Ухвала суду № 64586448, 02.02.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 330/2183/16-ц

Провадження №22ц/778/673/17 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О.А.

Суддя-доповідач: Воробйова І.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

Онищенко Е.А.,

при секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Якимівського районного суду Запорізької області від 17 листопада 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року справу передано до Якимівського районного суду Запорізької області.

Ухвалою судді Якимівського районного суду Запорізької області від 17 листопада 2016 року відкрито провадження у справі.

Не погоджуючись з ухвалою судді в частині недотримання правил підсудності, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу судді скасувати.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ. 1950, далі -Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року Ш 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору і щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності. Відповідно до роз"яснень п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК).

Відкриваючи провадження у даній справі, суддя першої інстанції прийшов до висновку, що справа підсудна Якимівському районному суду Запорізької області, на підставі ст. 109 ЦПК України.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується. Згідно зі ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцем знаходженням.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно інформації Охрімівської сільської ради Якимівського району Запорізької області та паспорта, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 що територіально відноситься до Якимівського районного суду Запорізької області (.т.1 а.с.141, т. 2 а.с.8

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку,що при відкритті провадження у справі суддею дотримані норми цивільного процесуального законодавства, зокрема ст. 1.5 ЦПК України, прийняті до уваги роз'яснення, що містяться в п.п. 2-5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" № 2 від 12.06.2009 року, якими передбачено, що відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Оскаржувана ухвала постановлена з додержання норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують її законність.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу судді Якимівського районного суду Запорізької області від 17 листопада 2016 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: