Рішення № 64572447, 02.02.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/5647/15-ц Провадження № 22-ц/795/21/2017 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Логвіна Т. В. Доповідач - Лакіза Г. П.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛакізи Г.П.,суддів:Євстафіїва О.К., Шевченка В.М.,при секретарі:Халимон Т.Ю., Покладі Д.В., за участю:представника позивача - адвоката Мошко М.М., відповідача ОСОБА_7, його представника ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 серпня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_7, Чернігівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання батьківства та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

10 червня 2015 року ОСОБА_9 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 та Чернігівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в якому просила визнати ОСОБА_7 батьком дитини - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов'язати Чернігівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області внести зміни до актового запису №864 від 17 квітня 2015 року про народження ОСОБА_10, вказавши батьком дитини ОСОБА_7 та видати нове свідоцтво про народження; стягнути з ОСОБА_7 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_10 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.06.2015 року та до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_7 на її користь аліменти на її утримання в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) до досягнення ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років.

Позовні вимоги ОСОБА_9 обґрунтовані тим, що з відповідачем ОСОБА_7 вона знайома з січня 2013 року, з 20 травня 2014 року до середини вересня 2014року між ними були інтимні стосунки, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народився син - ОСОБА_10. ОСОБА_7 є його батьком, однак відмовився подати в органи РАЦСу заяву про реєстрацію батьківства, у зв'язку з чим ОСОБА_9 вимушена була звернутися до суду позовом.

Оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 серпня 2016 р. позов ОСОБА_9 задоволено:

- визнано ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком дитини - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- зобов'язано Чернігівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області внести зміни до актового запису №864 від 17 квітня 2015 р. про народження ОСОБА_10, вказавши батьком дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та видати нове свідоцтво про народження;

- стягнуто з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Жадове Семенівського району, на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.06.2015 року та до досягнення дитиною повноліття;

- стягнуто на утримання ОСОБА_9 аліменти в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) до досягнення ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років;

- стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн. та 243 грн. 60 коп. у відшкодування сплаченого судового збору, а всього 2243 грн. 60 коп.;

- стягнуто з ОСОБА_7 551 грн. 20 коп. судового збору на користь держави;

- рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернуто до негайного виконання.

Задовольняючи позов ОСОБА_9 в повному обсязі, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту батьківства ОСОБА_7 по відношенню до дитини - ОСОБА_10, а враховуючи те, що відповідач є працездатним та може надавати матеріальну допомогу на утримання свого малолітнього сина в розмірі, зазначеному позивачем, позивач має право на стягнення з відповідача на свою користь аліментів на утримання дитини до її повноліття, а також на утримання від нього до досягнення дитиною трирічного віку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 серпня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_9 відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_7 вважає оскаржуване судове рішення несправедливим, незаконним, суперечливим та необґрунтованим. Зазначає, що суд суперечливо та однобічно поставився до вирішення справи, прийняв до уваги нічим не обґрунтовані пояснення ОСОБА_9, не надавши їм ніякої оцінки, а йому не надав можливості надати свої додаткові докази та їх обґрунтування, а надані його представником доводи до уваги не прийняв, не вказавши причини їх неприйняття. Крім того, на думку ОСОБА_7, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а ті обставини, які суд вважав встановленими, доведені належним чином не були. До того ж, при ухваленні оскаржуваного рішення суд неправильно застосував норми матеріального права. Зазначає, що посилання суду у рішенні на показання свідків, які нібито підтвердили факт його близьких стосунків з позивачкою, ніяким чином не підтверджує його батьківство. Суд не з'ясував у свідків про наявність близьких стосунків позивачки з іншими чоловіками. Також суд не з'ясував матеріальне становище позивачки, джерело надходження їй коштів, за які вона наймає няню для дитини, регулярно їздить за кордон на відпочинок, придбаває дорогий одяг та прикраси. Проте, не з'ясувавши цих обставин, суд вирішив стягнути з нього аліменти у тому розмірі, який просила позивачка, не дотримавшись вимог ст. 182 СК України.

Також ОСОБА_7 не погоджується з висновками експертизи про визнання його батьком, оскільки при відборі зразків крові для ДНК-аналізу були порушені вимоги відповідної інструкції - Методичних рекомендацій „Використання ДНК - аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей)", що могло вплинути на правильність висновку експерта. В зв'язку з цим ОСОБА_7 в апеляційній скарзі ставить питання про проведення повторної судово-біологічної (генетичної) експертизи з дотриманням вимог „Методичних рекомендацій…" щодо відбору зразків для ДНК-аналізу.

Крім того, ОСОБА_7 не погоджується з розміром стягнутих з нього аліментів на утримання дитини - ОСОБА_10. Зазначає, що згідно рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.05.2013 року, він сплачує аліменти на першу дитину в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, що наразі становить 2797,77 грн. на місяць. Керуючись принципом рівності і справедливості, згодний на такий самий розмір аліментів на утримання ОСОБА_10.

