Рішення № 64574120, 03.02.2017, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

198/828/16-ц

2/0198/35/17

03.02.2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2017 року Юр»ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Маренич С.О., при секретарі Літвіченко В.О., за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Юр»ївка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Юр»ївської селищної ради Юр»ївського району Дніпропетровської області, треті особи по справі - Юр»ївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Юр»ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області,

про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

В с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, в обґрунтування заявлених вимог вказуючи на те, що її дід ОСОБА_4 на підставі свідоцтва на забудову садиби НОМЕР_1 від 12.06.1965 року побудував житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1, загальною площею 51, 5 кв. м., житловою площею 34, 4 кв. м., при цьому дозвіл на будівництво на території вказаного домоволодіння господарчих споруд було надано ОСОБА_4 за рішенням виконкому Юр'ївської селищної ради № 72 від 07.07.2006 року. У вказаному будинку дід позивачки ОСОБА_4 постійно проживав до дня своєї смерті, померши ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак, за життя ОСОБА_4 право власності на вказаний будинок не оформив та правовстановлюючих документів не отримав.

Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем останнього став його син - батько позивачки ОСОБА_5, який прийняв спадщину, оскільки постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. При цьому, останній за життя також не вирішив питання щодо оформлення спадщини у вигляді вищевказаного житлового будинку та будь-які правовстановлюючі документи на такий не отримав, померши ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після смерті ОСОБА_5 позивачка, у встановлені законом строки , подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Разом з тим, позивачці відмовлено в оформленні спадкових прав на майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 , з огляду на відсутність у спадкодавця на вказане майно правовстановлюючих документів.

Посилаючись на те, що не має можливості іншим чином оформити спадкові права на спірний житловий будинок та ст.ст. 318, 325, 328, 1216 - 1223, 1258, 1261, 1268 - 1270 ЦК України позивачка просила визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.

В судовому засіданні представники позивачки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги повністю підтримали (ас. 4, 222 ).

Відповідач по справі Юр'ївська селищна рада Юр»ївського району в судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи в їх відсутності, позовні вимоги повністю визнали (ас. 219).

Третя особа по справі на стороні відповідача без самостійних вимог Юр'ївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області в судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи в їх відсутності, проти позовних вимог не заперечували (ас. 136).

Третя особа по справі на стороні відповідача без самостійних вимог Юр'ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, що були залучені до участі у справі на підставі ухвали суду від 21.12.2016 року (ас. 34-35), в судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи в їх відсутності, проти позовних вимог не заперечували (ас. 220).

Суд вважає можливим розглянути дану справу у відсутності відповідача та третіх осіб по справі на підставі наявних у ній письмових матеріалів, проти чого представники позивачки в судовому засіданні не заперечували.

Заслухавши пояснення представників позивачки, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного:

- так, в судовому засіданні встановлено, що дід позивачки ОСОБА_4 02.06.1965 року за НОМЕР_1 отримав свідоцтво на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР, з якого вбачається, що на відведеній земельній ділянці належало збудувати житловий будинок на три кімнати, житловою площею 31, 8 кв. м., при цьому, початком будівництва значиться червень 1965 року, закінченням такого червень 1966 року (ас. 11).

З рішення виконавчого комітету Юр'ївської селищної ради № 72 від 07.07.2006 року «Про дозвіл на будівництво господарчих споруд на території домоволодіння по АДРЕСА_1» ОСОБА_4 надано дозвіл на будівництво господарчих споруд, а саме: гаража, розміром 3, 0 м х 4, 5 м, сараю, розміром 3, 0 м х 5, 5 м, літньої кухні, розміром 3, 5 м х 5, 0 м, сараю, розміром 3, 5 м х 6, 0 м , вбиральні, розміром 1, 0 м х 1, 0 м, колодязя (ас. 12).

20.05.2009 року КП «Павлоградське МБТІ» ОСОБА_4 видано довідку для вирішення питання стосовно введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а зокрема житлового будинку зі збудованими на його території господарськими спорудами (ас. 10), а окрім того, цією ж датою на вказаний житловий будинок виготовлений технічний паспорт (ас. 13-18).

Між тим, даних що вищевказаний житловий будинок разом зі збудованими на його території господарськими спорудами був введений в експлуатацію суду не надано.

