Постанова № 64579454, 07.02.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 531/1419/16-п Номер провадження 33/786/103/17Головуючий у 1-й інстанції Цибізова С. А. Доповідач ап. інст. Захожай О. І.

ПОСТАНОВА

ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Захожай О.І.

за участю:

особи, що притягується

до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2

розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2016 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Халтуріно Карлівського району Полтавської області, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 275, 60 грн. в дохід держави.

Згідно постанови суду ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що 09.10.2016 року, о 04.05 год., на 10 км. а/д Вільхуватка-Білухівка-Попівка керував автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя). Від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності свідків. Своїми умисними діями ОСОБА_2 порушив п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить визнати поважними причини пропуску строку на оскарження та поновити пропущений строк, вказуючи на те, що під час розгляду справи присутній не був, а копію постанови суду отримав 06.01.2017 року, а тому не мав змоги, в передбачені законом строки, оскаржити вказану постанову.

Окрім того, просить постанову суду скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення, оскільки притягнення його до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є неправомірним, а при винесенні постанови, суддя взяв до уваги докази, які не є достатніми для визнання вини у скоєному.

Розгляд справи судом проведено формально та не встановлено фактичних обставин правопорушення, не допитано свідків, що свідчить про неповноту судового розгляду.

Окрім того, протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ст.256 КУпАП, зокрема, наявні виправлення, а зазначені в протоколі факти не відповідають обставинам справи.

Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених, перевіривши матеріали справи, приходжу до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

З огляду на положення ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.

Як вбачається із матеріалів справи, справу про адміністративне правопорушення було розглянуто суддею за відсутності правопорушника. Копію постанови суду ОСОБА_2 отримав 06.01.2016 року, а тому строк на апеляційне оскарження постанови пропущено з поважних причин.

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 09.10.2016 року та матеріалами доданими до нього.

Висновок судді ґрунтується на об'єктивних даних, що маються у справі та були досліджені в судовому засіданні.

Положення ч.1 ст.130 КУпАП вказують на притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується матеріалами справи.

Складаючи 09.10.2016 року протокол про адміністративне правопорушення, інспектор Карлівського ВП ГУНП в Полтавській області запропонував ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній відмовився.

Факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та висновком №568 від 09.10.2016 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підстави, які б давали можливість суду вважати, що вказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.

Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення складено вірно із дотриманням положень ст.256 КпАП України, докази в матеріалах справи є послідовними та несуперечливими, повністю дослідженими судом в судовому засіданні, що спростовує твердження апелянта щодо формальності та неповноти розгляду справи.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП належним чином обґрунтований сукупністю наявних в матеріалах справи доказів, об'єктивність яких сумнівів не викликає.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни постанови суду не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП , -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2016 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2016 року відносно ОСОБА_2 - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ О.І. Захожай