Рішення № 64587909, 03.02.2017, Чортківський районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2017 р. Справа № 608/892/16-ц

Номер провадження2/608/12/2017

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Квятковської Л. Й.

з участю секретаря Маришевої Г.М.,

відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,представників-Багранюка В.С., ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чортків цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до відділу Державної виконавчої служби Чортківського районного управління юстиції, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_7, приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання акту державного виконавця та свідоцтва про право власності домоволодіння та земельної ділянки недійсним, визнання договору купівлі-продажу та договорів дарування домоволодіння та земельної ділянки недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2016 року позивачка ОСОБА_4 звернулася в суд з позовною заявою до відділу Державної виконавчої служби Чортківського районного управління юстиції у Тернопільській області (далі ВДВС Чортківського РУЮ у Тернопільській області), ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_7, приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання акту державного виконавця та свідоцтва про право власності домоволодіння та земельної ділянки недійсним, визнання договору купівлі-продажу та договорів дарування домоволодіння та земельної ділянки недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння.

В позовній заяві вказується, що 21 жовтня 2009 року рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області в справі за позовом Тернопільського відділення кредитної спілки «Альянс Україна» до ОСОБА_4 та ОСОБА_9 про дострокове розірвання договору кредиту, стягнення суми кредиту, процентів за користування кредитом та неустойки розірвано договір кредиту №0219-08 к ЧВ, що укладений 08 жовтня 2008 року між кредитною спілкою «Альянс Україна» та ОСОБА_4, та стягнуто солідарно з ОСОБА_10 та з ОСОБА_9 на користь кредитної спілки «Альянс Україна» 232 850 гривень 53 копійки заборгованості. На виконання даного рішення був виписаний виконавчий лист №2-922, виданий 19.11.2009, про примусове стягнення боргу з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 03.04.2009 року державним виконавцем відділу ДВС Чортківського РУЮ у Тернопільській області винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №16227883. 14 квітня 2010 року між кредитною спілкою «Альянс Україна» та ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_1 було укладено договори відступлення права вимоги, згідно якими первісний кредитор (кредитна спілка «Альянс Україна») здійснив відступлення права вимоги, а нові кредитори (ОСОБА_5, ОСОБА_12, та ОСОБА_1П.) прийняли право вимоги боргу Кредитором до ОСОБА_4, та ОСОБА_9 В процесі вже відкритого виконавчого провадження, ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 26 квітня 2010 року звертаються з заявою до Чортківського районного суду, в якій просять суд замінити у виконавчих провадженнях ВП №16227883, ВП №16227944, сторону виконавчого провадження кредитну спілку «Альянс-Україна» - стягувача, іншими особами, а саме: ОСОБА_5, з сумою стягнення - 65155,93 грн; ОСОБА_12, з сумою стягнення - 95215,67 грн; ОСОБА_1, з сумою стягнення - 74298,40 грн. До нових кредиторів перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

05 травня 2010 року у відповідності до ухвали Чортківського районного суду замінено сторону виконавчого провадження з кредитної спілки «Альянс Україна» на ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_1, яким було запропоновано в рахунок погашення боргу житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по вул. Залізничній, 48 в м. Чорткові Тернопільської області та земельну ділянку за цією ж адресою.

На підставі акта державного виконавця ВДВС Чортківського РУЮ у Тернопільській області 21 жовтня 2011 року приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 було оформлено свідоцтво на право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться в м. Чортків, вул. Залізнична,48, Тернопільської області та земельну ділянку площею 736 квадратних метрів, кадастровий номер 6125510100-01-010-0061, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться м. Чорткові, вул.. Залізнична,48, Тернопільської області ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1, зареєстровано в реєстрі за № 321. Про це позивачу стало відомо у відповідності з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 56042294 від 26.03.2016 року.

