Ухвала суду № 64584572, 26.12.2016, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/2707/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2016 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

при секретарі Колесник О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк» ОСОБА_1, яка діє в інтересах стягувача у виконавчому провадженні ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк», на рішення (дії) старшого державного виконавця Словянського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання,

В С Т А Н О В И В:

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк» ОСОБА_1 подана до суду скарга на дії державного виконавця.

Скаржник повідомляє, що 23.10.2015 року Краснолиманським міським судом Донецької області було ухвалене рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 3150,22 грн., на виконання вказаного рішення суду було виданого виконавчий лист.26.09.2016 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк» ОСОБА_1, яка діє в інтересах стягувача, було направлено засобами поштового звязку до Словянського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області заяву про відкриття виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_3 та зазначений виконавчий документ. Державним виконавцем 10.10.2016 року було складено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання через те, що стягувачем не було надано підтвердження сплати авансового внеску у виконавчому провадженні.

Скаржник вказує, що на час предявлення виконавчого документа до примусового виконання (тобто на 26.09.2016 року) був чинним Закон України «Про виконавче провадження» в редакції Закону від 21.04.1999 року № 606-XIV(зі змінами); норми цього закону не передбачали необхідності надання стягувачем підтвердження сплати авансового внеску при предявленні виконавчого документа до примусового виконання, і відповідно випадків відмови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження у разі ненадання стягувачем підтвердження сплати авансового внеску. Закон України «Про виконавче провадження» в редакції Закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII, нормами якого керувався державний виконавець, приймаючи рішення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, є чинним з 05.10.2016 року. На думку представника стягувача, при вирішенні питання про можливість відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, предявленим до виконання 22.09.2016 року, державним виконавцем мали б застосовуватись норми Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV(зі змінами).

У скарзі ставиться питання про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Словянського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Представник стягувача просить поновити передбачений законом строк для оскарження дій державного виконавця, посилаючись на помилкове направлення скарги в листопаді 2016 року до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області; просить скасувати рішення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 10.10.2016 року у виконавчому провадженні № 52588157, вирішити питання щодо відкриттявиконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа по справі № 236/2707/15-ц, виданого 04.11.2015 року Краснолиманським районним судом Донецької області, направити доданий до скарги оригінал виконавчого документа до Словянського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області для відкриття виконавчого провадження.

Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк» ОСОБА_1 було належним чином повідомлено судом про дату, час та місце розгляду скарги; для участі в судовому засіданні представник скаржника не прибув, надав клопотання від 16.12.2016 року про розгляд справи без його участі(а.с. 153-154), підтримав вимоги, викладені в скарзі, в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Боржник ОСОБА_3 згідно з інформацією, наявною у справі, мешкає на тимчасово непідконтрольній державній владі України території, у м. Донецьку Донецької області, засоби звязку з нею відсутні(а.с.148).

Державного виконавця Словянського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було належним чином повідомлено судом про дату, час та місце розгляду скарги(а.с. 152); для участі в судовому засіданні державний виконавець Волинець А.О. не прибула, про наявність поважних причин для цього суд не повідомила, заперечень проти скарги висунуто державним виконавцем не було.

Виходячи зі змісту ст. ст. 169,197, 386 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, порушено їх права чи свободи.

Згідно з правовими позиціями, висловленими у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень(ст. 60 ЦПК України).

Згідно зі ст. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк» ОСОБА_1 оскаржуються дії старшого державного виконавця Словянського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, вчинені 10.10.2016 року. При цьому скарга подана стягувачем до суду 15.12.2016 року;представник стягувача просить поновити передбачений законом строк для оскарження дій державного виконавця, посилаючись на помилкове направлення скарги в листопаді 2016 року до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.

Із доданих представником стягувача до скарги матеріалів вбачається, що 23.09.2016 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк» ОСОБА_1, яка діє в інтересах стягувача, складено заяву про відкриття виконавчого провадження № 09/1905 відносно боржника ОСОБА_3В.(а.с.135); вказану заяву разом з виконавчим документом було направлено засобами поштового звязку до Словянського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 26.09.2016 року; зазначені документи відділенням поштового звязку були вручені адресату 05.10.2016 року(а. с.136). Державним виконавцем 10.10.2016 року було складено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання через те, що стягувачем не було надано підтвердження сплати авансового внеску у виконавчому провадженні. Вказане повідомлення отримане скаржником 17.11.2016 року (а.с.137). 22.11.2016 року за вих. № 09/2184 стягувачем було помилково направлено скаргу на рішення(дії) державного виконавця до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області(а.с.138), 02.12.2016 року судом скарга повернута на адресу стягувача як помилково надіслана, при цьому розяснено стягувачеві право на оскарження рішень(дій) державного виконавця до Краснолиманського міського суду Донецької області, повідомлення суду надійшло до ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк» 06.12.2016 року(а.с.139).Від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк» ОСОБА_1 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла скарга на рішення (дії) державного виконавця 15.12.2016 року (а.с.133). За таких обставин суд вважає за можливе поновити стягувачу передбачений законом строк для оскарження дій державного виконавця.

23.10.2015 року Краснолиманським міським судом Донецької області було ухвалене рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 3150,22 грн. (а.с.82-84). Рішення суду набрало законної сили 03.11.2015 року. На виконання вказаного рішення суду було виданого виконавчий лист (а. с. 134).

26.09.2016 стягувачем направлено до Словянського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 236/2707/15-ц, виданого 04.11.2015 року Краснолиманським районним судом Донецької області, та оригінал виконавчого документа (а.с.135,136).

Старшим державним виконавцем Словянського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 10.10.2016 року за № 7745 направлено стягувачу повідомлення про повернення виконавчого листа без прийняття до виконання з посиланням на ч.4 п.8 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», через те, що стягувачем не було надано підтвердження сплати авансового внеску у виконавчому провадженні (а.с.137).

Тобто при складанні повідомлення про повернення виконавчого листа без прийняття до виконання від 10.10.2016 року за № 7745 та прийнятті відповідного рішення державний виконавець керувався нормами п.8 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII), п.4 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року (в редакції наказу Міністерства юстиції України №2832/5 від 29.09.2016 року). Зазначені норми чинного законодавства України є чинними з 05.10.2016 року.

Водночас із доданих до скарги матеріалів вбачається, що заяву стягувача про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2016 року № 09/1905 та оригінал виконавчого документа було направлено на адресуСловянського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 26.09.2016 року, тобто до набрання чинності новою редакцією Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.136). Стягувач скористався наданим правом на предявлення виконавчого документа до примусового виконання до набрання чинності нормами щодо обовязковості авансування витрат виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Державним виконавцем при складанні повідомлення про повернення виконавчого листа без прийняття до виконання від 10.10.2016 року за № 7745 та прийнятті відповідного рішення не враховано направлення виконавчого листа стягувачем через відділення поштового звязку у строк до набрання чинностіЗаконом від 02.06.2016 року № 1404-VIII. Як зазначалося вище, Закон України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016 року, який набрав законної сили 05.10.2016 року) не може бути застосований, оскільки набув чинність пізніше вчинених стягувачем дій, повязаних з предявленням виконавчого документу до виконання.

За таких обставин дії державного виконавця щодо складання повідомлення про повернення виконавчого листа без прийняття до виконання від 10.10.2016 року за № 7745 є неправомірними, що свідчить про обґрунтованість вимог скарги та наявність підстав для її задоволення.

Як розяснено у п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 за № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», суд не має права зобов'язувати державного виконавця чи іншу посадову особу органу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.Враховуючи такерозяснення, вимоги скаржника в частині вирішення судом питання щодо відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа по справі № 236/2707/15-ц, виданого 04.11.2015 року Краснолиманським районним судом Донецької області, задоволенню не підлягають, оскільки це є прерогативою та обовязком державного виконавця, тому суд вважає необхідним обмежитися зобовязанням державного виконавця повторно розглянути питання про відкриття виконавчого провадження (за умови надання стягувачем до органу ДВС оригіналу виконавчого документа, оскільки виконавчий лист був повернутий стягувачу та відсутній у державного виконавця).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 21.04.1999 року № 606-XIV) державний виконавець відкриває виконавче провадження, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII) виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документаза заявою стягувача про примусове виконання рішення.

З наведених норм не вбачається повноважень суду здійснювати замість стягувача його право на предявлення виконавчого листа до примусового виконання. Отже, суд не вбачає підстав для задоволення розглядуваної скарги в частині вимог направити доданий до скарги оригінал виконавчого документа до Словянського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області для відкриття виконавчого провадження та повертає стягувачу оригінал виконавчого документа.

Керуючись ст. ст. 383-387 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Поновити скаржнику встановлений законом строк для звернення до суду зі скаргою на рішення (дії) державного виконавця.

Скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк» ОСОБА_1, яка діє в інтересах стягувача у виконавчому провадженні ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк» , на дії старшого державного виконавця Словянського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання задовольнити частково.

Визнати незаконним рішення старшого державного виконавця Словянського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання - виконавчого листа по справі № 236/2707/15-ц, виданого 04.11.2015 року Краснолиманським міським судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 3150,22 грн..

Зобовязати Словянський міськрайонний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області повторно розглянути питання про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 236/2707/15-ц, виданого 04.11.2015 року Краснолиманським міським судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 3150,22 грн. за умови надання стягувачем до органу ДВС оригіналу виконавчого документа.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя -