Вирок № 64582622, 06.02.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20547/14-к

Провадження №: 1-кп/752/36/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року м. Київ Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Дідика М.В.

за участі секретаря Гайдамаки Д.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадженням № 12014100010004660 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з освітою середньою, працюючого поваром, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,

обвинуваченого за ст. ст. 307 ч.1, 307 ч.2 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Алєксєєвої М.С., Приладишевої О.Г.;

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, у невстановлений час, місці та спосіб незаконно придбав з метою подальшого збуту невстановлену кількість психотропної речовини амфетаміну та став незаконно зберігати при собі з метою збуту.

21.08.2014 року ОСОБА_1, приблизно о 16:25 год. перебуваючи на вул. Деміївська, 51 в м. Києві, збув за 300 гривень психотропну речовину амфетамін, масою 0,042 г., який знаходився в згортку з фольги, особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_3, який брав участь у оперативній закупці.

Тобто, ОСОБА_1 визнається винним за ч. 1 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту та збуті, психотропної речовини.

Обвинувачений ОСОБА_1, винним себе не визнав. Пояснив, що 21.08.2014 року йому зателефонував знайомий ОСОБА_8 та запропонував зустрітися. При зустрічі останній пригостив його амфетаміном.

В подальшому 03 вересня 2014 року при зустрічі ОСОБА_8 він позичив 500 грн., а 4 вересня два рази зустрілися і той повернув йому 300 грн. та 150 грн. і пригостив амфетаміном. 5 вересня зустрілися з ОСОБА_8 за домовленістю на вул. Васильківська в м. Києві, він повернув 50 грн. боргу і пішов, а його через певний час затримала поліція. В нього нічого не було знайдено, а лише 50 грн., які повернув ОСОБА_8, змиви з рук також були безрезультатними.

Особа, яка допитувалася судом як ОСОБА_3, і якій він ніби то збував амфетамін, є його знайомим ОСОБА_8, який його пригощав амфетаміном. ОСОБА_8 попередньо проживав з його дружиною, та погрожував, що його посадить. На переглянутих відеозаписах він дійсно зустрічається тричі з ОСОБА_8, який пригощав його амфетаміном та повертав борги, він йому амфетамін не продавав.

З врахуванням показань обвинуваченого, на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення, свідчать безпосередньо досліджені судом докази, які в своїй сукупності підтверджують винність обвинуваченого і які суд враховує та бере до уваги, зокрема:

постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину (т.1 а.с. 34-35);

протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 21.08.2014 року, в якому зафіксовано хід та результати здійснення контрольної закупки амфетаміну у ОСОБА_1 особою, яка взяла псевдонім ОСОБА_3, (т.1 а.с.39-46);

протокол огляду місця події від 21.08.2014 року, в якому відображено про вилучення у ОСОБА_3 згортку із фольги (т.1 а.с. 59-61);

висновок експерта № 458 від 29.08.2014 року, згідно якого, подана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору, вилучена 21.08.2014 року у гр. ОСОБА_3 по вул. Васильківській, 22, в м. Києві, містить психотропну речовину амфетамін, маса якого у поданій речовині становить 0,042 г. (т.1 а.с.65-67), який, згідно постанови слідчого, визнаний речовим доказом (т.1 а.с. 68-69);

протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою, який, як зазначено в протоколі, проводився на підставі ухвали Апеляційного суду м. Києва, а також речовий доказ флеш накопичувач, на якому зберігається запис аудіо- відео контролю, та який був переглянутий в ході судового розгляду (т. 1 а.с.48-49,107-109)

Свідок ОСОБА_4 при допиті відмітив, що як працівник міліції залучався до проведення оперативних закупок амфетаміну у обвинуваченого ОСОБА_1 Закупка амфетаміну у ОСОБА_1 здійснювалася в три етапи особою під псевдонімом ОСОБА_3, якому було вручено кошти, а також останній здійснював аудіо- та відеозапис закупки, відповідно до ухвали Апеляційного суду м. Києва. Після закупки, у ОСОБА_3 з участю понятих вилучався амфетамін, який направлявся на експертизу. Не пригадує, чи безпосередньо бачив, як ОСОБА_1 отримував гроші та передавав амфетамін закупщику. Особа яка здійснювала закупку, дійсно знала обвинуваченого, як правило такі особи і підшукуються.

Свідок ОСОБА_5 при допиті зазначив, що брав участь як працівник міліції при проведенні оперативних закупок у ОСОБА_1 особою яка використовувала прізвище ОСОБА_3, якому вручалися кошти в сумі по 300 грн., після закупки з участю понятих у нього вилучався амфетамін. З оперативних джерел отримали інформацію, що ОСОБА_1 займається збутом амфетаміну.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що працюючи в міліції в вересні 2014 року приймав участь при проведенні оперативної закупівлі амфетаміну у ОСОБА_1, особою, яка обрала псевдонім ОСОБА_3. Після третього етапу проведення закупівлі, ОСОБА_1 був затриманий. Йому відомо, що особа яка проводила закупку визвалася її провести, і він був знайомий з ОСОБА_1

Допитаний в судовому засіданні за правилами передбаченими ч.9 ст. 352 КПК України свідок ОСОБА_3, зазначив, що знайомий з ОСОБА_1 і йому було відомо, що у нього можна придбати наркотики. Йому в один з днів кінця серпня 2014 року було вручено кошти і він придбав амфетамін у ОСОБА_1, який частину відсипав собі, а решту, загорнутий у фользі, передав йому. При понятих придбаний ним у ОСОБА_1 амфетамін у нього було вилучено. Після цього, попередньо домовившись по телефону, ще двічі проводив закупку амфетаміну у ОСОБА_1 за кошти, які йому вручали працівники міліції. Кошти надавали в сумах по 300 грн. До кримінальної відповідальності за наркотики не притягувався, оприлюднювати своє прізвище відмовляється. ОСОБА_1 продавав йому амфетамін, а не навпаки. Процедуру закупівлі амфетаміну знімав на відео, оскільки йому було передано апаратуру. На свої показаннях наполягає, вони є правдивими.

Вищезазначені докази суд вважає належними та допустимими, які в сукупності підтверджують ту обставину, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, у вчиненні якого суд його визнає винуватими.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 з приводу того, що він не збував амфетамін та не зберігав його з метою збуту, суд до уваги не бере та відкидає, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю доказів досліджених та проаналізованих судом.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується за ч.2 ст. 307 КК України. Згідно формулювання обвинувачення, 04.09.2014 о 18 год. 35 хв., ОСОБА_1, перебуваючи по Васильківська, 2-А, в м. Києві, під час проведення другого етапу негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторний незаконний збут психотропної речовини амфетамін, повторно незаконно збув за 300 гривень психотропну речовину амфетамін, що знаходилась в згортку з фольги, особі, яка обрала собі псевдонім «ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.».

Після чого, 04.09.2014, в період часу з 18 год. 55 хв. по 19 год. 05 хв., за адресою м. Київ, вул. Голосіївська, 15, у «ОСОБА_3» слідчим, у присутності понятих, вилучено згорток з фольги з порошкоподібною речовиною світлого кольору всередині, яку ОСОБА_1 раніше повторно незаконно збув, під час другого етапу контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки.

Згідно висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України на ПЗЗ № 491 від 08.09.2014 року подана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору, вилучена 04.09.2014 у ОСОБА_3, містить психотропну речовину амфетамін. Маса амфетаміну у поданій речовині становить 0,116 г.

Крім того, 05.09.2014 о 20 год. 35 хв., ОСОБА_1, перебуваючи по вул. Васильківська, 2-А, в м. Києві, під час проведення третього етапу негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторний незаконний збут психотропної речовини амфетамін, повторно незаконно збув за 300 грн. психотропну речовину амфетамін, що знаходилась в згортку з фольги, особі, яка обрала собі псевдонім «ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.».

Після чого, 05.09.2014, в період часу з 20 год. 50 хв. по 21 год. 15 хв., за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 8, у «ОСОБА_3» слідчим, у присутності понятих, вилучено згорток з фольги з порошкоподібною речовиною світлого кольору всередині, яку ОСОБА_1 раніше повторно незаконно збув, під час третього етапу контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки особі, що обрала собі псевдонім «ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.».

Згідно висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України на ПЗЗ № 496 від 11.09.2014 року подана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору (об.1), вилучена 05.09.2014 у ОСОБА_3, містить психотропну речовину амфетамін. Маса амфетаміну у поданій речовині становить 0,055 г.

Таким чином, як зазначено у обвинуваченні, ОСОБА_1, своїми умисними діями, які виразились у незаконному зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчиненими повторно, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

За результатами судового розгляду суд прийшов до висновку, що за ч.2 ст. 307 КК України, відносно ОСОБА_1 слід ухвалити виправдувальний вирок, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим. До такого висновку суд прийшов з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи осіб вчинити злочин, який вона б не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв. Здобуті у такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Відповідно до практики ЄСПЛ підбурювання до вчинення злочину (провокації) визнається порушенням гарантованого п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права особи на справедливий судовий розгляд (рішення Суду у справі «Лагутін та інші проти Російської Федерації» від 24.04.2014 року).

В той же час, як вважає суд, та обставина, що працівники міліції після документування збуту ОСОБА_1 21.08.2014 року під їх контролем, психотропної речовини амфетаміну, замість його затримання і виконання передбаченого ст.2 Закону України «Про міліцію» (який діяв на той час) завдання запобігти правопорушенням та їх припинення, більш як через 10 діб провели наступні оперативні закупки, чим створили умови для вчинення ОСОБА_1 ще одного кримінального правопорушення, кваліфікувавши після цього його дії за ознакою повторності.

Додатковою обставиною, яка дає суду обгрунтовані підстави прийти до висновку та вважати, що по відношенню до ОСОБА_1 по вчиненню оперативних закупок 4 та 5 вересня 2014 року мала місце провокація (підбурювання), свідчить також те, що в своїх показанням ОСОБА_1 відмічав, що особа, якій він ніби то збував амфетамін, сама йому телефонувала і пропонувала зустрічі, тобто по суті впливала на нього і підштовхувала останнього до вчинення злочину. Опосередковано, зазначені показання обвинуваченого підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_3, який брав участь у оперативних закупках. Матеріали надані прокурором не містять доказів, які би спростували твердження обвинуваченого щодо зазначених обставин.

Крім того, суд звертає увагу, що у постанові прокурора від 03.07.2014 року, про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативних закупок, в порушення вимог ст. 251 КПК України, не зазначено початок та тривалість негласної слідчої дії, що дає достатні підстави вважати, що зазначена постанова поширюється лише на проведення однієї оперативної закупки, а саме 21.08.2014 року. Більше того, приймаючи рішення та відмічаючи у постанові про необхідність здійснення оперативної закупки у три етапи, при цьому за відсутності будь якого достатнього обґрунтування такої потреби, в порушення вимог ст. 271 КПК України, прокурор фактично у такий спосіб усунувся від обов»язку викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої дії провокування особи на вчинення злочину.

Аналізуючи вищезазначені обставини суд прийшов до висновку, що при здійсненні оперативних закупок 04 та 05.09.2014 року, мало місце провокування ОСОБА_1 на вчинення повторного злочину з метою його подальшого викриття, а тому здобуті у такий спосіб докази, зокрема: протоколи про результати контролю за вчиненням злочину; постанови про визнання речовими доказами; протоколи огляду; висновки експертиз; протокол про результати аудіо-відео контролю за особою, в частині відображення обставин закупок за зазначені дати, суд до уваги не бере та відкидає, оскільки вони не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Доводи сторони обвинувачення та твердження свідків, працівників міліції, з приводу того, що необхідність проведення більше однієї оперативної закупки викликана необхідністю проведення експертизи предмету закупки, щоб пересвідчитися, що це наркотик чи психотропна речовина, суд вважає надуманими та безпідставними, оскільки контроль за вчиненням злочину ( ст. 271 КПК України) здійснюється лише у випадках наявності достатніх підстав вважати що готується або вчиняється тяжкий або особливо тяжкий злочин, а відсутність таких підстав, фактично є забороною проведення негласної слідчої дій у виді контролю за вчинення злочину, а вразі їх проведення, ставить під сумнів їх законність, а відповідно законність отримання доказів в результаті їх проведення, як в даному випадку.

Інших доказів, які би були здобуті не за результатами проведення оперативних закупок, та підтверджували винність обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України, в розпорядження суду не надано.

Ураховуючи, що згідно вимог ст. 63 Конституції України, ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, суд прийшов до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307 КК України.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини, які пом»якшують та обтяжують покарання, особи винного, який вважається таким, що не має судимості, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, офіційно працює, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставин, які пом»якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Підсумовуючи результати судового розгляду, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.

Однак, враховуючи особу обвинуваченого, встановлення доведеним одного епізоду збуту психотропної речовини, який мав місце ще в 2014 році і даних, що з того часу обвинувачений, який офіційно працює, проживає з батьками пенсіонерами, вчиняв кримінальні правопорушення немає, враховуючи, що обвинувачений певний час перебував під вартою в умовах СІЗО, суд прийшов до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, та згідно ст. 75 КК України, приймає рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, та покладенням обов»язків, визначених ст. 76 КК України.

Призначення покарання з застосуванням ст. 75 КК України, як вважає суд, буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення ним нових злочинів. Та обставина, що обвинувачений не визнає себе винуватим, як вважає суд, враховуючи інші, вищезазначені обставини, не є перешкодою для застосування ст. 75 КК України.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України, у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_1 зарахувати попереднє ув'язнення, починаючи з 05.09.2014 року по 08.01.2015 року, з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу, обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді застави, - залишити без змін. Після вступу вироку в законну силу, заставу в сумі 48 720 грн. повернути заставодавцю ОСОБА_7, на її вимогу.

Питання щодо речових доказів вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

З обвинуваченого стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Керуючись ст.ст. 370,373, 374, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим та призначити покарання за ч.1 ст. 307 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п»ять ) років.

Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, та згідно ст. 76 КК України, покласти на нього обов»язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації .

У строк покарання обвинуваченому ОСОБА_1 зарахувати попереднє ув'язнення, починаючи з 05.09.2014 року по 08.01.2015 року з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_1 у пред»явленному обвинуваченні за ч.2 ст.307 КК України визнати невинуватим та виправдати, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

До вступу вироку в законну силу, обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді застави, - залишити без змін. Після вступу вироку в законну силу, заставу в сумі 48 720 грн., повернути заставодавцю ОСОБА_7, на її вимогу.

Речові докази:

амфетамін, марлеві бинти з змивами, що в камері схову Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ( на даний час Голосіївське управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві) - знищити;

флеш-накопичувач «Трансед-мікро 4 гб», - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експерта відповідно в сумах:

739,20 грн. вартості експертизи № 458;

369,60 грн. вартості експертизи № 491;

739,20 грн. вартості експертизи № 496.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчисляється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя М.В.Дідик