Ухвала Чортківського районного суду від 05 травня 2010 року була скасована ухвалою апеляційого суду Тернопільської області від 18.07.2013 року. 26.09.2013 року Вищий спеціалізований суд України залишив ухвалу апеляційого суду Тернопільської області в силі. Ухвала Вищого спеціалізованого суду України набрала законної сили та оскарженню не підлягає, тобто заміна сторони виконавчого провадження на ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 визнана судами незаконною. З цих підстав позивач ОСОБА_4 та її представник вважають, що свідоцтво про право власності, що зареєстроване в реєстрі 24 жовтня 2011 року за Р.№2000 приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_7, є таким, що суперечить чинному законодавству України, роз'ясненням судів вищих інстанцій та має бути визнане недійсним. Згідно інформаційної довідки від 26.03.16 року, отриманої з ресурсу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, будинок та прибудинкова територія, що знаходиться за адресою вул. Залізнична, 48 у м. Чорткові Тернопільської обл. з 30.10.2013 р. належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу, номери: 1107, 1104, та договорів дарування, номери 1101, 1098, посвідчених 30.10.2013 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_8

В поданих до суду уточнених позовних вимог позивачка ОСОБА_4 просить визнати недійсним акт про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу від 07 вересня 2011 року, виданого державним виконавцем ВДВС Чортківського РУЮ у Тернопільській області про передачу ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу житлового будинку, цегельного, загальною площею 75,0 кв. м., житловою площею 44,7 кв. м., під літерою "А", з господарськими будівлями та спорудами: сараєм цегельним під літерою "Б", огорожею з метелевої сітки "І", огорожею штахетною - "2", криницею кам'яною - "к", який знаходиться в м. Чортків Тернопільської області по вулиці Залізнична, 48 та земельну ділянку площею 736 квадратних метрів, кадастровий номер 6125510100-01-010-0061, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться в м. Чорткові, вул. Залізнична,48, Тернопільської області, в межах згідно з планом А землі міської ради, Б - землі гр. ОСОБА_13, В - землі гр. ОСОБА_14, Г - землі гр. ОСОБА_15 Склад угідь: капітальна - 0,089 га, тимчасова - 0,0093 га, прибудинкова територія - 0,0555 га, яке зареєстроване в реєстрі за № 20000 за ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1, які на правах приватної власності належали позивачу; визнати недійсним свідоцтво право власності, посвідчене приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_7, що зареєстроване в реєстрі 24 жовтня 2011 року за №20000 житловий будинок, цегельний, загальною площею 75,0 кв. м, житловою площею 44,7 кв. м, під літерою "А", з господарськими будівлями та спорудами: сараєм цегельним під літерою "Б", огорожею з метелевої сітки "І", огорожею штахетною -"2", криницею кам'яною - "к", який знаходиться в м. Чортків Тернопільської області по вулиці Залізнична, 48 та земельну ділянку площею 736 квадратних метрів, кадастровий номер 6125510100-01-010-0061, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться м. Чорткові, вул. Залізнична,48, Тернопільської області в межах згідно з планом А землі міської ради, Б - землі гр. ОСОБА_13, В - землі гр. ОСОБА_14, Г - землі гр. ОСОБА_15 Склад угідь: капітальна - 0,089 га, тимчасова - 0,0093 га, прибудинкова територія - 0,0555 га, яке зареєстроване в реєстрі за № 20000 за ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 згідно акту про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу від 07 вересня 2011 року, виданого державним виконавцем ВДВС Чортківського РУЮ Тернопільської області Микола Іванович Красноштан; визнати недійсними договори купівлі-продажу № 1107 на реалізацію земельної ділянки (розмір частки 68/100) від площі 736 квадратних метрів, кадастровий номер 6125510100-01-010-0061, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться м. Чорткові, вул. Залізнична,48, Тернопільської області на ОСОБА_2, та зареєстрованого в реєстрі за № 1107, про що внесено відповідний запис: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексійний номер: 7410831 від 30.10.2013 року; визнати недійсними договір дарування № 1101 на реалізацію земельної ділянки (розмір частки 32/100) від площі 736 квадратних метрів, кадастровий номер 6125510100-01-010-0061. наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться м. Чорткові, вул. Залізнична,48, Тернопільської області на ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 1101, про що внесено відповідний запис: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексійний номер: 3149671 від 30.10.2013 року; визнати недійсними договір купівлі-продажу № 1104 на реалізацію (розмір частки 68/100) житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться в м. Чортків, вул. Залізнична,48, Тернопільської області на ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 1104, про що внесено відповідний запис: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексійний номер: 3149671 від 30.10.2013 року; визнати недійсними договір дарування № 1098 на реалізацію (розмір частки 32/100) житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться в м. Чортків, вул. Залізнична,48, Тернопільської області на ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 1104, про що внесено відповідний запис: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексійний номер: 3147838 від 30.10.2013 року; витребувати з чужого незаконного володіння, а саме від ОСОБА_2, на користь ОСОБА_4 житловий будинок, цегельний, загальною площею 75,0 кв. м, житловою площею 44,7 кв. м., під літерою "А", з господарськими будівлями та спорудами: сараєм цегельним під літерою "Б", огорожею з метелевої сітки "І", огорожею штахетною - "2", криницею кам'яною - "к", який знаходиться в м. Чортків Тернопільської області по вулиці Залізнична, 48 та земельну ділянку площею 736 квадратних метрів, кадастровий номер 6125510100-01-010-0061, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться м. Чорткові, вул. Залізнична,48, Тернопільської області, в межах згідно з планом А землі міської ради, Б - землі гр. ОСОБА_13, В - землі гр. ОСОБА_14, Г - землі гр. ОСОБА_15 Склад угідь: капітальна - 0,089 га, тимчасова - 0,0093 га, прибудинкова територія - 0,0555 га.

