Постанова № 64588915, 03.02.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2017 року Справа № 803/1928/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

за участю представника відповідача Матейчика В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Спільного міжгосподарського підприємства по агропромисловому будівництву «Любешівагробуд» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Спільного міжгосподарського підприємства по агропромисловому будівництву «Любешівагробуд» (далі - СМП «Любешівагробуд») про стягнення податкового боргу в сумі 58 552,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, взятий на облік як платник податків в Ковельській ОДПІ та зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України). За відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 58 552,19 грн., а саме з земельного податку з юридичних осіб та за штрафними санкціями за результатом проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, який відповідач в добровільному порядку не сплатив. Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20, пункту 95.3 статті 95 ПК України органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Від представника позивача 11.01.2017 року за вх. №351/17 надійшло до суду письмове клопотання в якому просила розгляд справи проводити у відсутності їх представника.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити, вважає, що прийняті інспекцією рішення є протиправними. Підтвердив, що в судовому порядку їх підприємством податкові повідомлення-рішення за якими стягується податковий борг, не оскаржувались.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Судом встановлено, що Спільне міжгосподарське підприємство по агропромисловому будівництву «Любешівагробуд» зареєстроване юридичною особою та взяте на податковий облік у Любешівському відділенні Ковельської ОДПІ як платник податків, про що свідчить довідка АБ №200490 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та довідка Ковельської ОДПІ про взяття на облік платника податків від 28.07.2016 року №1603091400093.

З матеріалів справи слідує, що СМП «Любешівагробуд» рахується податковий борг на загальну суму 58 552,19 грн., а саме з земельного податку з юридичних осіб в сумі 12 356,19 грн. та за штрафними санкціями за результатом проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі в сумі 46 196 грн.

Відповідач є землекористувачем.

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З розрахунку заборгованості СМП «Любешівагробуд» за період з 30.07.2016 року по 17.11.2016 року слідує, що податковий борг зі сплати земельного податку з юридичних осіб відповідача становить 12 356,19 грн. (а.с. 5), з яких основний платіж становить 8 324,15 грн., нарахована пеня - 870,39 грн., штрафні санкції - 3 161,65 грн. Зазначене також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків зі сплати земельного податку з юридичних осіб (а.с. 18-22).

Податковий борг виник у зв'язку з несплатою земельного податку, визначеного самостійно суб'єктом господарювання в податкових деклараціях з плати за землю за 2016 рік від 08.02.2016 року (а.с. 14-17) та також визначених контролюючим органом штрафних санкцій в податкових повідомленнях-рішеннях від 05.12.2016 року №000784309, №000786309 та №000783309 (а.с. 9), а також нарахованої пені в розмірі 870,39 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, податковий борг СМП «Любешівагробуд» в сумі 46 196 грн. виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.11.2016 року №000755309, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями - 46 196 грн. (а.с. 12).

Податкове повідомлення-рішення від 24.11.2016 року №000755309 прийняте позивачем на підставі акту про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі №2/03-09 від 17.11.2016 року.

Зазначеним актом перевірки встановлено, що підприємством реалізовано майно, яке перебуває в податковій заставі без згоди податкового органу.

Відповідно до положень пункту 91.3 статті 91 Податкового кодексу України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.

Судом встановлено, що відповідачем у встановленому законом порядку податкові повідомлення-рішення не оскаржувалось.

Наявність податкового боргу підтверджується податковими деклараціями, податковим повідомленням - рішенням, розрахунком сум податкового боргу та зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с. 5, 8-22, 25).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Штрафні санкції не сплачені відповідачем у визначеній статтею 57 ПК України строк.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається податковим боргом.

Таким чином, визначені податковим органом і узгоджені, однак не сплачені суми штрафних санкцій набули статусу податкового боргу.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Станом на день розгляду справи податковий борг у сумі 58 552,19 грн. залишається непогашеним. Про наявність суми податкового боргу свідчать податкові декларації, податкове повідомлення - рішення, розрахунок сум податкового боргу та зворотній бік облікової картки платника податків (а.с. 5, 8-22, 25).

Позивачем вживалися заходи з метою погашення податкового боргу, що були передбачені статтею 59 ПК України, а саме: відповідачу була направлена перша податкова вимога №1/269 від 09.09.2002 року та друга податкова вимога №2/310 від 09.10.2002 року. Вказаний захід не спричинив погашення платником податків податкового боргу.

Згідно з пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги Ковельської ОДПІ про стягнення податкового боргу в сумі 58 552,19 грн. підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 71, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі ст. ст. 14, 16, 31, 38, 57, 59, 95 Податкового кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків Спільного міжгосподарського підприємства по агропромисловому будівництву «Любешівагробуд» (44200, Волинська область, Любешівський район, селище міського типу Любешів, вулиця Червоноармійська, 52, код ЄДРПОУ 03583077) в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 58 552,19 грн. (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят дві гривні) 19 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 08 лютого 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич