Рішення № 64581640, 07.02.2017, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/5453/16-ц

№ провадження 2/646/165/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2017 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого Сорока О.П.,

за участю секретаря Кравчук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору,

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № НАЕНGК01270010 від 27.10.2006р. станом на 04.04.2016р. у розмірі 12873, 51 доларів США, що за курсом НБУ 26,10 становить 335998,61 грн. ОСОБА_1 просив визнати договір № НАЕНGК01270010 від 27.10.2006р. недійсним, оскільки йому не було повідомлено про умови надання кредиту у письмовій формі, не повідомлено про сукупну вартість кредиту, про процентну ставку, невірно визначений ануїтетний платіж по погашенню кредиту та вважав, що зазначений договір містить несправедливі умови щодо нього.

Представники ПАТ КБ «ПриватБанк» в судовому засіданні позов про стягнення заборгованості за кредитним договором підтримали, просили задовольнити. Позов ОСОБА_1 про визнання договору кредиту недійсним просили залишити без задоволення, як необґрунтований.

Представник ОСОБА_1 позов про стягнення заборгованості за кредитним договором не визнала, зазначили що Банком не надано доказів про видачу кредиту ОСОБА_1, вважала договір кредиту несправедливим та при його укладенні не була повідомлена вся необхідна інформація ОСОБА_1, у звязку з чим просила визнати його недійсним.

ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином.

Аналізуючи докази по справі, суд вважає,що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню, а позовні вимоги про визнання кредитного договору недійсним задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що 27.10.2006р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № НАЕНGК01270010 про надання готівкою через касу на строк до 26.10.2026р. у вигляді кредитної відновлюваної кредитної лінії у розмірі 13541 долар США на наступні цілі: придбання квартири у розмірі 10000 доларів США, на сплату страхових платежів 3541 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості, а у разі порушення умов кредитного договору 2,16% на місяць від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.

До зазначеного договору було розроблено графік погашення кредиту, з якого вбачається орієнтовна сукупна вартість кредиту. Ануїтетний платіж по погашенню кредиту визначений з урахування процентної ставки 0,84% у місяць. При цьому, представник позивача пояснила, що дійсно ОСОБА_1 отримав частину кредитних коштів у розмірі 10000доларв США через касу банку, що підтверджується заявою про видачу готівки № 01 від 27.10.2006 року, а 3541 долари США щорічно сплачувались банком в якості страхових внесків, що відповідає п.2.1.3 кредитного договору(а.с.4-8).

Таким чином, доводи ОСОБА_1 щодо його необізнаності про сукупну вартість кредиту, відсоткову ставку, суму кредитних коштів, яка йому видавалась, спростовуються вищенаведеними фактами. Які саме умови у кредитному договорі № НАЕНGК01270010 від 27.10.2006р. ОСОБА_1 вважає несправедливими в позові не зазначено, представник ОСОБА_1 в судовому засіданні не змогла пояснити. Крім того, представник ОСОБА_1 не зазначила яку саме інформацію крім вищенаведеної про умови кредитування не отримав позичальник до укладання договору.

Доводи ОСОБА_1 про невірно визначений ануїтентний платіж у розмірі 117,96 долари США є недоведеними, оскільки вказаний платіж був узгоджений сторонами при укладенні кредитного договору в п.1.1 та Графіку погашення кредиту. Розрахунок (а.с.7-10) зроблений представником ОСОБА_1 суд не приймає до уваги, оскільки він зроблений без врахування кредитних коштів в розмірі 3541 долари США, що щорічно сплачувались банком в якості страхових внесків.

Крім того, суд зазначає, що «Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджені Постановою НБУ № 168 від 10.05.2007р. та зміну до ЗУ «Про захист прав споживачів» від 22.09.2011р. набули чинності вже після укладення кредитного договору № НАЕНGК01270010 від 27.10.2006р.

На підставі розрахунку заборгованості (а.с.4-8) та виписки з рахунку ОСОБА_1 № 29099052301331 вбачається, що ОСОБА_1 з 2006 року до листопаду 2014р. вчасно сплачував кошти на погашення кредиту, що також свідчить про його обізнаність та згоду зі всіма умовами кредитного договору. Однак в подальшому ОСОБА_1 порушив умови договору, у звязку з чим станом на 04.04.2016р. виникла заборгованість у розмірі 12873,51 долари США, яка складається з заборгованості за кредитом 8064,31 долари США, заборгованість за відсотками 1196,17 долари США, заборгованість за комісією 300 доларів США, 3313,03 долари США пеня.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

В забезпечення виконання кредитного договору між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 1 від 27.10.2006р.

Згідно п.4 договору поруки поручитель та позичальник відповідають як солідарні боржники за всіма зобовязаннями, що відповідає положенням ст..ст.553, 554 ЦК України.

Відповідно ч.2 ст.1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлено обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики,що залишалася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст..1048 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованими вимоги Банку про стягнення заборгованості за кредитним договором, та стягує їх у межах заявлених вимог у розмірі 335998,61 грн. з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку.

Враховуючи, що представником позивача не доведено факт укладення договору кредиту на несправедливих умовах та без належного повідомлення про умови кредитування. суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним кредитного договору № НАЕНGК01270010 від 27.10.2006р.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 212, 214 215 ЦПК України, ст. ст. 203,215, 526,527,630, 553, 554, 1050 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити. Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.н.2889514039), ОСОБА_2 (НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» 335998,61 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.н.2889514039), ОСОБА_2 (НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» судовий збір 5039,98 грн. у рівних частках по 2519,99 грн. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Сорока О.П.