Позивачка ОСОБА_4 позовні вимоги підтримує, вважає що її незаконно позбавили житла. Незаперечує проти отримання нею кредиту і про прийняття рішення відносно неї про стягнення боргу. Іншого житла внеї немає, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник позивачки ОСОБА_4 ОСОБА_16 позовні вимоги підтримує, вважає їх підставними. Відповіді не могли бути стягувачами. Торги не відбулися, тому не мали права передавати майно його довірительки.Уточнити позовні вимоги не може оскільки в нього відсутні будь-які докази з приводу позовних вимог і підстави для задоволення позовних вимог викладені ним в позовній заяві.

Представник відповідача ВДВС Чортківського РУЮ у Тернопільській області позов не визнає, суду пояснив, що було відкрито виконавче 4.122009 року провадження відносно ОСОБА_4 по кредитному боргу, про що були повідомлені сторони. 15.12.2010 року було складено акт опису майна, при цьому була присутня ОСОБА_4, якій було передано майно на зберігання. Будь-яких квитанцій про погашення боргу ОСОБА_4 не пред"являлось. До ДВС посткупила ухвала про заміну сторони виконавчого провадження і було винесено постанову. Проводились примусові заходи для виконання, в тому числі оцінка майна. Будинок був виставлений на реалізацію. Однак не був реалізований і в рахунок погашення боргу був переданий стягувачу. На час вчинення виконавчих дій ухвали про скасування ухвали про заміну сторони виконавчого провадження не поступало.12.09.2011 року гр.ОСОБА_4 було надано копії документів виконавчого провадження. Вважає позов безпідставним і таким що не підлягає до задоволення.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання не зявилися, від них надійшли заява про слухання справи без їхньої участі за участю їх представника ОСОБА_3

Представник ОСОБА_3 підтримує клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_6 та інших відповідачів, датовану 19.05.2016 року, посилаючись на те, що позовна заява підписана представником ОСОБА_4 ОСОБА_16 Вважає, що позов ОСОБА_4 повинен бути залишений без розгляду, так як в дорученні ОСОБА_16 від 17.02.2016 року немає ні слова про надання ОСОБА_16 підписувати позовні заяви. Йому надано право підписувати лише заяви в розумінні п. 2 ст. 31 ЦПК України. Якщо суд не прийде до висновку про неможливість залишення позовної заяви без розгляду, то просить в позові відмовити, оскільки до його довірителів ОСОБА_5, ОСОБА_6 спірне майно перейшло правомірно та ОСОБА_2 є добросовісним набувачем.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_1 позову не визнають, проти нього заперечують.

