Рішення № 6457683, 22.10.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.10.09р. Справа № 27/181-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп Дніпропетровськ», м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство «Гіпкіс», м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості в розмірі 28376,38грн. Суддя Татарчук В.О.

Секретар Дякун А.І.

Представники сторін:

від позивача –Мартинова Ю.С. дов. №1 від 08.01.09р.

від відповідача - Ромашко Р.М. дов. від 13.08.09р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МД Груп Дніпропетровськ»звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Гіпкіс»про стягнення заборгованості у розмірі 19969,49грн., пені - 2416,04грн. і штрафу - 5990,85грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконані зобов’язання за договором поставки №128 від 07.05.2008р. щодо своєчасної та повної поставки товару.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що:

-          між сторонами склалися позадоговірні господарські відносини, які не врегульовані договором поставки №128 від 07.05.2008р.;

-          накладні, згідно з якими позивач отримав металопродукцію, не мають посилань на вказаний договір, а тому поставка є позадоговірною;

-          загальна сума товару за договором поставки №1280 від 07.05.2008р. та додатковими угодами №№1,2,3 не співпадає з сумою оплаченого і поставленого товару та відрізняється по номенклатурі на одну позицію;

-          з урахуванням ст. 530 Цивільного Кодексу України термін виконання зобов’язання не настав;

-          наведене виключає можливість нарахування пені та штрафу.

          В судовому засіданні 13.10.2009р. за згодою представників сторін були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторін, суд –

встановив:

07.05.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю підприємством «Гіпкіс»(Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «МД Груп Дніпропетровськ»(Покупець) укладено договір поставки №128.

Відповідно до п.1.1 договору поставки, постачальник зобов’язується передати у власність покупцю металопродукцію, найменування, кількість, асортимент та вартість, якої визначається сторонами в специфікаціях, що є невід’ємною частиною даного договору, або в інших документах, які носять договірний характер, або свідчать про наміри сторін та прийняття умов договору до виконання (рахунки, накладні, додаткові угоди та інш.).

Відповідно до пункту 5.1 договору поставки, покупець здійснює оплату товару згідно з умовами, встановленими в специфікаціях. Якщо інше не встановлено сторонами, оплата товару здійснюється на умовах 100% передплати, протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами специфікації та виставлення рахунку.

Згідно з додатком №1 від 12.05.2008р. до договору поставки №128 від 07.05.2008р. сторонами узгоджено поставку товару на суму 98172грн. з ПДВ зі строком поставки до 20.05.2008р. та умови оплати - за фактом поставки протягом 1 банківського дня.

Додатком №2 від 22.05.2008р. до вказаного договору сторонами узгоджено поставку товару на суму 73125грн. з ПДВ, строк поставки - до 27.05.2008р., умови оплати - 100% передплата.

Відповідно до додатку №3 від 17.06.2008р. до договору (специфікація) сторонами узгоджено поставку товару на загальну суму 129600грн., строк поставки - до 27.05.2008р., умови оплати - 100% передплата.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 19969,49грн. та пені в сумі 2416,04грн. з таких підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

-          суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

-          кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Як вказано вище, між ТОВ підприємство «Гіпкіс»та ТОВ «МД Груп Дніпропетровськ»(Покупець) укладено договір поставки №128 від 07.05.2008р., а також сторонами підписані додатки до вказаного договору №1 від 12.05.2008р., №2 від 22.05.2008р. і №3 від 17.06.2008р. (специфікація).

ТОВ «МД Груп Дніпропетровськ»виконало свої зобов’язання згідно з договором і додатками та здійснило оплату товару на загальну суму 298088,19грн., що підтверджується копіями банківських виписок за 20.05.2008р., 22.05.2008р. і 19.06.2008р.

Відповідно до п.2.5 договору, поставка товару здійснюється в узгоджені сторонами строки, але не раніше оплати його вартості, якщо сторонами не буде встановлено іншого.

Однак, відповідачем здійснено лише часткову поставку на суму 278118,70грн. згідно з накладними №420 від 19.05.2008р., №425 від 26.05.2008р. і №430 від 23.06.2008р.

Таким чином, сума не поставленого товару складає 19969,49грн.

Наявність заборгованості ТОВ підприємства «Гіпкіс»в сумі 19969,49грн. підтверджується листом відповідача №276 від 29.05.2009р.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст.611 ЦК України.

Згідно з п.6.3 договору поставки №128 від 07.05.2008р. за прострочення поставки оплаченого товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості не поставленого в строк товару.

Так, розмір пені за період з 01.07.2008р. по 31.12.2008р. складає 2416,04грн.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що між сторонами склалися позадоговірні господарські відносини, які не врегульовані договором №128 від 07.05.2008р. Відсутність в накладних на поставку товару посилань на договір №128 від 07.05.2008р., невідповідність суми оплаченого і поставленого товару та відмінність в номенклатурі на одну позицію не свідчать про поставку товару поза межами такого договору.

Тим більше, що договір поставки №128 від 07.05.2008р. не встановлює конкретний вид металопродукції, обсяги та суму поставки.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов’язання з поставки товару є підставою для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 19969,49грн. та пені - 2416,04грн.

З приводу стягнення штрафу в сумі 5990,85грн. суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи вимогу щодо стягнення вказаної суми позивач посилається на п.6.3 договір поставки №128 від 07.05.2008р.

Так, згідно з вказаним пунктом за прострочення поставки оплаченого товару постачальник сплачує покупцю плату за користування грошовими коштами у розмірі 30% річних за кожний день такого використання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

На підставі наведеної норми з урахуванням стягнення з відповідача пені в сумі 2416,04грн., суд зменшує розмір неустойки на 5990,85грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю підприємство «Гіпкіс»(49041, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя 3, буд.51, корп.3, кв.12, код ЄДРПОУ 20274573) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп Дніпропетровськ»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, б.1, код ЄДРПОУ 33717794) 19969,49грн. - заборгованості, 2416,04грн. - пені, 223,86грн. - витрат по сплаті державного мита і 93,08грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Татарчук В.О.

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України –19.10.2009р.