Відповідно до довідки Юр'ївської селищної ради Дніпропетровської області № 1764 від 08.12.2016 року ОСОБА_4 на момент смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрованим та проживав у будинку АДРЕСА_1 (ас. 22), при цьому вулицю перейменовано відповідно до рішення Юр'ївської селищної ради № 12-2/VII від 07.12.2015 року (ас. 20).

Будь-яких даних, що вищевказаний будинок по даним погосподарських книг за період 1966 - 2011 рік у Юр'ївській селищній раді обліковувався за ОСОБА_4 суду також не надано. Суд зауважує, що за змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР від 31.10.1975 року № 45/5 , підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської ради депутатів трудящих, які видавалися, в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку що здійснюється в Україні із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлене судом.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок , то і спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію наведено в ДБН А.3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 року № 12/5-126 в якому, зокрема, роз'яснюється:

- оформлення свідоцтва на право власності на об'єкти, які були закінчені будівництвом після 05 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними або державними технічними;

- по об'єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05.08.1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку, що складається БТІ.

Згідно ст. 380 ЦК України житловий будинок як об'єкт права власності - це будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно - правовими актами і призначена для постійного у ній проживання. Житловий будинок нерозривно пов'язаний із землею та іншим нерухомим майном і тому право власності на житловий будинок містить додаткові будівлі як складники одного об'єкта.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором, або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Прийняття в експлуатацію та певний порядок реєстрації права власності на житлові будинки також були передбачені законодавством, яке діяло до набрання чинності новим ЦК України та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що підтверджується зокрема п. 9 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» № 7 від 04.10.1991 року.

Як зазначалося вище, ОСОБА_4 за життя не здійснив належним чином реєстрацію права власності на збудований ним житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1, будь-яких правовстановлюючих документів на вказаний об'єкт нерухомості не отримав, при цьому, отримавши за життя довідку для вирішення питання щодо введення житлового будинку з господарськими спорудами в експлуатацію, будь-яких дій з даного питання не вчинив, а відтак право власності на житловий будинок не набув. Таким чином, будинок, з позовом про визнання права власності на який звернувся позивач - спадкоємець , не був прийнятий в експлуатацію, право власності у встановлений спосіб не зареєстроване.

Пунктом 8 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року № 7 встановлено, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва, його права та обов'язки входять до складу спадщини.

Законодавством передбачено порядок прийняття в експлуатацію будівель інспекцією архітектурно - будівельного контролю за місцем їх розташування, який не може підмінятися судовим рішенням. Потрібно визнати правильною практикою судів щодо визнання за спадкоємцем майнових прав забудовника, як таких, що входять до складу спадщини.

З матеріалів спадкової справи до майна діда позивачки - ОСОБА_4 № 118/2011 розпочатої 16.08.2011 року та закінченої 27.11.2012 року (ас. 120-135), вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (ас. 124), при цьому з заявою про прийняття спадщини після смерті останнього до нотаріальної контори звернувся його син (батько позивачки) ОСОБА_5 (ас. 123, 125). Інших спадкоємців не встановлено.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_5 27.11.2012 року видане свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлого ОСОБА_4 у вигляді грошових коштів на рахунку НОМЕР_2 в ТВБВ 10003/0511 філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» (ас. 134). Свідоцтво про право на спадщину на інше майно, а в тому числі і спірний житловий будинок, спадкоємцю ОСОБА_5 не видавалося.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 пояснив, що за життя ОСОБА_5 спадщину після смерті батька ОСОБА_4 у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 фактично прийняв, оскільки проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини у вказаному домоволодінні, однак, за життя не вирішував питання щодо оформлення на себе права власності на вказаний житловий будинок.

З довідок Юр'ївської селищної ради № 896 від 27.11.2012 року, № 1763 від 08.12.2016 року (ас. 21, 127), копії паспорта померлого ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 від 09.01.2001 року (ас. 126), що міститься в матеріалах спадкової справи вбачається, що батько позивачки ОСОБА_5 дійсно з 01.12.1998 року був зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_1, при цьому за вказаною адресою проживав до дня смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого статтею 1270 цього кодексу він не заявив про відмову від неї.

Незважаючи на дане, позивачкою не надано доказів в підтвердження права власності на спірний житловий будинок за покійним батьком ОСОБА_5, який останній успадкував після смерті ОСОБА_4, а зокрема даних про реєстрацію права власності на вказаний будинок за ОСОБА_5 за життя останнього.

Відтак, в судовому засіданні встановлено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 за життя не оформив та не зареєстрував за собою право власності на спірний житловий будинок з господарськими спорудами, успадкований ним після смерті батька ОСОБА_4.

