Ухвала суду № 64581823, 06.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 628/231/17-к Головуючий суддя 1-ї інстанції: Литвинов А.В.

Провадження № 11-сс/790/208/16 Суддя доповідач: Колтунова А.І.

Категорія: в порядку КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«06» лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді суддів за участю: прокурора захисника при секретарі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Купянського міськрайонного суду Харківської області від 29 січня 2017 року про задоволення клопотання слідчого СВ Купянського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Купянського міськрайонного суду Харківської області від 29 січня 2017 року клопотання слідчого СВ Купянського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 задоволено. Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 27. Визначено ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32000,00 грн., при внесенні якої ОСОБА_7 з-під варти звільняється.

З вищевказаного клопотання слідчого вбачається, що в провадженні Купянського ВП ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12016220370003387, внесені в ЄРДР 26 жовтня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України.

27 січня 2017 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7, на території домоволодіння № 65, розташованого за адресою: вул. Червона, с. Петропавлівка, Купянський район, Харківська область, виявлено та вилучено суху подрібнену речовину рослинного походження з явними ознаками особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено канабіс, вагою 800,00 грам.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 309 КК України, - придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів у великих розмірах, без мети збуту, вчинено повторно.

Вина ОСОБА_7 підтверджується протоколом обшуку та речовими доказами.

Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 вищевказаного злочину, та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, орган досудового розслідування просив суд застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32000,00 грн.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою слідчого судді захисником ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_5, подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, застосувати відносно ОСОБА_7 більш мякий запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання або домашнього арешту. Посилається на неповне дослідження обставин, що мають істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, недоведеність наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Обраний судом першої інстанції запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є надмірно суворим. Судом не було розглянуто можливість застосування до підозрюваного менш суворого (альтернативного) запобіжного заходу, який може забезпечити належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обовязків. Слідчим суддею не взято до уваги того факту, що підозрюваний раніше не судимий. Також посилався на відсутність обґрунтованої підозри.

Під час апеляційного розгляду матеріалів кримінальної справи захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_5 просив апеляційну скаргу задовольнити.

Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Зазначив, що ухвала слідчого судді постановлена з дотриманням норм кримінального процесуального закону.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, доводи прокурора та захисника, перевіривши матеріали судової справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Також слідчим суддею встановлено та надано в сукупності оцінку особи підозрюваного, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, факту притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності за злочин, пов'язаний із незаконним обігом наркотичних засобів та факту доведення прокурором, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Під час розгляду матеріалів судової справи встановлено, що в провадженні Купянського ВП ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12016220370003387, внесене в ЄРДР 26 жовтня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України (аркуш с.с. 3).

27 січня 2017 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України (аркуш с.с. 11).

Викладені в апеляційній скарзі доводів щодо необґрунтованості підозри, колегія суддів вважає безпідставними, зважаючи на наступне.

З огляду на те, що поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", колегія суддів вважає необхідним враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:

- даними протоколу обшуку від 27 січня 2017 року (аркуші с.с 7-9);

- даними протоколу допиту підозрюваного від 28 січня 2017 року (аркуші с.с 13, 14).

Викладені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути розцінені в якості таких, що свідчать про наявність підстав для обрання більш мякого запобіжного заходу.

Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності ризиків, передбачених ст. 177 КК України, спростовуються вищевказаними матеріалами судової справи.

Відповідно до положень ст.ст. 5, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_7 предявлено підозру у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до пяти років.

Підозрюваний зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, періодично мешкає за адресою: Харківська область, Купянський район, с. Петропавлівка, вул. Червона, буд. 65, не працює, не одружений, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 вищевказаного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, відсутність місця роботи та джерела законного отримання доходів, недоведеність факту наявності стійких соціальних звязків, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості доводів клопотання слідчого та наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Під час розгляду апеляційної скарги колегією суддів розглядалась можливість застосування відносно ОСОБА_7 більш мякого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді суду першої інстанції та вважає, що застосування більш мякого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

Таким чином, слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо доведеності існування вищевказаних ризиків та неможливості застосування інших, більш мяких запобіжних заходів, оскільки їх застосування не зможе запобігти цим ризикам, та здійснив належну оцінку фактів стосовно необхідності застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також слід зазначити, що слідчим суддею при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було визначено розмір застави у відповідності до п.1 ч.5 ст. 182 КПК України.

Колегія суддів дійшла висновку, що застава в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32 000,00 грн., є достатньою для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обовязків.

Що ж стосується посилань сторони захисту стосовно того, що застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим та занадто суворим, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В рішення Європейського суду з прав людини у справі «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року судом визначено, що будь-яка система обовязкового тримання під вартою не сумісна за визначенням зі ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Якщо закон встановлює презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути крім всього, переконливо доведена наявність конкретних обстави, які переважають правило поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Діями підозрюваного було порушено стандарти охорони прав та інтересів людини. Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Беручи до уваги наявність та доведеність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутність місця роботи та джерела законного отримання доходів, недоведеність факту наявності стійких соціальних звязків, колегія суддів вважає, що доводи сторони захисту не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 407, ст.ст. 418, 419, 422, 423, ч.4 ст. 424 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Купянського міськрайонного суду Харківської області від 29 січня 2017 року про задоволення клопотання слідчого СВ Купянського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ОСОБА_9, вул. Владислава Зубенко, буд. 35 Б/12, періодично мешкає за адресою: Харківська область, Купянський район, с. Петропавлівка, вул. Червона, б.65, раніше не судимого, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч.4 ст. 424 КПК України.

Головуючий суддя: Судді:ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3