Також ОСОБА_7 не погоджується зі стягненням з нього аліментів на утримання ОСОБА_9 до досягнення дитиною трирічного віку. Зазначає, що обґрунтовуючи стягнення аліментів на утримання позивачки, суд послався на ч.2 ст. 91, ст.ст.79, 84 СК України. У нормах ст.ст.79, 84 СК України йдеться про відносини чоловіка та жінки як подружжя, а ст. 91 СК України передбачає право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі, але тривалий час проживали однією сім'єю, чого по даній справі не встановлено. Отже, ОСОБА_7 вважає, що до спірних правовідносин не можна застосовувати норми ст. 91 СК України.

Не погоджується ОСОБА_7 і зі стягненням з нього на користь ОСОБА_9 витрат на оплату послуг адвоката, оскільки стягуючи витрати на правову допомогу, суд, на його думку, жодним чином не обґрунтував свого рішення, не послався на докази складу та розміру витрат і на документи, які їх підтверджують.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача - адвоката Мошко М.М., відповідача ОСОБА_7, його представника ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

По справі встановлено, що ОСОБА_9 є матір'ю дитини - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відомості про батька дитини - ОСОБА_10 у відповідному актовому записі про народження дитини № 864 від 17 квітня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції внесено зі слів позивача ОСОБА_9 у порядку ч. 1 ст. 135 СК України, де зазначено батьком ОСОБА_7 (а.с.5-6).

Допитані в судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтвердили доводи позивача щодо її перебування у близьких відносинах з ОСОБА_7 у період часу, про який зазначає позивач.

Згідно висновку № 249 судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, проведеної експертом КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи «ДОР» ОСОБА_7 може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого ОСОБА_9 та вірогідність того, що ОСОБА_7 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв'язків, за результатами даної експертизи, складає не менше 99, 999989 % (а.с.114-117).

Відповідач заявив до апеляційного суду клопотання про призначення повторної судово-біологічної (генетичної) експертизи (а.с.185-187), посилаючись на визначені Методичними рекомендаціями «Використання ДНК - аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей) щодо зберігання відібраних зразків крові з метою запобігання деградації ДНК, зокрема, щодо недопустимості перебування таких речових доказів під дією високої температури та у вологому стані навіть короткий час; недопустимості використання скляних або пластикових флаконів, що щільно закриваються, поліетиленових кульків, оскільки при довгому зберіганні навіть висушених речових доказів без доступу повітря в такій упаковці починається утворення конденсату з наступним руйнуванням ДНК (підпункт 3.1 пункту 3 Розділу 1 Методичних рекомендацій - а.с.173-зворот).

По справі було встановлено, що відібрані в КЗ «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» зразки крові були розміщені на марлевих серветках, які запаковані у паперові конверти, без зазначення про проведення просушування марлевих серветок при кімнатній температурі, вміщені в спец. Пакети «Нової пошти», в яких відправлені в м. Дніпропетровськ.

По справі було також встановлено, що після надходження до суду першої інстанції висновку експертизи справу було призначено до розгляду у судовому засіданні на 02 серпня 2016 року (а.с.113, 118). 02.08.2016 року справу було розглянуто без участі відповідача та його представника, незважаючи на поважність причин їх неявки в судове засідання (а.с.125-126).

Зважаючи на наведене вище, а також на те, що спец. пакети «Нової пошти» являють собою поліетиленові пакети, які герметично заклеюються при поміщенні туди паперових пакетів з відібраними зразками, для усунення сумнівів в об'єктивності проведення експертизи за наявності даних щодо недотримання процедури відбору та збереження біоматеріалу, апеляційним судом була призначена повторна судово-біологічна (генетична) експертиза із застосуванням методики генотипоскопії (аналізу ДНК), проведення якої було доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи.

При проведенні експертизи зразки біоматеріалу відбирались саме в зазначеній експертній установі.

Згідно з висновком експерта Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи № 371, молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_7 відносно ОСОБА_10 складає величину не менше ніж 99,99%, Таким чином, біологічне батьківство ОСОБА_7 відносно ОСОБА_10 практично доведено (а.с.246-249).

Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про те, що він не є батьком ОСОБА_10, є необґрунтованими, а висновок суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання ОСОБА_7 батьком дитини ОСОБА_10 та в частині внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_10, є вірним та таким, що відповідає встановленим по справі обставинам та дослідженим доказам, в тому числі і тим, що надані до суду апеляційної інстанції, у їх сукупності.

Проте, колегія суддів апеляційного суду не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції, зокрема - в частині розміру аліментів, які були стягнуті з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 на своє утримання та на утримання дитини, зважаючи на таке.

Згідно з частиною першою статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Проте, зазначена норма матеріального закону не в повній мірі дотримана судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів на сина ОСОБА_10 внаслідок допущеної неповноти з'ясування обставин, які мають істотне значення для справи.

Так, згідно з рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.05.2013 року, ОСОБА_7 вже сплачує аліменти на користь ОСОБА_15 на утримання дочки ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.04.2013 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.157-159, 160).