В запереченнях ОСОБА_2 вказав, що позивачкою ОСОБА_4 всупереч ст. 119 Цивльіного процесуального кодексу України не зазначений виклад обставин, яким позивач обґрунтовує свої вимоги та не зазначені докази, що підтверджують кожну обставину. Позивач не зазначив доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, а лише зазначив, що будуть надані пізніше , однак всупереч вимогам ЦПК позивачем не надані жодні підтвердження про наявність або неможливість цих доказів, тому позовна заява не підлягає до задоволення. В додаткових запереченнях ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_17 вказали, щодо вимоги про визнання недійсним акту державного виконавця про передачу майна стягувачу. Відповідно до процедури передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яку затверджує начальник відділу, а вже по факту передачі майна складається акт. Постанова державного виконавця та акт передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу є тими документами, на підставі яких оформляється стягувачем право власності на це майно. При цьому, процесуальним документом про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу є постанова державного виконавця, бо на її підставі розпочинається процедура передачі стягувачу нерухомого майна, у випадку не реалізації майна на публічних торгах майна акт державного виконавця засвідчує факт передачі майна стягувачу в рахунок погашення заборгованості, а тому не може бути оскарженим в судовому порядку окремо від постанови державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу (предметом оскарження може бути постанова державного виконавця про передачу майна стягувачу, на підставі якої складається відповідний акт). Позивачка дій та рішень державного виконавця та начальника відділу ДВС під час виконавчого провадження не оскаржувала. Вважають, що постанова про передачу майна стягувачу та акт про передачу майна стягувачу від 07.09.2011р. відповідають вимогам ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак підстави для окремого визнання недійсним акту - відсутні. Що стосується позовних вимог в частині визнання недійсним свідоцтва про придбання майна, виданого нотаріусом, то державний виконавець під час процедури примусового виконання судового рішення про стягнення коштів, керувався Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією про проведення виконавчих дій, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. №74/5 (надалі - Інструкція), яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин. Приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 на підставі акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затвердженого начальником відділу ДВС Чортківського районного управління юстиції, посвідчено, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 належить на праві власності житловий будинок та земельна ділянка по вул. Залізничній, 48 у м. Чорткові. Нотаріус при вчиненні даних нотаріальних дій дотримався вимог гл. 13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. На підставі постанови та акта державного виконавця нотаріус і видав свідоцтво від 24.10.2011 року. Щодо обраного позивачкою способу захисту, то зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся з позовом про визнання недійсними оспорюваних акта про передачу майна стягувачу та виданого на його підставі нотаріусом свідоцтва як правочинів, з посиланням на ст. 215 ЦК України в позовному провадженні, вважаючи, що спір з приводу протиправності дій органу державної виконавчої служби належить вирішувати у позовному провадженні, хоча в першу чергу позовні вимоги позивачки стосуються оскарження акта державного виконавця. В даному випадку торги не відбулися, на що посилається сама позивачка, укладений на торгах правочин купівлі-продажу відсутній. Пред'являючи вимогу про визнання недійсним акту від 07.09.2011р. про передачу майна стягувачу, позивачкою обрано невірний спосіб захисту свого права, оскільки вищевказаний акт не є правочином в розумінні ст. ст. 650, 655 та ст. 656 ЦК України. Відповідач ОСОБА_2 вважає, що з вищенаведених міркувань позовні вимоги щодо визнання недійсним акту про передачу майна та свідоцтва на право власності не підлягають до задоволення, та враховуючи, що інші вимоги позивачки є похідними від вимог визнання недійсним вказаного акту та свідоцтва, а відтак також не підлягають до задоволення, тому просить в позові відмовити. Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_17 проти позову заперечує, подав заяву про застосування строків позовної давності, в якій вказав, що позивачка стверджує, що їй не було відомо про акт державного виконавця від 21 жовтня 2011 року про передачу ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 належного їй житлового будинку по вул. Залізнична, 48 у м. Чортків та земельної ділянки за вказаною адресою. У той же час позивачка стверджує, що про існування оспорюваного нею акту державного виконавця та свідоцтва про право власності від 24 жовтня 2011 року їй стало відомо з інформаційної довідки №56042294 від 26.03.2016 року. Позивачка, будучи власником житлового будинку та земельної ділянки, повинна бути обізнаною про стан свої майнових прав, а тому твердження позивачки, що про факт реєстрації права власності на належне їй майно за відповідачами їй стало відомо лише 26.03.2016 року, є необґрунтованим та недоведеним. ОСОБА_4 є стороною виконавчих провадженнях ВП №16227883 та ВП №16227944, та відповідно знайомилась із матеріалами таких проваджень, а відтак об'єктивно їй відомо про факт складення державним виконавцем оскаржуваного акта від 07.09.2011. Як вбачається із наявних у матеріалах виконавчого провадження заяв від 08.09.2011 та 12.09.2011, які власноруч написані та підписані позивачкою, їй було відомо про існування акта державного виконавця про передачу майна стягувачу від 07.09.2011 і копію такого акту нею було отримано 12.09.2011, про що свідчить розписка самої позивачки у поданій нею заяві від 12.09.2011. За вказаних обставин відповідач ОСОБА_2 вважає за необхідне заявити про пропущення позивачкою строків позовної давності щодо вимог про визнання недійсним акту державного виконавця від 07.09.2011 року та вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 24 жовтня 2011 року та про застосування строків позовної давності щодо вказаних вимог. Позовні вимоги щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсними договорів дарування та витребування майна із чужого незаконного володіння є похідними від вимоги про визнання недійсним акту державного виконавця та свідоцтва про право власності, а тому з огляду на відсутність підстав для задоволення вимоги щодо недійсним акту державного виконавця та свідоцтва про право власності, немає і підстав для задоволення похідних позовних вимог, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 у зв'язку із пропуском строків позовної давності.

