Постанова № 64590129, 07.02.2017, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/211/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року 11:10 м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі судді Божук Д.А. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області до колективного підприємства "Цивільжитлобуд" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі по тексту - позивач, ДПІ у м. Хмельницькому) звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до колективного підприємства "Цивільжитлобуд" (далі по тексту - відповідач), в якому просить стягнути кошти в сумі 459246,07 грн. з розрахункових рахунків, відкритих у банківських установах, обслуговуючих вказаного платника податків, та за рахунок готівки, що належить платнику податків у рахунок погашення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 459246,07 грн. з орендної плати з юридичних осіб, податку на додану вартість, земельного податку юридичних осіб. Вказує, що відповідачу надіслано податкову вимогу форми "Ю" №465 від 08.05.2012, проте вжиті позивачем заходи не призвели до добровільного погашення відповідачем заборгованості, що зумовило звернення до суду з позовом.

Позивач у судове засідання не з'явився та повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

07.02.2017 до суду надійшло клопотання позивача. Просить розгляд справи провести без участі його представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився та повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

23.01.2017 та 06.02.2017 до суду надійшли заяви про перенесення судових засідань у зв'язку з перебуванням представника відповідача на лікарняному.

Суд враховує, що вказані обставини не позбавляють можливості участі в судовому засіданні іншого повноважного представника відповідача, у тому числі й керівника згідно ч.7 ст.56 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Враховуючи зазначене, неявка представника відповідача в судове засідання 07.02.2017 визнана судом неповажною. Відтак, клопотання про відкладення розгляду справи не належить до задоволення.

Згідно ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В статті 3 КАС України дано визначення поняття "розумний строк" як найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Тобто під розумними строками потрібно розуміти проміжок часу, протягом якого повинна бути вчинена певна процесуальна дія. З визначення слідує, що поняття "розумні строки" повністю, або принаймні частково, збігається з поняттям "процесуальний строк". Однак, розумні строки, на відміну від процесуальних строків, застосовуються під кожну окрему справу, виходячи із об'єктивної точки зору судді.

Також суд враховує, що в період часу з дати відкриття провадження у справі відповідач не був позбавлений права надати суду письмові пояснення чи заперечення.

Зважаючи на вищевикладене, з врахуванням необхідності дотримання розумності строків та ефективності права, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі, зважаючи на відсутність визначених ст.128 КАС України перешкод для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги належать до задоволення на підставі наведеного нижче.

Пунктом 15.1 ст.15 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. пп. 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до п.п.36.1, 36.2, 36.3 ст.36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 57.1 ст.57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума узгодженого грошового зобов'язання набуває якості податкового боргу у разі її несплати у встановлений цим Кодексом строк, з наступного дня після граничного строку її сплати.

Враховуючи, що сума податкового зобов'язання є узгодженою та не сплачена своєчасно відповідачем, вона набула статусу податкового боргу.

Суд встановив, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 459246,07 грн., що складається з :

- 374515,61 грн. (371474,88 грн. - основний платіж, 3040,73 грн. - пеня) по орендній платі з юридичних осіб;

- 80564,96 грн. (22047,00 грн. - основний платіж, 58517,96 грн. - пеня) по податку на додану вартість;

- 4165,50 грн. (основний платіж) по земельному податку з юридичних осіб.

Зазначений борг підтверджується: податковими деклараціями з податку на додану вартість від 20.10.2016, від 20.09.2016, від 22.08.2016, від 20.07.2016, від 21.06.2016, від 20.05.2016, від 19.04.2016, від 21.03.2016, від 22.02.2016; податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 18.02.2016, від 22.02.2016; розрахунком суми позовних вимог; довідкою про стан розрахунків.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення боргу, відповідачу надіслана податкова вимога форми "Ю" від 08.05.2012 №465, яка повернута на адресу позивача.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеним податковим зобов'язанням у розмірі 459246,07 грн. відповідачем суду не надано.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин, суд прийшов до висновку, що позов ДПІ у м. Хмельницькому є обґрунтованим та таким, що належить до задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.12, 41, 94, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області до колективного підприємства "Цивільжитлобуд" про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

2. Стягнути з колективного підприємства "Цивільжитлобуд" (вул. Кам'янецька буд.47, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29000, ідентифікаційний код - 01274231) 459246,07 грн. (чотириста п'ятдесят дев'ять тисяч двісті сорок шість гривень 07 коп.) податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя/підпис/Д.А. Божук"Згідно з оригіналом" Суддя Д.А. Божук