Ухвала суду № 64584969, 28.01.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/2708/17

Справа №760/1430/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/про залишення позовної заяви без руху/

28 січня 2017 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л. А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення страхового відшкодування, пені за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування, моральної шкоди та витрат на правову допомогу,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом і просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 20 000 грн. 00 коп., пеню у розмірі 2 283 грн. 26 коп., моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України.

Частиною 5 ст. 119 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

З точки зору ст. 80 ЦПК України пред'явлений позивачем позов є позовом немайнового характеру.

Посилання позивача на Закон України « Про захист прав споживачів» в обгрунтування звільнення від сплати судового збору не може прийматися до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» / Закон № 1023-XII від 12 травня 1991 року / споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Частиною 7 статті5 Закону України « Про судовий збір» споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, були звільнені від сплати судового збору.

Законом № 484- VШ від 22 травня 2015 року до даного Закону були внесені зміни, які набули чинності з 01 вересня 2015 року, і стаття 5 даного Закону викладена в новій редакції, якою визначено перелік осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.

Згідно зі ст.5 Закону, який був прийнятий пізніше Закону України « Про захист прав споживачів», з 01 вересня 2015 року споживачі за позовами , що пов»язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб»єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи.

Конституційний Суд України у рішенні від 09 лютого 1999 року у справі №1-рп/99 зазначив, що принцип, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням «застарілих» норм з одного й того ж питання.

Таким чином, Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, положеннями якого визначено порядок справляння судового збору, зокрема, його обчислення, сплата, а також пільги щодо його сплати.

За таких обставин посилання позивача в обгрунтування звільнення від сплати судового збору на Закон України « Про захист прав споживачів» не може прийматися до уваги.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року №6-2128ц16.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, щоза подання заяви майнового характеру позивачу (фізичній особі) потрібно сплатити судовий збір в розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено в 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 25 грудня 2015 року №928-VIII визначає, що з 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати складає 1 378 гривень.

Виходячи з цього, однієї вимоги майнового характеру, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 640 рн. 00 коп. судового збору на:

- р/р №31212206700010, утримувач коштів ГУДКСУ у Солом`янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: ГУ ДК у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: 22030001; 050, «судовий збір».

Керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення страхового відшкодування, пені за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування, моральної шкоди та витрат на правову допомогу залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення чи протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, постановленої без участі особи, яка її оскаржує.

Суддя