Вислухавши відповідачів, їх представників, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

21 жовтня 2009 року рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області в справі за позовом Тернопільського відділення кредитної спілки «Альянс Україна» до ОСОБА_4 та ОСОБА_9 про дострокове розірвання договору кредиту, стягнення суми кредиту, процентів за користування кредитом та неустойки розірвано договір кредиту №0219-08 к ЧВ, що укладений 08 жовтня 2008 року між кредитною спілкою «Альянс Україна» та ОСОБА_4, та стягнуто солідарно з ОСОБА_10 та з ОСОБА_9 на користь кредитної спілки «Альянс Україна» 232 850 гривень 53 копійки заборгованості.

На виконання даного рішення був виписаний виконавчий лист №2-922, виданий 19.11.2009, про примусове стягнення боргу з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, на підставі якого 03.04.2009 року державним виконавцем відділу ДВС Чортківського РУЮ у Тернопільській області винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №16227883, ВП №16227944.

14 квітня 2010 року між кредитною спілкою «Альянс Україна» та ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_1 було укладено договори відступлення права вимоги, згідно якими первісний кредитор (кредитна спілка «Альянс Україна») здійснив відступлення права вимоги, а нові кредитори (ОСОБА_5, ОСОБА_12, та ОСОБА_1П.) прийняли право вимоги боргу Кредитором до ОСОБА_4, та ОСОБА_9 Сторонами не надано доказів про те, що вказані договори відступлення права вимоги оскаржувались чи визнані недійсними.

В процесі вже відкритого виконавчого провадження, ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 26 квітня 2010 року звертаються з заявою до Чортківського районного суду, в якій просять суд замінити у виконавчих провадженнях ВП №16227883, ВП №16227944, сторону виконавчого провадження кредитну спілку «Альянс-Україна» - стягувача, іншими особами, а саме: ОСОБА_5, з сумою стягнення - 65155,93 грн; ОСОБА_6, з сумою стягнення - 95215,67 грн; ОСОБА_1, з сумою стягнення - 74298,40 грн. До нових кредиторів перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

05 травня 2010 року у відповідності до ухвали Чортківського районного суду замінено сторону виконавчого провадження з кредитної спілки «Альянс Україна» на ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_1, яким було запропоновано в рахунок погашення боргу житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по вул. Залізничній, 48 в м. Чорткові Тернопільської області та земельну ділянку за цією ж адресою. Ухвала Чортківського районного суду від 05 травня 2010 року була скасована ухвалою апеляційого суду Тернопільської області від 18.07.2013 року. 26.09.2013 року Вищий спеціалізований суд України залишив ухвалу апеляційого суду Тернопільської області в силі. Ухвала Вищого спеціалізованого суду України набрала законної сили та оскарженню не підлягає, тобто заміна сторони виконавчого провадження на ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 визнана судами незаконною.

Скасування ухвали щодо заміни сторони виконавчого провадження відбулося після відчуження майна спочатку на користь відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 , а пізніше добросовісному набувачу ОСОБА_2

На підставі акта державного виконавця ВДВС Чортківського РУЮ у Тернопільській області 21 жовтня 2011 року приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 було оформлено свідоцтво на право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться в м. Чортків, вул. Залізнична,48, Тернопільської області та земельну ділянку площею 736 квадратних метрів, кадастровий номер 6125510100-01-010-0061, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться м. Чорткові, вул. Залізнична,48, Тернопільської області ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1, зареєстровано в реєстрі за № 321.

Частиною 9 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на момент складення спірного акту) визначено, що про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований і за фактом такої передачі державний виконавець складає акт, який разом з постановою державного виконавця є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на майно.

Відповідно до процедури передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яку затверджує начальник відділу, а вже по факту передачі майна складається акт. Постанова державного виконавця та акт передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу є тими документами, на підставі яких оформляється стягувачем право власності на це майно.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на момент складення спірного акту) передбачала, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Позивачка дій та рішень державного виконавця та начальника відділу ДВС під час виконавчого провадження не оскаржувала.

Постанова про передачу майна стягувачу та акт про передачу майна стягувачу від 07.09.2011р. відповідають вимогам ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак підстави для окремого визнання недійсним акту - відсутні.

Державний виконавець під час процедури примусового виконання судового рішення про стягнення коштів керувався Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією про проведення виконавчих дій, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. №74/5 (надалі - Інструкція), яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

В п. п. 5.12.7. п. 15.12 вказаної Інструкції зазначено, що постанова державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та акт державного виконавця про передачу стягувачу майна є підставою для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно відповідно до чинного законодавства.

Зі свідоцтва, виданого 24.10.2011 року приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 вбачається, що ним на підставі акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затвердженого начальником відділу ДВС Чортківського районного управління юстиції, посвідчено, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 належить на праві власності житловий будинок та земельна ділянка по вул. Залізничній, 48 у м. Чорткові.

Відповідно до гл. 13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо вони не відбулися є складений та затверджений в установленому порядку акт із зазначенням того, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися, в якому має бути зазначено ким, коли і де проводилися прилюдні торги (аукціон); коротка характеристика майна; прізвище, ім'я, по батькові (найменування юридичної особи), місце проживання/місцезнаходження кожного покупця: дані про правовстановлюючі документи, що підтверджували право власності боржника на майно: назва правовстановлюючого документа, ким виданий посвідчений, дата видачі, посвідчення, номер за реєстром, орган реєстрації, дата та номер реєстрації; підстави, з яких прилюдні торги (аукціон) не відбулися.

Зазначені умови в акті про передачу майна стягувачу дотримані, а тому приватний нотаріус мав всі підстави для видачі свідоцтва. На підставі постанови та акта державного виконавця нотаріус і видав свідоцтво від 24.10.2011 року.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на момент виникнення спірних відносин) та Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року свідчить про те, що вони закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» та пп. 5.11, 5.12 Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року).Пред'являючи вимогу про визнання недійсним акту від 07.09.2011р. про передачу майна стягувачу позивачкою обрано невірний спосіб захисту свого права, оскільки вищевказаний акт не є правочином в розумінні ст. ст. 650, 655 та ст. 656 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 24 лютого 2016 року по справі №463/1204/15, зокрема судом зазначено: «Виходячи з аналізу правової природи процедури передачі майна стягувачу за ціною, що дорівнює вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію, складання акта про передачу стягувачу такого майна не є його реалізацією шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, а відтак не є правочином, тому підстави для розгляду спірних правовідносин в порядку позовного провадження із застосуванням положень про захист цивільних прав відсутні. З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції правильно розглянуто скаргу ОСОБА 2 в порядку, передбаченому Розділом VII ЦПК України, оскільки у такому випадку саме такий спосіб захисту порушених прав і свобод є належним».

Відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

В п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року за № 10 роз'яснив, що реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину. Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

При розгляді справи зясовано, що позивачці було відомо про акт державного виконавця від 21 жовтня 2011 року про передачу ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 належного їй житлового будинку по вул. Залізнична, 48 у м. Чортків та земельної ділянки площею 736 кв. м, кадастровий номер 6125510100:01:010:0061, в рахунок погашення боргу. Також їй було відомо про факт оформлення права власності за відповідачами належної їй земельної ділянки та житлового будинку на підставі вказаного акта державного виконавця.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Стаття 261 ЦК України визначає, що початком перебігу строку є день, коли особа довідалась або повинна була (могла) довідатися про порушення свого права.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

При цьому норма частини ч. 1 ст. 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача (Правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 29 жовтня 2014 року по справі № 6-152цс14).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, шо позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше (Правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16 листопада 2016 року по справі № 6-2469цс16).

Позивачка, будучи власником житлового будинку та земельної ділянки, повинна бути обізнаною про стан свої майнових прав, а тому твердження Позивачки, що про факт реєстрації права власності на належне їй майно за відповідачами їй стало відомо лише 26.03.2016 року, є необґрунтованим та недоведеним.У той же час, Позивачка є стороною виконавчих провадженнях ВП №16227883 та ВП №16227944, та відповідно знайомилась із матеріалами таких проваджень, а відтак об'єктивно їй відомо про факт складення державним виконавцем оскаржуваного акта від 07.09.2011.

Зокрема, як вбачається із наявних у матеріалах виконавчого провадження заяв від 08.09.2011 та 12.09.2011, які власноруч написані та підписані позивачкою, їй було відомо про існування акта державного виконавця про передачу майна стягувачу від 07.09.2011 і копію такого акту нею було отримано 12.09.2011, про що свідчить розписка ОСОБА_4 у поданій нею заяві від 12.09.2011року.

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне застосувати строки позовної давності щодо вимог про визнання недійсним акту державного виконавця від 07.09.2011 року та вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 24 жовтня 2011 року.

Враховуючи наведене, а саме ті обставини, що позивачка дій та рішень державного виконавця та начальника відділу ДВС під час виконавчого провадження не оскаржувала, постанова про передачу майна стягувачу та акт про передачу майна стягувачу від 07.09.2011р. відповідають вимогам ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», тому підстави для окремого визнання недійсним акту відсутні. Також позивачка ОСОБА_4 не скористалась правом щодо визнання недійсним договору щодо відступлення права вимоги між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, що потягнуло за собою правові наслідки для сторін. Позовні вимоги щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсними договорів дарування та витребування майна із чужого незаконного володіння є похідними від вимоги про визнання недійсним акту державного виконавця та свідоцтва про право власності, а тому з огляду на відсутність підстав для задоволення вимоги щодо недійсним акту державного виконавця та свідоцтва про право власності, немає і підстав для задоволення похідних позовних вимог, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

В судовому засіданні позивачці та її представнику надано можливість на представлення доказів, якими вони обгрунтовують свої вимоги та представлення їх суд , оскільки згідно вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Доказування не може грунтуватись на припущеннях. Однак позивачкою та її представником вимоги ст.60 ЦПК України не виконані.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 16, 256, 257, 261, 388 Цивільного кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. №74/5, ст. ст. 3, 4, 60, 122 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_4 до відділу Державної виконавчої служби Чортківського районного управління юстиції, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_7, приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання акту державного виконавця та свідоцтва про право власності домоволодіння та земельної ділянки недійсним, визнання договору купівлі-продажу та договорів дарування домоволодіння та земельної ділянки недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги апеляційному суду Тернопільської області через Чортківський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Л. Й. Квятковська