Рішення № 64581408, 06.02.2017, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

06.02.2017

Справа № 644/ 7818 /16-ц

н/п 2/644/ 197 /17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Сітало А.К.,

за участю секретаря Красовської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на її користь суму боргу за договором позики в розмірі 1200 доларів США, що по курсу НБУ становить 30314,93 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 13.01.2014 року між нею та відповідачем було укладено договір позики. Відповідно до договору позики позивач передала у власність відповідача грошову суму в розмірі 1200,00 доларів США. Відповідно до умов договору позики відповідач зобовязана повернути позивачу грошові кошти за першою вимогою, про що ОСОБА_2 власноручно написана розписка, однак відповідач відмовляється виконувати свій обовязок та не повертає грошові кошти за договором позики.

Позивач в судове засідання не зявилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи. Від позивача до суду надійшла заява, в якій вона просить суд справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та ухвалити рішення в заочному порядку. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не зявилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, про що свідчать поштові повідомлення, які знаходяться в матеріалах справи. Про причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13.01.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики. Відповідно до договору позики позивач передала у власність відповідача грошову суму в розмірі 1200,00 доларів США. Відповідно до умов договору позики відповідач зобовязана повернути позивачу грошові кошти за першою вимогою, про що ОСОБА_2 власноручно написана розписка.

Позивач неодноразово 14.12.2016 року та 19.01.2017 року зверталася до відповідача з вимогою про повернення суми позики, однак відповідач грошові кошти за договором позики не повернула.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладений з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлений договором. Даний обов'язок відповідач не виконала.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідно валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з цим ч. 2 ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобовязанні еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобовязанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.

Дана позиція визначена в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 02.07.2014 року та п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року в якому зазначено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті слід навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Враховуючи те, що договір позики був укладений в іноземній валюті, а саме: 1200,00 доларів США, еквівалент суми боргу в національній валюті (гривні), по курсу НБУ станом на 06.02.2017 року (день ухвалення рішення), складає: 32493,57 грн. (із розрахунку 2707,7975 грн. за 100 доларів США). Отже, сума яка підлягає стягненню з відповідача складає 32493,57 грн.

Таким чином суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як інвалід 1-ї групи.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» у розмірі 640,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 58-61, 88, ч. 4 ст. 169, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 11, 192, 525, 526, 530, 533, 610, 611-612, 625, 1046-1050 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІН: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт серії МК № 945423 виданий Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 01.09.1998 року) суму боргу за договором позики від 13.01.2014 року в розмірі 32493,57 грн. (що дорівнює еквіваленту 1200,00 доларів США по курсу НБУ станом на 06.02.2017 року, тобто на день ухвалення рішення).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІН: НОМЕР_1) судовий збір на користь держави (одержувач: УДКСУ у Індустріальному районі м. Харкова, код: 37999701, банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО: 851011, р/р: 31214206700009, КБК: 22030101) у розмірі 640,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, оформленою у відповідності до ст. 229 ЦПК України, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили, відповідно до загального порядку встановленого ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: А. К. Сітало