Суд не бере до уваги як правовстановлюючий документ щодо нерухомого майна облікову картку об'єкта по господарського обліку на 2011-2015 роки про те, за ким рахується спірний житловий будинок (ас. 138-140), оскільки такі записи ведуться виключно з метою забезпечення статистичної звітності і не можуть бути беззаперечним підтвердженням права власності на майно за тим чи іншим громадянином.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Якщо об'єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію або право власності не було за ним зареєстровано, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов'язки, а саме:

- право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використанні спадкодавцем у процесі цього будівництва;

- право завершити будівництвом об'єкт;

- право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об'єкт;

- право одержати на своє ім'я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.

Відповідно до п. п. 4.9, 4.15, 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року № 296/5 свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 190 ЦК України майном, як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Права та обов'язки спадкодавця, як забудовника, без сумніву є майновими оскільки пов'язані із створенням та набуттям власності на нерухому річ, а тому є майном у розумінні ч. 1 ст. 190 ЦК України.

Таким чином, при поданні нотаріусу спадкоємцем, котрий прийняв спадщину до складу якої входить не введений в експлуатацію об'єкт будівництва чи право власності на який за життя спадкодавця не зареєстроване і не одержано правовстановлюючий документ, доказів здійснення спадкодавцем - забудовником будівництва такого об'єкта згідно із законом, нотаріус зобов'язаний видавати такому спадкоємцю на майнові права та обов'язки спадкодавця - забудовника свідоцтво про право на спадщину, а не відмовляти у видачі свідоцтва на нерухоме майно, якого не має і бути не може через відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно. Вказане дасть змогу спадкоємцям оформити набуті права на спадщину, здійснивши у встановленому порядку ті дії, які за життя не встиг зробити спадкодавець, тобто завершити будівництво, передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об'єкт, одержати на своє ім'я правовстановлюючий документ та зареєструвати право власності. Доказами успадкованих прав та обов'язків забудовника стануть документи на підставі яких спадкодавцем на підставі чинного на той час законодавства в законний спосіб велось будівництво (документ про право власності чи користування земельною ділянкою, дозвіл на виконання будівельних робіт, або зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт, будівельний паспорт чи відповідно проектно - кошторисна документація), та виготовлений органом БТІ на замовлення спадкоємців технічний паспорт, де буде відображено поточний стан об'єкта будівництва, власне наявність такого об'єкта та його вартість.

Як зазначалося вище, батько позивачки ОСОБА_5 за життя не вчинив жодних дій щодо оформлення на своє ім'я права власності на спірний житловий будинок, а отже право власності на вказаний житловий будинок у встановленому законом порядку не набув.

З матеріалів спадкової справи до майна померлого ОСОБА_5 № 83/2015 розпочатої 21.07.2015 року (ас. 149-215) вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, при цьому спадкоємцем останнього за законом є позивачка по справі ОСОБА_3, яка у встановлені законом строки звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (ас. 153-154, 156, 157).

27 травня 2016 року позивачці видано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлого ОСОБА_5 у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8, 9550 га, що розташована на території Юр'ївської селищної ради (ас. 192).

09 листопада 2016 року позивачці видані свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ОСОБА_5 у вигляді земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 2500 га, яка розташована в АДРЕСА_1 та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0, 1868 га, розташованої за тією ж адресою (ас. 211, 212).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.11.2016 року № 498/02-31 позивачці відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті батька - ОСОБА_5, в зв'язку з тим, що спадкоємець ОСОБА_3 не надала документ, що посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_5 на нерухоме майно, повідомивши, що такий документ відсутній (ас. 29).

При розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК України). або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК України), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином, оскільки до складу спадщини входять лише ті права та обов'язки носієм яких за життя був сам спадкодавець і які належали йому на законних підставах, то не набуття права власності на річ спадкодавцем не дає підстав для виникнення такого права у спадкоємців останнього.

Відтак, оскільки спадкодавці як ОСОБА_4 так і ОСОБА_5 за життя не набули права власності на спірний будинок, то визнання на нього права власності за позивачкою ОСОБА_3 в порядку спадкування не можливо, а тому суд приходить до висновку, що позивачкою невірно обраний спосіб захисту порушених прав, а позовні вимоги є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 213, 215, 218, 294 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_3 до Юр»ївської селищної ради Юр»ївського району Дніпропетровської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного суду, через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя : С.О.Маренич