Ухвала суду № 64582109, 30.01.2017, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1419/16-ц

6/703/2/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Калашника В.П.

з участю секретаря Холодняк Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла заяву публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про повторне виселення ОСОБА_1,

установив:

7 липня 2009 року Смілянський міськрайонний суд виніс заочне рішення, яким задоволив позов ЗАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк»), в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22 березня 2007 року звернув стягнення на предмет іпотеки, квартиру № 10 по вул. Краснопресненській в м. Смілі, шляхом її продажу ЗАТ КБ «Приватбанк» та виселив ОСОБА_1 із вказаної квартири.

Посилаючись на те, що після виконання рішення суду в частині виселення, ОСОБА_1 самовільно вселився у квартиру, чим перешкоджає банку реалізувати цю квартиру, ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду із заявою про повторне виселення боржника.

Суд залучив до участі у справі Смілянський МВ ДВС Смілянського МРУЮ.

В судовому засіданні представник стягувача підтримав заяву, пояснив, що боржник не допускає до квартири представників банку та потенційних покупців. Самовільне вселення ОСОБА_1 унеможливлює виконання рішення суду щодо реалізації квартири.

Боржник та його представник просили відмовити у задоволенні заяви, оскільки у звязку з прийняттям ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» рішення суду не підлягає до виконання.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в заяві належить відмовити з наступних підстав.

Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду по справі № 2-989/2009 р. від 7 липня 2009 року задоволено позов ЗАТ КБ «Приватбанк», в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № CSS0GK00000175 від 22 березня 2007 року в сумі 200669 грн. 24 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки, квартиру АДРЕСА_1, шляхом її продажу ЗАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселено ОСОБА_1 із цієї квартири зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України.

У відповідності з постановою головного державного виконавця Бабіченка І.Л. від 13 серпня 2010 року виконавче провадження по виконанню виконавчого листа Смілянського міськрайонного суду № 2-989, виданого 7 липня 2009 року, закінчено у звязку із виселенням ОСОБА_1 з квартири № 10 по вул. Краснопресненській в м. Смілі.

З довідки СКП «Наш дім» № 1347 встановлено, що станом на 23 червня 2016 року у спірній квартирі зареєстрований та проживає боржник ОСОБА_1 разом із дружиною, двома дітьми та бабою і дідом дружини.

Це ж встановлено і з висновку інспектора Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області від 23 червня 2016 року, винесеному за зверненням ПАТ КБ «Приватбанк» по факту неправомірного проживання ОСОБА_1 у квартирі.

За таких обставин, суд вважає доведеним твердження стягувача про самовільне вселення боржника у спірну квартиру.

Як вбачається із ч. 11 ст. 78 ЗУ «Про виконавче провадження» (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) у разі, якщо особа самостійно вселилася у приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Виконавче провадження в такому разі підлягає поновленню за постановою державного виконавця.

В той же час, згідно з п. 1 ст. 1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 ЗУ "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 ЗУ "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

У силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 263 ЦК України в цивільному законодавстві мораторій визначається як відстрочення виконання зобовязання.

А тому, визначений ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).

У відповідності з п. 4 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Таким чином, рішення суду в частині виселення осіб із нерухомого житлового майна на час дії цього закону не підлягає виконанню.

Керуючись ст. 209- 210 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити публічному акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» в заяві про повторне виселення ОСОБА_1.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Черкаської області через міськрайонний суд протягом 5 днів, набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо ухвалу не буде скасовано.

Головуючий: В. П. Калашник