Постанова № 64582661, 07.02.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/961/17

Провадження №: 2-а/752/165/17

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

07.02.2017 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Марченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2017 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є пенсіонером та одержує з 04.08.2004 року пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмір 80 відсотків від суми місячної заробітної плати.

Зазначив, що після призначення пенсії він продовжував працювати на прокурорсько-слідчих посадах і 26.03.2014 року звільнився з органів прокуратури на пенсію.

Вказує, що на час звільнення стаж роботи, необхідний для нарахування пенсії відповідно до ч. 5 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», склав 42 роки 1 місяць 26 днів, з яких: 19 років 9 місяців 16 днів - на посадах прокурорів і слідчих прокуратури, 18 років 8 місяців 15 днів - на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, 3 роки 7 місяців 25 днів - строкова військова служба та навчання у Харківському юридичному інституті, що є підставою для нарахування пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

У зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, яке відбулося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року, 06.12.2016 року позивач звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про проведення йому перерахунку пенсії відповідно до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку на підставі довідки прокуратури Донецької області № 18-57-1844 від 01.11.2016 року.

Однак відповідач листом № 43862/05 від 14.12.2016 року відмовив у проведенні перерахунку пенсії з посиланням на пункт 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 №213, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання/ призначаються, зокрема у відповідності до ЗУ «Про прокуратуру», а раніше призначені пенсії не перераховуються.

З огляду на викладене, з урахуванням відповідних норм законодавства, позивач просив суд визнати неправомірними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови позивачу у перерахунку розміру пенсії за вислугу років та зобов'язати відповідача провести йому перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» ( в редакції на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, на підставі довідки прокуратури Донецької області № 18-57-1844 від 01.11.2016 року з 01.01.2017 року.

Позивач ОСОБА_1, згідно поданої позовної заяви, просив провести розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких просила у задоволенні позову відмовити, зважаючи на те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, з огляду не, що з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Додатково зауважила, що станом на дату звернення ОСОБА_1 (06.12.2016 року), до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» діяв Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 року, статтею 86 якого врегульовано питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом достовірно встановлено, ОСОБА_1 перебуває на обліку Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 року.

06.12.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 року.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та не заперечувалося представником відповідача, згідно наданих письмових заперечень, на час звернення із заявою про перерахунок пенсії, стаж ОСОБА_1, на прокурорсько-слідчих посадах склав 42 роки 1 місяць 26 днів, з яких: 19 років 9 місяців 16 днів - на посадах прокурорів і слідчих прокуратури, 18 років 8 місяців 15 днів - на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, 3 роки 7 місяців 25 днів - строкова військова служба та навчання у Харківському юридичному інституті.

Листом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві вих. № 43862/05 від 14.12.2016 року, позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції чинній на момент призначення пенсії та роз'яснено, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів Україні «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Пенсійне забезпечення прокурорів та слідчих прокуратури, до яких законодавцем віднесено позивача, встановлено приписами ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з ч.ч.1,2,3 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

У відповідності до ч.12 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч.17 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-УІ від 08.07.2011 року до вказаної статті внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини 13, 18 ст.50-1 Закону № 1789-XII, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку з прийняттям Закону №3668-УІ змін не зазнали.

Таким чином внесені зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є ч. 13, 18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка діяла на час призначення пенсії.

Згідно з пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Позивачу пенсія була призначена до набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014року та Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»

З огляду на викладене, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.

З огляду на викладене, суд вважає посилання сторони відповідача на відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивача, з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015р. № 213-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» необґрунтованими, враховуючи, що зазначене застосування норм права суперечить вимогам ч. 3 ст. 22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав на необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, про наявність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу, згідно довідки прокуратури Донецької області № 18-57-1844 від 01.11.2016 року про заробітну плату, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, яка діяла на час призначення пенсії, з розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, починаючи з 01.01.2017 року, без обмеження граничного розміру пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в розмірі 1280 грн., який на підставі ч.1 ст. 94 КАС України підлягає відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 69-72, 94, 99, 104, 158-163, 167, 186 КАС України, рішенням Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії - задовольнити.

Визнати протиправними рішення Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків від середнього заробітку на підставі довідки прокуратури Донецької області № 18-57-1844 від 01.11.2016 року.

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Донецької області № 18-57-1844 від 01.11.2016 року про фактичну заробітну плату, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячного (чинного) заробітку, починаючи з 01.01.2017 з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження граничного розміру пенсії.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Купянськ Харківської області, і.п.н. НОМЕР_1, проживає за адресою АДРЕСА_1) суму сплаченого судового збору у розмірі 1280 (тисячу двісті вісімдесят) гривень 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду, через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя Антонова Н.В.