Ухвала суду № 64587466, 06.02.2017, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/155/17

У Х В А Л А

про забезпечення позову

«06» лютого 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Глинської Д.Б.

при секретарі Гарасимяку Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи Пятої львівської державної нотаріальної контори про усунення від права на спадкування та зміну черговості одержання права на спадкування,

в с т а н о в и в :

04 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, третьої особи Пятої львівської державної нотаріальної контори про усунення від права на спадкування та зміну черговості одержання права на спадкування.

03 лютого 2017 року ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить постановити ухвалу, якою заборонити державному нотаріусу Пятої львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 видавати будь кому свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4, який помер 02 серпня 2016 року та вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4.

В обґрунтування цієї заяви покликається на те, що 02 серпня 2016 року помер ОСОБА_4, відповідно 02 лютого 2017 року спливає шестимісячний строк, встановлений законодавством для прийняття спадщини. Після спливу цього строку відповідач згідно закону зможе отримати свідоцтво про право на спадщину та зареєструвати за собою право власності на частку в квартирі за адресою: м. Львів, вул. Заводська, 36/10. Станом на сьогоднішній день існує спір щодо спадкового майна та черговості у спадкуванні.

Документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно є, серед інших, свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат.

Отже, відсутність такого свідоцтва унеможливлює здійснення реєстрації права власності на спадкове майно.

Враховуючи викладене, а також той факт, що видача свідоцтва про право на спадщину може суттєво ускладнити виконання рішення суду, оскільки є передбаченою законом підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно. Вона, ОСОБА_1, вважає, що саме заборона видавати будь кому свідоцтва про право на спадщину є необхідним і достатнім видом забезпечення позову.

Крім того вважає, що заборона нотаріусу вчиняти у спадковій справі будь які дії може завдати шкоди законним правам та інтересам третіх осіб.

Учасники процесу в судове засідання 06 лютого 2017 року не зявились.

У відповідності до ст.197 ЦПК України у звязку з неявкою всіх учасників процесу, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись з поданою заявою, матеріалами справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

У роз'ясненні, які дані в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які

гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних

вимог.

Як зазначено в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з роз'яснень даних в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відтак, враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 151,152,153 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

заяву задовольнити.

Заборонити державному нотаріусу Пятої львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 видавати будь кому свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4, який помер 02 серпня 2016 року та вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4.

Виконання даної ухвали доручити державному виконавцеві Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Ухвала суду підлягає до негайного виконання.

Копії ухвали направити для відому сторонам по справі.

Стягувач: ОСОБА_1, 06.10.1958р.н., проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1;

Боржник: ОСОБА_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2;

Ухвала про забезпечення позову може бути предявлена до виконання до 06 лютого 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя: ОСОБА_5