Крім того, батьки відповідача - ОСОБА_17 і ОСОБА_18 є непрацездатними особами, пенсіонерами за віком; при цьому батько відповідача - ОСОБА_18 страждає на онкологічне захворювання, з приводу якого проходить лікування, яке потребує значних грошових витрат, що підтверджується відповідними доказами (а.с.188-198, 228).

Згідно з довідкою про доходи ОСОБА_7, дохід відповідача за шість місяців 2016 року складає: 134 292, 86 грн. нарахованої заробітної плати, з якої після відрахування податків ним отримано 94 348, 59 грн. Отже, середньомісячний дохід відповідача наразі становить 22382,14 грн. (після відрахування податків - 15 724, 77 грн.); 1/8 частина складатиме 2797,77 грн. на місяць (після відрахування податків - 1965,60 грн.).

З розрахункових листків, виданих за місцем роботи відповідача, ОСОБА_7 сплатив аліменти за квітень 2016 року в сумі 1754,37 грн., за травень 2016 року - 3113,04 грн., за червень 2016 року - 1814,07 грн., за липень 2016 року - 2307,03 грн., за серпень 2016 року - 4068,80 грн. (а.с.230-234); при цьому розмір аліментів становить 1/8 частину його заробітку (доходу).

Зазначені докази, що підтверджують розмір доходів відповідача, непрацездатність батьків відповідача, стан здоров'я його батька та призначеного йому лікування, обов'язок відповідача сплачувати аліменти ОСОБА_16 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_16, апеляційний суд має врахувати відповідно до приписів частини другої статті 303 ЦПК України як нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами, зважаючи на таке. Після надходження до суду першої інстанції висновку експертизи справу було призначено до розгляду у судовому засіданні на 02 серпня 2016 року (а.с.113, 118). 02.08.2016 року представник відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_20 подав до суду першої інстанції заяву - клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин, посилаючись на хворобу відповідача, що підтверджена листком непрацездатності, копія якого додана до заяви, та у зв'язку із зайнятістю представника відповідача в цей же час в іншому судовому засіданні в Козелецькому районному суді; крім того, в заяві зазначено, що на дату розгляду справи ще не виготовлена довідка про доходи відповідача та існують докази того, що на утриманні відповідача знаходиться ще й інша дитина, що може суттєво вплинути на розмір аліментів по даній справі, і просив надати тиждень часу для надання суду вищевказаних доказів (а.с.125-126). Проте зазначена заява представника відповідача судом першої інстанції була залишена без задоволення (журнал судового засідання на а.с.130), і справу було розглянуто без участі відповідача та його представника, незважаючи на поважність причин їх неявки в судове засідання та вимоги статті 182 СК України щодо обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів та положень частини другої та четвертої статті 10 ЦПК України про те, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та про те, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

З врахуванням положень статті 182 СК України та встановлених по справі обставин, колегія суддів вважає, що розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_7 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_10 належить зменшити з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця до 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.06.2015 року та до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з частиною другою статті 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу. Зокрема, жінка має право на утримання від батька дитини - чоловіка, з яким вона не перебуває в шлюбі, в разі проживання з нею дитини, до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Вимога щодо тривалого часу проживання однією сім'єю жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, стосуються лише частини першої статті 91 СК України щодо права на утримання того з них, хто став непрацездатним під час спільного проживання; зазначена вимога щодо тривалого часу проживання однією сім'єю жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, не передбачена законом щодо права жінки та чоловіка, які не перебувають в шлюбі між собою, на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, до досягнення дитиною трьох років. Тому доводи апеляційної скарги щодо безпідставного визнання судом права позивача на її утримання відповідачем до досягнення їхньою дитиною трьох років, є необґрунтованими.

З врахуванням встановлених по справі обставин, наявних у ОСОБА_7 аліментних зобов'язань по утриманню неповнолітньої дочки ОСОБА_16 та зобов'язань по відношенню до непрацездатних батьків, один з яких потребує матеріальних витрат на лікування у зв'язку із наявним захворюванням, а також розміру доходів відповідача, належить зменшити розмір аліментів на користь ОСОБА_9 на її утримання з 1/5 до 1/8 частини заробітку (доходу), починаючи з 10.06.2015 року та до досягнення ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років.

Розмір витрат позивача на правову допомогу - 2000 грн. - відповідає вимогам Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» щодо граничного розміру такої компенсації з урахуванням витраченого адвокатом Мошко М.М. робочого часу (квитанція, додаткова угода до договору про надання правової допомоги та калькуляція вартості правової допомоги на а.с.127-129).

Керуючись ст.ст. 84, 91, 128, 134, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 88, 303, 307, п.4 ч.1 ст.309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,-

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 серпня 2016 року змінити, зменшивши розмір:

стягнутих з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Жадове, Семенівського району аліментів:

- на користь ОСОБА_9 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця до 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.06.2015 року та до досягнення дитиною повноліття;

- на користь ОСОБА_9 на її утримання з 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) до 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 10.06.2015 року та до досягнення ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років;

та стягнутого з ОСОБА_7 на користь держави судового збору з 551 грн. 20 коп. до 335 грн. 79 коп.

В іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 серпня 2016 року залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: