Постанова № 64589264, 27.01.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2017 року 15год.09хв.Справа № 808/3634/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: представник Бойко В.В.

третьої особи: представник Руднєв В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2015р. №0027351702,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) - звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний Банк України" в особі філії Запорізьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - третя особа, ПАТ "Ощадбанк") про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2015р. №0027351702.

В ході розгляду справи судом здійснено заміну первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на її правонаступника - Запорізьку об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Позивач в судовому засіданні просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених в позові. В обґрунтування зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення було винесене не підставі документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів, отриманих у вигляді анулювання (списання) заборгованості за період, якою встановлено порушення вимог Податкового кодексу України. Однак, на думку позивача, зазначений висновок перевіряючих є хибним, оскільки банк не анульовував (не списував) позивачу заборгованості, заборгованість з позивача була стягнута в примусовому порядку за виконавчим листом.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі. При цьому відповідач посилається на те, що позивачем не задекларовано суму списаної (анульованої) заборгованості ПАТ "Державний ощадний банк України" у розмірі 50000,00 грн., що є його доходом. Про стягнення боргу в судовому порядку позивач податковий орган не повідомив. А відтак, дії відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення є правомірними. Представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник третьої особи у судовому засіданні надав пояснення по суті спору та повідомив, що 13.08.2014 банком прийнято рішення щодо відшкодування безнадійної заборгованості по кредитному договору. Пояснив, що не погашена частина кредитної заборгованості відшкодована за рахунок спеціального резерву відповідно до вимог чинного законодавства та відображено інформацію у податковому розрахунку сум утриманого з них податку (форма №1ДФ). Зазначає, що відшкодування за рахунок резерву заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення претензійно-позовної роботи, відповідно до Постанови правління Національного банку України №172 від 01.06.2011. Не заперечує обставин, що кошти в сумі 50000 грн. по кредитному договору були стягнуті з позивача органами державної виконавчої служби. Просить вирішити спір на розсуд суду.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити. При цьому суд враховує таке.

20.04.2001 року між ОСОБА_1 та ВАТ "Державний Ощадний банк України" укладено кредитний договір №455 та надано кредит в розмірі 50000,00 грн. строком на 24 місяці (а.с. 129). З метою забезпечення виконання умов кредитного договору укладено договір застави майна №32-ю з ТОВ "Світ-Фарм" (а.с.130-131).

Рішенням Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 15.06.2009 визнано недійсним кредитний договір № 455 від 20.04.2001 (а.с.12-13).

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 30.09.2009 змінено рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 15.06.2009, застосовано наслідки недійсності правочину - кредитного договору № 455 від 20.04.2001, укладеного між ОСОБА_1 і ВАТ "Державний Ощадний банк України". Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Державний Ощадний банк України" 50000 грн.

На виконання рішення суду, 18.02.2011 року Жовтневим районним судом м.Запоріжжя видано виконавчий лист №2-55/2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Державний Ощадний банк України" 50000,00 грн. (а.с.139).

Вказаний виконавчий лист неодноразово повертався стягувачеві без виконання (а.с.141 зворот, 143).

АТ "Ощадбанк" прийнято рішення щодо відшкодування безнадійної заборгованості за рахунок резерву. Листом від 01.09.2014 року № 28/2-466/3445 (а.с.147) банк повідомив позивача про те, що непогашену частину кредитної заборгованості у розмірі 50000,00 грн. відшкодовано за рахунок резерву. АТ "Ощадбанк" відобразило у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (форма №1ДФ) суми нарахованих та виплачених доходів без утримання податку на доходи з фізичних осіб за ознакою доходу "126" - дохід у вигляді додаткового блага по громадянину ОСОБА_1 Водночас банк повідомив позивача, що відшкодування за рахунок резерву заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення претензійно-позовної роботи банку. Банк зберігає за собою право вжити повний комплекс заходів щодо стягнення в подальшому кредитної заборгованості відповідно до чинного законодавства.

