Ухвала суду № 64575826, 07.02.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1045/16-ц

Провадження № 22-ц/779/257/2017

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Калиній Г.В. Г. В.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Проскурніцького П.І., Ясеновенко Л.В.,

секретар Шемрай Н.Б.,

з участю представників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рожнятівнафта» до Небилівської сільської ради, ОСОБА_4 про визнання рішення сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку недійсними за апеляційною скаргою Небилівської сільської ради на рішення Рожнятівського районного суду від 02 грудня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

у серпні 2016 року ТОВ «Рожнятівнафта» звернулося до суду з даним позовом, посилаючись на те, що з 2006 року має спеціальний дозвіл на видобування вуглеводнів на Малахівському родовищі в Рожнятівському районі, однак не може розробити проект землеустрою щодо відведення ділянки для експлуатації свердловини НОМЕР_2 в межах гірничого відводу в с. Слобода Небилівська через те, що 28.11.2010 рішенням Небилівської сільської ради затверджено проект землеустрою, передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в с. Слобода Небилівська та видано йому державний акт на право власності на земельну ділянку, в межі якої увійшла свердловина НОМЕР_2. Оскільки передача у власність земельної ділянки разом із свердловиною НОМЕР_2 Малахівська суперечить Закону України "Про нафту і газ" та Кодексу України про надра, просило визнати недійсними та скасувати рішення Небилівської сільської ради від 28.11.2010 і Державний акт на право приватної власності відповідача на зазначену земельну ділянку.

Рішенням Рожнятівського районного суду від 02 грудня 2016 року позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Небилівської сільської ради від 28 листопада 2010 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в с. Слобода Небилівська ОСОБА_4 та передачу йому даної земельної ділянки у власність. Визнано недійсним та скасовано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 22 листопада 2012 року, виданий Небилівською сільською радою ОСОБА_4 Скасовано запис № 262480001002970 від 22.11.2012 про державну реєстрацію вказаного акту в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі голова Небилівської сільської ради посилається на порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права. Зазначає про помилковість висновку суду набуття права власності ТОВ «Рожнятівнафта» на необліковані свердловини 1937-1961 років на підставі акту обстеження ділянки Малахівського нафтового родовища від 19.06.2007, оскільки комісія Рожнятівської РДА не вправі розпоряджатися нафтовими свердловинами, що знаходяться на території Небилівської сільської ради і безкоштовно передавати у приватну власність майно з високою ринковою вартістю, акт обстеження території нафтового родовища не є документом, що підтверджує право власності. Позивач не надав доказів знаходження спірної земельної ділянки в межах гірничого відводу для розробки Малахівського родовища, як і того, що саме на земельній ділянці ОСОБА_4 знаходиться свердловина НОМЕР_2 Малахівська. Надра надаються у користування підприємствам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, що засвідчується актом про надання гірничого відводу. Згідно п. 23 Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою КМУ від 27.01.1995 № 59, для одержання гірничого відводу підприємством подається заявка з його проектом, до якого додається документ про згоду землевласника або землекористувача з рішенням про надання гірничого відводу. Земельним законодавством не передбачено обов'язку Небилівської сільської ради погоджувати надання спірної земельної ділянки з ТОВ «Рожнятівнафта», тому виділення земельної ділянки ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в межах гірничого відводу не потребує згоди позивача, не порушує його прав та інтересів. Також суд, відмовляючи у задоволенні заяви про застосування строку давності не врахував, що позивач не надав доказу того, коли саме йому стало відомо про оскаржуване рішення і державний акт. Тому просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В засіданні апеляційного суду представник Небилівської сільської ради апеляційну скаргу підтримав, представник ТОВ «Рожнятівнафта» доводи апеляційної скарги заперечив. Відповідач ОСОБА_4,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Рожнятівнафта» володіє спеціальним дозволом № 4167 від 28 грудня 2006 року на користування надрами, переоформленим наказом від 20.04.2012 № 158, з метою видобування вуглеводнів на Малахівському родовищі, яке розташоване в Рожнятівському районі Івано-Франківської області, площею 2,18 кв.км, виданим Державною службою геології та надр України.

20 травня 2010 року ТОВ «Рожнятівнафта» надано гірничий відвід з метою розробки Малахівського нафтового родовища, до якого входить і свердловина НОМЕР_2 у с. Слобода Небилівська, на термін до 28 грудня 2026 року, що засвідчується актом Держгірпромнагляду про надання гірничого відводу від 20.05.2010 за № 1680.

Актом обстеження території ліцензійної ділянки Малахівського нафтового родовища від 19 червня 2007 року комісії представників Рожнятівської РДА, Небилівської сільської ради та ТОВ «Рожнятівнафта», позивачу дозволено вести нагляд, обслуговування старих ліквідованих свердловин, що знаходяться в межах ліцензійної ділянки, в тому числі свердловина НОМЕР_2 с. Слобода Небилівська, та використовувати їх за призначенням відповідно до ліцензійної діяльності.

У результаті обстеження ліквідованої свердловини НОМЕР_3 вирішено відновити, випробувати та ввести її в експлуатацію; для обліку і впорядкування експлуатаційного фонду родовища зазначити (перейменувати) як НОМЕР_3, шо стверджується планом роботи по відновленню ліквідованої свердловини НОМЕР_3 та актом обстеження ліквідованої свердловини НОМЕР_3 від 02.11.2015.

Рішенням Небилівської сільської ради від 02 червня 2015 року № 240-25/2015 ТОВ «Рожнятівнафта» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,05 га, для випробування та експлуатації свердловини НОМЕР_2 в межах гірничого відводу в с. Слобода Небилівська Рожнятівського району.

Рішенням Небилівської сільської ради від 28 листопада 2010 року № 12-2/2010 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в с. Слобода Небилівська та передано її у власність ОСОБА_4

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_4 22.11.2012 видано Державний акт про право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_4.

Згідно викопіювання з кадастрової карти с. Слобода Небилівська, на переданій у власність ОСОБА_4 земельній ділянці знаходиться земельна ділянка, яка відводиться під свердловину НОМЕР_2 ТОВ «Рожнятівнафта», із розташованою на ній вказаною свердловиною.

Задовольняючи позов, суд виходив із того, що передача ОСОБА_4 у власність земельної ділянки разом зі свердловиною НОМЕР_3 суперечить ст. ст. 9, 13 Закону України "Про нафту і газ", а також ст. 4 Кодексу України про надра, згідно якого надра є власністю народу України та надаються тільки у користування. Позивач не пропустив строк позовної давності, оскільки про наявність оскаржуваного рішення і правоустановлюючого документу дізнався тільки у 2015 році, коли розпочав відновлення ліквідованої свердловини.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи і узгоджується з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та відхиляє доводи апеляційної скарги, ураховуючи наступне.

Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради (ст. 4 Кодексу України про надра).

За змістом статті 5 цього Кодексу державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання. Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр.

Облік нафтових та газових свердловин є складовою частиною системи обліку об'єктів державного фонду надр і проводиться для визначення стану й можливості розвитку мінерально-сировинної бази нафтогазової промисловості, планування робіт із геологічного вивчення нафтогазоносних надр, оцінки можливості реліквідації і розконсервації свердловин з метою комплексного використання надр (пункт 1.3 Порядку ведення обліку нафтових і газових свердловин, затвердженого наказом Державного комітету природних ресурсів України від 20 квітня 2005 року № 76).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Рожнятівнафта» з 2006 року володіє спеціальним дозволом на користування надрами, виданим Державною службою геології та надр, з метою видобування вуглеводнів на Малахівському родовищі, площею 2,18 кв.км, розташованому в Рожнятівському районі Івано-Франківської області.

20 травня 2010 року Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду надано ТОВ «Рожнятівнафта» гірничий відвід з метою розробки Малахівського нафтового родовища, до якого входить і свердловина НОМЕР_2 у с. Слобода Небилівська, терміном до 28 грудня 2026 року.

