Ухвала суду № 64587920, 02.02.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/12754/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М. Провадження № 22-ц/789/105/17 Доповідач - Сташків Б.І.Категорія - 59

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Сташківа Б.І.

суддів - Хома М. В., Костів О. З.,

За участю секретаря - Танцюри О.В.

та сторін - позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 28 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Острівське", ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду із вищевказаним позовом до СГ ТзОВ "Острівське", ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії.

Заявлені позовні вимоги позивач мотивував тим, що він як учасник Товариства "Отрівське" має право знайомитися із річними балансами даного Товариства, звітами Товариства про його діяльність, а також з протоколами зборів для підготовки і проведення загальних зборів ТОВ "Отрівське", проте зазнчає, що посадові особи СГ ТОВ "Острівське" відмовляються надавати йому вказану інформацію. Позивач вважає, що дані обставини порушують його права , просив суд зобовязати посадових осіб СГ ТОВ "Острівське", ОСОБА_3, ОСОБА_4 надати оригінали документів по даному Товариству і селянської спілки "Острівська"/колективне сільсько-господарське підприємство КСП "Острівська" для підготовки і проведення загальних зборів засновників учасників СГ ТОВ "Острівське"

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 28 листопада 2016 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу суду скасувати та ухвалити рішення, яким задовольнити його позовіні вимоги .

Апелянт, зокрема вказує, що судом не взято до уваги вирок Тернопільського міськрайонного суду від 22 листопада 2011 року, яким позбавлено ОСОБА_3 займати керівні посади в сільськогосподарських підприємствах терміном на один рік і два місяці, а після даного вироку звільнено із посади директора ТОВ "Острівське" рішенням зборів засновників СГ ТОВ "Острівське" а тому , зазначає це є підставою для розгляду справи в порядку цивільного судочинства, так як вважає, згідно ст 15 ЦПК України.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав свої доводи, викладені в апеляційній скарзі та просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, пояснення сторони, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 292 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 293 цього Кодексу.

Так, відмовляючи у відкритті провадження ОСОБА_2 суд першої інстанції посилався на те, що вказана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач ставить вимоги по предмету спору, який відноситься до компетенції господарського суду.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів Апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Так, з позовних вимог ОСОБА_2 вбачається, що він має намір провести загальні збори засновників і учасників СГ ТОВ "Острівське" і для цього йому необхідні оригінали документи вищевказаного Товариства.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 є суб'єктом підприємницької діяльності, оскільки про це в 19.04.1997 році було зроблений відповідний запис в єдиному Державний реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та зареєстровано Тернопільським РУЮ за № 14054376, про що і не заперечує сам позивач.

Згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в постанові Пленуму «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013 зазначив, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Окрім того, згідно зі статтею 16 Цивільного процесуального кодексу України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. Разом із тим, суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Виходячи з норм п.1.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 4 від 25 лютого 2016 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» саме господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів. Це саме зазначається і в п.4 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звертається з позовом саме як фізична особа - підприємець до ТОВ "Острівське" , директора даного товариства ОСОБА_3., головного бухгалтера ОСОБА_4, ставлячи при цьому за предмет спору корпоративне право, яке регуляється насамперед господарським законодавством та не може розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Доводи ОСОБА_2, про те, що судом не звято до уваги вирок суду, яким ОСОБА_3 позбавлено займати керівні посади в сільськогосподарських підприємствах на один рік і два місяці, не може братися до уваги, оскільки саме його та ОСОБА_4 позивач вказує відповідачами по справі для того, щоб вони вчинили певні дії, а саме надали йому оригінали документів СГ ТОВ "Острівське", задля проведення загальних зборів у вищезгаданому Товаристві.

Разом з тим, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в суд із письмовими заявами в яких зазначили, що вони є неналежними відповідачами, оскільки не є членами ТОВ "Острівське".

Колегія суддів вважає, якщо доводи позивача зводяться до того, що колишній директор ОСОБА_3 не є діючим директором, немає частин у Статуному фонді Товариства, а чинить перешкоди в користуванні документації ТОВ "Острівське", то при представленні таких доказів, ОСОБА_2 не позбавлений права звернутися з позовними вимогами про усунення таких перешкод та витребування необхідної документації по ТОВ "Острівське" у ОСОБА_3, вже як з фізичної особи.

Згідно п.1 ч.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам Закону, а тому з підстав наведених в апеляційній скарзі скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- відхилити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 28 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Тернопільської області набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Б.І. Сташків