9, 10-11).

Вищевказане грошове зобов'язання відповідачем не сплачено, що підтверджується витягом з облікової картки платника податку (а.с. 6).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до пп. «д» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована органом державної податкової служби, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до п. 58.1, п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пп. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідачу було направлено податкову вимогу від 05.09.2016 № 100188-25, яка була отримана ОСОБА_1 08.09.2016, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 7, 8).

Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Судом встановлено, що винесене позивачем податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалось та не є скасованим, тобто на момент звернення Менської ОДПІ з адміністративним позовом до суду є узгодженими. За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і мають бути задоволені повністю.

Посилання представника відповідача на недотримання контролюючим органом при винесенні податкового повідомлення-рішення від 06.05.2016 № 0000531700 вимог п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Так, відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У свою чергу, п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України встановлює строки стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання.

Розглядувані строки (для визначення грошових зобов'язань контролюючим органом і для стягнення податкового боргу) обчислюються окремо. При цьому строк для стягнення податкового боргу починає свій перебіг з дня виникнення податкового боргу, в той час як строк для визначення грошового зобов'язання контролюючим органом відлічується з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Строки сплати податкових зобов'язань регулюються статтею 57 Податкового кодексу України.

Визначене контролюючим органом грошове зобов'язання (незалежно від того, на який з 1095 днів припаде відповідне визначення) в разі його несплати платником податків набуде статусу податкового боргу. З дня виникнення податкового боргу починається відлік строку тривалістю 1095 днів для звернення податкового органу до суду з вимогою, пов'язаною зі стягненням такого боргу.

Так, як вбачається з матеріалів справи, граничним строком сплати ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування було 31.07.2013, тобто, враховуючи вищенаведене, Менська ОДПІ мала право на визначення грошового зобов'язання відповідачу протягом 1095 днів починаючи з 01.08.2013.

Як встановлено судом, позивачем було проведено документальну позапланову перевірку з питань дотримання ОСОБА_1 вимог податкового законодавства з 26.04.2016 по 28.04.2016, та донараховано відповідачу за порушення податкового законодавства грошові зобов'язання на суму 25 444,55 грн., тобто в межах визначених п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 25 444 (двадцять п'ять тисяч чотириста сорок чотири) грн. 55 коп. на р/р 33115341700459, код платежу 11010500, код виду сплати 85, отримувач: Місцевий бюджет, банк отримувача: УДКСУ у Семенівському районі Чернігівської області, код 37972758, в установі банку ГУ ДКСУ в Чернігівській області.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна