Ухвала суду № 64572007, 06.02.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9658/16-ц

Провадження № 2-с/161/4/17

У Х В А Л А

06 лютого 2017 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

при секретарі Царюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, клопотання про поновлення строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу,

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2017 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про скасування судового наказу. У своїй заяві просить суд поновити строк на звернення з заявою про скасування судового наказу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.08.2016 р. виданий 12.10.2016р. у справі №161/9658/16-ц.

В обгрунтуванняклопотання посилається на те, що до даного часу про існування в природі даного наказу їй не було відомо. Звичайна копія судового наказу у справі №161/9658/16-ц отримана нею у відділі ДВС м.Луцьк лише 21.11.2016року, про що свідчить відмітка державного виконавця, відтак строки на звернення з заявою про скасування судового наказу пропущені з поважних причин та підлягають поновленню.

Розгляд клопотання проводиться у відсутності осіб, які беруть участь у розгляді заяви, що повністю відповідає вимогам ч. 6 ст. 105-1 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази, які надані заявником, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу з наступних підстав.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Відповідно до статті 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою.Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання. З питань, зазначених у цій статті, судом постановляється ухвала.

Судом при розгляді заяви встановлено, що 01 серпня 2016 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за заявою ЖКП №7 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за утримання будинку, споруд та прибудинкової території,було видано судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за утримання будинку, споруд та прибудинкової території в сумі 3 006,65 гривень, інфляційні втрати за весь час прострочення в розмірі - 2016,75 гривень, три відсотки річних в розмірі - 307,91 гривень, судового збору в сумі 689 гривень.

Також судом встановлено і це підтверджується письмовими матеріалами справи, що 18.08.2016 року судом на адресу боржників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 було направлено копії вказаного судового наказу суду (а.с. 11).

22.08.2016 року усі боржники без винятку, зокрема кожен окремо отримали копію судового наказу суду від 01 серпня 2016 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 12 - 14).

Таким чином у всіх боржників, серед яких і заявник ОСОБА_1, строк на подання до суду заяви про скасування судового наказу сплинув 02 вересня 2016 року, із врахуванням того, що 24 серпня 2016 року є Днем Незалежності, а тому не може враховуватися у строк щодо подання заяви.

Також заявником ОСОБА_1 при зверненні до суду із заявою про скасування судового наказу вказується на те, що вона особисто у відділі ДВС м.Луцьк лише 21.11.2016року, про що свідчить відмітка державного виконавця. Однак на копії самого судового наказу мається напис державного виконавця без будь-якої дати (а.с. 19 - 22).

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що ОСОБА_1 подала до суду заяву про скасування судового наказу в якій просить поновити строк. При цьому заявником на засадах змагальності сторін суду не доведено поважність причини пропуску строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу. Так як всі твердження ОСОБА_1 спростовуються письмовими матеріалами справи.А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову ОСОБА_1 в поновленні строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.

Керуючись ст. ст. 60, 72, 73 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_1 поновленні строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В.Ковтуненко