В акті обстеження ліквідованої свердловини НОМЕР_3, складеному 02.11.2015 комісією ТОВ «Рожнятівнафта», відповідно до Порядку ведення обліку нафтових і газових свердловин наведено загальні відомості про свердловину, її місцезнаходження з прив'язкою на місцевості, в межах ліцензійної ділянки та гірничого відводу, на віддалі 100-98 м від експлуатаційних свердловин, інформацію про стан, у якому перебуває свердловина. Географічні координати місця розташування відновлювальної свердловини НОМЕР_3 відображені у викопіровці із структурного плану (а. с. 15).

Як видно із викопіювання з кадастрової карти с. Слобода Небилівська, затвердженої начальником відділу Держгеокадастру в Рожнятівському районі, земельна ділянка, що відводиться під свердловину НОМЕР_2 ТОВ «Рожнятівнафта», знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4, наданої ОСОБА_4 (а. с. 11).

Крім того, згідно акту проведення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства від 26 серпня 2016 року, відповідно до генерального плану, карти формування населеного пункту с. Слобода Небилівська від 22.02.1992, вищевказана земельна ділянка передана у власність ОСОБА_4 з порушенням вимог ст. ст. 87, 88, 89 Водного кодексу України і ст. ст. 58, 59, 60, 63 ЗК України та знаходиться за межами населеного пункту. На земельній ділянці виявлено свердловину НОМЕР_3, яка знаходиться в користуванні ТОВ «Рожнятівнафта» (а. с. 23).

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України у справі № 6-1755цс16 (постанова від 21 грудня 2016 року), з аналізу норм статей 83, 84, 116, 122 ЗК України можна зробити висновок, що земельні ділянки перебувають у комунальній власності, тобто належать територіальній громаді, лише у випадку їх розташування в межах населеного пункту, а всіма іншими землями на території країни, які розташовані за межами населених пунктів, розпоряджаються органи виконавчої влади.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 9 Закону України "Про нафту і газ" забороняє органам місцевого самоврядування втручатися в господарську діяльність суб'єктів, що здійснюють геологічне вивчення нафтогазоносності надр, розробку родовищ нафти і газу, а статтею 13 цього ж Закону передбачено, що користувач нафтогазоносними надрами, який має спеціальний дозвіл на видобування нафти і газу, має право проводити в межах наданої йому ділянки надр пошук і розвідку нових покладів нафти і газу.

Статтями 19, 20 ЗК України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії. Віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання відповідно до ст. 21 ЗК України недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

Крім того, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. (ст. 55 Закону України "Про землеустрій").

Згідно п. 2.4 Інструкції про порядок складання, видачі реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 № 43 (чинної на час виникнення спірних правовідносин) перенесення в натурі (на місцевості) або відновлення всіх поворотних точок меж земельної ділянки здійснюється геодезичними методами з прив'язкою не менше двох характерних закріплених поворотних точок до пунктів державної геодезичної мережі та до твердих точок на місцевості. Згідно вимог цієї Інструкції виконання всіх підготовчих робіт з виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку передбачає, як перевірку, чи є земельна ділянка вільною, так і нанесення на план та бланк державного акта всіх елементів ситуації та споруд. У державному акті, виданому ОСОБА_4, свердловина НОМЕР_3 не відображена.

За таких обставин, суд першої інстанції, повно встановивши обставини справи з урахуванням вищевказаних норм дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуваним рішенням Небилівської сільської ради незаконно передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку, на якій знаходиться свердловина НОМЕР_3, дозвіл на її використання має ТОВ «Рожнятівнафта», що тягне за собою визнання незаконним державного акту про право власності на землю.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо пропуску строку позовної давності з огляду на те, що про існування оскаржуваних рішення і державного акту позивач довідався тільки у 2015 році, після отримання рішення ради про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянки для експлуатації свердловини НОМЕР_2 в межах гірничого відводу в с. Слобода Небилівська.

З наведених мотивів, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про задоволення позову.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне й обгрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу Небилівської сільської ради відхилити.

Рішення Рожнятівського районного суду від 02 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Проскурніцький П.І.

Ясеновенко Л.В.