Ухвала суду № 64578355, 11.07.2016, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/10401/14-к

У Х В А Л А

11.07.2016 року Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області у складі:

головуючого судді Коліуша О.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Хімяк І. М.

прокурора Реви В.С., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника потерпілого

ОСОБА_3,

у присутності обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області клопотання захисника ОСОБА_1 про визнання доказів недопустимими у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 190 КК України, -

встановив:

Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_1, заявив клопотання, в якому просить визнати недопустимими докази у цьому кримінальному провадженні, а саме: 1) протокол обшуку від 16.07.2014 року (Т. 2, а.к.п. 195-198); 2) протокол обшуку від 17.07.2014 року (т. 2, а.к.п. 203-205; 3) протокол обшуку від 16.07.2014 року (Т. 2, а.к.п. 210-214), у звязку з тим, що зазначені процесуальні дії проведені неуповноваженими особами.

Вислухавши думку прокурора, представника потерпілого, які заперечували проти задоволення клопотання, думку захисника ОСОБА_2, обвинувачених, які підтримали клопотання та просили його задовольнити, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Згідно з положенням ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

З огляду на те, що на час звернення захисника із зазначеним клопотанням ще не досліджено всі докази по даному кримінальному провадженню, а у зазначених ним протоколах слідчих дій на цій стадії судового провадження не вбачається ознак очевидної недопустимості, суд вважає клопотання захисника передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 370-372 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про визнання доказів недопустимими відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Коліуш О.Л.