Рішення № 6457685, 22.10.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.10.09р. Справа № 17/240-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої-комерційної фірми "Будмехсервіс", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран", м. Дніпропетровськ про стягнення 267 429 грн. 16 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - Казіна А.М., представник, довіреність №б/н від 09.06.08р.

від відповідача - Біднин О.І., представник, довіреність №107 від 01.12.08р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Будмехсервіс" (надалі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран" (надалі –відповідач) суму 200 000 грн. 00 коп. основного боргу, 38 114 грн. 16 коп. пені, 4 915 грн. 00 коп. 3% річних, 24 400 грн. 00 коп. інфляційних, а всього 267 429 грн. 16 коп. заборгованості за порушення умов договору № 432ДК від 10.10.08р.

Відповідач проти позову не заперечує. У відзиві на позов вказує на те, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі. Проте, виконати свої зобов’язання перед позивачем не має можливості, внаслідок скрутного фінансового становища.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача та відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

10.10.2008 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 432ДК (далі - Договір), у відповідності з умовами якого продавець зобов’язався передати у власність покупця кран МКГ-25.БР № 737 вартістю 200 000 грн. 00 коп. (далі - товар), а останній, в свою чергу, прийняти та оплатити товар на умовах цієї угоди (п. 1.1, 2.1 Договору).

Згідно п. 3.3 вказаного договору повна оплата товару здійснюється на протязі 30-ти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі.

На виконання умов Договору у строк вказаний пунктом 4.4 цього ж договору позивач передав товар відповідачу 14.10.09р., що підтверджується двохстороннім актом приймання-передачі який є в матеріалах справи.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань оплату прийнятого крану у термін передбачений п. 3.3 Договору не здійснив, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 200 000 грн. 00 коп.

На підставі п. 5.3 Договору, у випадку несвоєчасної оплати покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 38 114 грн. 16 коп.

За прострочення грошових зобов’язань на підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу на суму основного боргу суму 4 915 грн. 00 коп. - 3% річних та 24 000 грн. 00 коп. –збитків від інфляції, розмір яких підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідач доказів погашення заборгованості на час розгляду справи суду не надав.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначених договорів про надання послуг зв'язку, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 п.1 цього ж кодексу встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Разом з тим, перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування суми пені суд задовольняє його частково в розмірі 23 916 грн. 99 коп., у зв’язку з тим що період нарахування з 14.11.08р. по 08.09.09р. становить 299 днів, що суперечить вимогам п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України згідно яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, тобто період нарахування пені з 14.11.08р. по 14.05.09 р.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем з оплати прийнятого товару, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги про примусове стягнення з відповідача суми 200 000 грн. 00 коп. основного боргу, 23 916 грн. 99 коп. пені, 4 915 грн. 00 коп. 3% річних, 24 400 грн. 00 коп. інфляційних, –є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 106 А, ЄДРПОУ 01412845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Будмехсервіс" (49012, м. Дніпропетровськ, вул. Буденого, 4, ЄДРПОУ 31251766) суму 200 000 грн. 00 коп. (двісті тисяч грн. 00 коп.) основної заборгованості, 24 400 грн. 00 коп. (двадцять чотири тисячі чотириста грн. 00 коп.) індексу інфляції, 4 915 грн. 00 коп. (чотири тисячі дев’ятсот п’ятнадцять грн. 00 коп.) 3% річних, 23 916 грн. 99 коп. (двадцять три тисячі дев’ятсот шістнадцять грн. 99 коп.) пені, 2 532 грн. 31 коп. (дві тисячі п’ятсот тридцять дві грн. 31 коп.) державного мита, 223 грн. 47 коп. (двісті двадцять три грн. 47 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров Рішення підписано-23.10.09р.