Водночас, банком було пред'явлено до виконання виконавчий лист № 2-55/2009, виданий 18.02.2011, про що державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.145).

28.10.2015 державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження, зі змісту якої вбачається, що згідно протоколу № 111381 майно боржника реалізовано на електронних торгах, які відбулися 25.08.2015. Грошові кошти перераховані стягувачу (ПАТ "Ощадбанк") у повному обсязі згідно платіжного доручення № 1998 у розмірі 50000,00 грн. Таким чином, рішення виконано в повному обсязі згідно з виконавчим документом (а.с.146).

В період з 21.10.2015 по 27.10.2015 посадовими особами Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступником якої є відповідач) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, результати якої оформлено актом перевірки № 2658/08-27-17-206865092 від 28.10.2015 (а.с.20-21, 104-107).

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги:

- пп. "д" 164.2.17 п. 164.2 ст.164, 168.1.3 п.168.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2014 рік на суму 8256,40 грн.

- пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп.197.1 ст. 179 Податкового кодексу України в результаті чого фізичною особою не надано до ДПІ у Комунарському районі податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік по строку до 01.05.2015 р.

Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 отримав дохід в сумі 50000,00 грн. від ПАТ "Ощадбанк" за ознакою доходу 126 - "Дохід, отриманий платником податку, як додаткове благо" у 2014 році.

ПАТ "Ощадбанк" листом від 31.08.2015 №15/3-191 на запит ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області підтвердило дану інформацію (а.с.82).

На підставі зазначених висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2015 № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 10332,50 грн., в тому числі за основним платежем - 8256,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2064,10 грн. (а.с.24).

Надаючи оцінку вказаному податковому повідомленню-рішенню суд зазначає таке.

Статтею 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Пунктом 163.1 ст. 163 ПК України визначено, що об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з п. п. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПК України, загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Відповідно до п.п. "д" п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно з п. п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно - правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Суд зазначає, що ПК України не містить визначення поняття "анулювання (прощення) боргу", втім, застосовуючи аналогію права та з урахуванням юридичних наслідків, під анулюванням (прощенням) боргу в нормі п. п. "д" п. п. 164.2.17 ст. 164 ПК України слід розуміти прощення боргу, передбачене положеннями статтею Цивільного кодексу України, адже відносини, що виникають між банком та його клієнтами з питань надання банківських послуг, у тому числі надання кредитів, є питаннями цивільно-правових відносин, а саме питаннями зобов'язального права, які регулюються актами цивільного законодавства України.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 605 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що "анулювання (прощення) боргу" - це припинення зобов'язання боржника перед кредитором.

Таким чином, обов'язок банку, як податкового агента, щодо утримання сум податку виникає у разі припинення зобов'язань боржника щодо сплати боргу.

Згідно з п. п. 159.4.1 п. 159.1 ст. 159 ПК України за рахунок створеного страхового резерву банк відшкодовує заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до методики, встановленої Національним банком України.

На виконання наведеної норми Постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 172 затверджено Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву (далі - Порядок).

Згідно з п. 7 наведеного Порядку відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента.

З аналізу наведених норм слідує, що поняття відшкодування (списання) боргу за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є припиненням (анулюванням, прощенням) зобов'язань боржника щодо сплати боргу та не підпадає під вимоги п. п. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Крім того, сума боргу в розмірі 50000 грн. стягнута з позивача на користь банку органами державної виконавчої служби за рахунок реалізованого на електронних торгах майна позивача (а.с.15, 146).

Тобто, додаткового блага в розмірі 50000,00 грн. позивач від банку не отримував, відшкодована за рахунок резерву заборгованість банком з ОСОБА_1 стягнута.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що прийняте на основі акта перевірки податкове повідомлення-рішення №0027351702 від 12.11.2015 не відповідає критеріям, визначеним частиною третьою статті 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень пункту 1 частини другої статті 162 КАС України, суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.11.2015 №0027351702.

Присудити на користь позивача ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати у розмірі 551,21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 21 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39488184).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька