Постанова № 64589149, 07.02.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2017 р. Справа №805/4913/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 14 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Куденков К.О.;

секретар судового засідання: Притула С.С.

за участю:

прокурора: Буяновський В.В.,

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський графітовий комбінат» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський графітовий комбінат» (надалі - відповідач, ПуАТ «МГК») про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 65 441,99 грн.

Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2, яка підлягає стягненню у примусовому порядку.

Прокурор у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача до судового засідання не з'явився.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, якими просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає, що фактичні витрати не підтверджено належними доказами та зазначає, що не отримував будь-які розрахунки. Посилається на те, що позивачем не обґрунтована наявність нормативно-правових підстав позову, а пенсійне забезпечення не має здійснюватися за рахунок підприємства. Відповідач вважає, що застосування Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України в частині, що покладає на підприємство обов'язок відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2, при тому, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить такого обов'язку, є передчасним та порушує майнові інтереси ПуАТ «МГК».

Крім того, відповідач вважає, що цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився.

Суд, заслухавши надані пояснення, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ПуАТ «МГК» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 05394618, місцезнаходження: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Станіславського, будинок 9, про що витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20902725 від 21.07.2015р.

З витягу з реєстру страхувальнику випливає, що відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя

Відповідачу направлені та вручені повідомлення про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: : - №15246/05 від 04.07.2016 року (липень 2016р.) на загальну суму 33855,25 грн., у тому числі перерахунок за 2015р. у розмірі 1047,86 грн.; - №19577/05 від 04.08.2016 року (серпень 2016р.) на загальну суму 31 586,74 грн.

Вказані повідомлення отримані відповідачем 19.07.2016р. та 09.08.2016р., про що свідчать копії відповідних повідомлень про вручення поштового відправлення.

До суду надані відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»:

- з 2016р. вх.№262/02 від 21.01.2016р. на суму 441,12 грн. (ОСОБА_1);

- з 2016р. вх.№115/02 від 14.01.2016р. на суму 1451,54 грн. (ОСОБА_2, ОСОБА_3);

- з липня 2016р. від 04.07.2016р. №15246/05 на суму 30 914,73 грн. (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31);

- з серпня 2016р. від 04.08.2016р. №19577/05 грн. на суму 29 747,67 грн. (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31).

Також, до суду надано підписаний сторонами акт №122 від 17.06.2016р. звірки розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за 2015р., за яким до корегування фактичних витрат за 2015р. підлягає сума у розмірі 1047,86 грн.

З наданих позивачем відомостей щодо нарахування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» у розрізі пенсіонерів по підприємству, письмових пояснень позивача від 31.01.2017р. №3408/11 та доданого до цих пояснень розрахунку суми позову випливає, що сума заборгованості зменшена на 53,59 грн. по пенсійній справі ОСОБА_32

Таким чином, вимоги про стягнення заборгованості у заявленому розмірі позовних вимог документально підтверджено.

До суду наданий супровідний лист відповідача від 30.06.2016р. №324 щодо надіслання вказаного акта як узгодженого, а також лист відповідача вих.№354 від 25.07.2016р. щодо відкликання підпису на акті звірки з підстав незгоди наявності обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2.

Згідно з доданими до позовної заяви розрахунками заборгованості відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період липень 2016р. - серпень 2016р., з урахуванням корегування фактичних витрат за 2015р., у загальному розмірі 65 441,99 грн.

Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком 2 у заявленому розмірі позовних вимог підтверджується відповідними витягом з картки особового рахунку платника - відповідача.

Враховуючі положення ч.1 ст.17, ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України та практику Верховного Суду України, у тому числі постанови №21-3762а15, №21-261a14, №21-5856а15, суд вважає, що розгляд заявлених позовних вимог підлягає за правилами адміністративного судочинства України.

Відповідно до пп.1 п.4 Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014р. N 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015р. за №41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Згідно з пп.9 п.4 зазначеного Положення, управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону;

3) особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Таким чином, обов'язок відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Верховний Суд України у постанові від 26.01.2016р. №21-1756а15 зазначив, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «б»?«з» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII за списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Відповідно до п.6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за №64/8663, передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники, про що зазначено в п. 6.3 вказаної Інструкції.

Згідно з п.6.7 вказаної Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Суд зазначає, що підприємства мають сплачувати визначену у розрахункам суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, без надання органами Пенсійного фонду України доказів перерахування коштів певним пенсіонерам. Якщо підприємство вважає, що такі розрахунки складенні з порушенням вимог законодавства, воно мають право оскаржити такі розрахунки у судовому порядку. Проте, до суду не надано відомостей щодо оскарження ПуАТ «МГК» розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того, суд зазначає, що обґрунтованість вимог щодо стягнення з ПуАТ «МГК» витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком№2 за попередні періоди підтверджена постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2015р. у справі №805/3472/15-а та постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2015р. №805/4018/15-а, які набрали законної сили.

Верховний Суд України у постанові від 25.11.2015р. №21-3122а15 дійшов висновку, що в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 КАС, не застосовуються.

Таким чином, відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у заявленому розмірі позовних вимог, яка підлягає стягненню в примусовому порядку.

Частиною 4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Також статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено стягнення сплаченого при поданні прокурором судового збору з відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Таки чином, сплачені Прокуратурою Донецької області згідно з платіжним дорученням №2807 від 18 листопада 2016р. 1378,00 грн. судового збору не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський графітовий комбінат» про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський графітовий комбінат» (ідентифікаційний код: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Станіславського, будинок 9) на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя (ідентифікаційний код: 23336748, місцезнаходження: 87502, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Перемоги, будинок 16) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 65 441 (шістдесят п'ять тисяч чотириста сорок одна) гривня 99 (дев'яносто дев'ять) копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 07 лютого 2017 року, повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів з дня завершення судового розгляду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08 лютого 2017 року.

Суддя Куденков К.О.