Постанова № 64570434, 07.02.2017, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/1271/17

Провадження № 3/592/363/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Л. М. Труханова, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління держпраці у Сумській області Державної служби України з питань праці про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт MB № 365441, виданий Зарічним ВМ СМВ УМВС України в Сумській області 31.10.2007, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який здійснює підприємницьку діяльність з 09.12.1998. що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місце провадження діяльності: м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд. 16, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

за ч. 1 ст. 41 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснюючі підприємницьку діяльність за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд. 16, порушив законодавство про працю, а саме при перевірці додержання законодавства про працю з 24.01.20 1 7 по 26.01.2017 були виявлені порушення законодавства про працю, про що складено акт перевірки від 26.01.2017 № 19. Головним державним інспектором виявлено наступні порушення:

Порушення частини першої статті 38 КЗпП - встановлені випадки розірвання трудового договору з письмовим попередженням власника або уповноваженого ним органу менш ніж за два тижні.

Водія автотранспортного засобу ОСОБА_2, згідно наказу від 21.07.2016 № 32-П звільнено з роботи за власним бажанням 21.07.2016, відповідно до ст. 38 КЗпП України, на підставі заяви на звільнення від 21.07.2016.

ОСОБА_3, згідно наказу від 15.09.2016 № 44-П звільнено з посади водія автотранспортного засобу за власним бажанням 15.09.2016, відповідно до ст. 38 КЗпП України, на підставі заяви на звільнення подана 14.09.2016.

ОСОБА_4, згідно наказу від 31.10.2016 № 50-П звільнено із посади водія автотранспортного засобу за власним бажанням 31.10.2016, відповідно до ст. 38 КЗпП України, на підставі заяви на звільнення подана 30.10.2016.

ОСОБА_5, згідно наказу від 21.11.2016 № 55-П звільнено з посади водія автотранспортного засобу за власним бажанням 22.11.2016, відповідно до ст. 38 КЗпП України, на підставі заяви на звільнення подана 21.11.2016.

ОСОБА_6, згідно наказу від 26.12.2016 № 61-П звільнено з посади водія автотранспортного засобу за власним бажанням 27.12.2016, відповідно до ст. 38 КЗпП України, на підставі заяви на звільнення подана 26.12.2016.

У заявах вказаних працівників причини, що унеможливлюють продовжувати роботу та дають право на розірвання трудового договору за власним бажанням у строк, про який просить працівник, згідно ч. 1 ст. 38 КЗпП, не зазначені.

Порушення частини першої статті 50 КЗпП - тривалість робочого часу перевищує 40 годин на тиждень.

Згідно п. 2.2. Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим Наказом Міністерства транспорту та звязку України від 07.06.2010 № 340 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106 (далі-Положення № 340) нормальна тривалість робочого часу водіїв не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Відповідно до п. 3.4. Положення № 340 тривалість керування водія на тиждень, включаючи надурочні роботи, не повинна перевищувати 48 годин. Всупереч зазначеному, встановлено порушення нормальної тривалості робочого часу водіїв.

Протягом робочого тижня 19-25.12.2016 тривалість робочого часу водія ОСОБА_7 склала 50 годин, ОСОБА_8 - 49 годин, ОСОБА_9 - 49 годин.

Протягом робочого тижня 17-23.10.2016 тривалість робочого часу водія ОСОБА_10 склала 50 годин, Ґедзь І.В. - 50 годин, ОСОБА_11 - 50 годин, ОСОБА_12 - 50 годин. Зазначене підтверджується табелями обліку робочого часу за грудень та жовтень 2016 року.

Аналогічні порушення спостерігаються в інші періоди та стосовно інших водіїв.

Порушення частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці» - не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи.

Згідно ст. 52 КЗпП при пятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (змін визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності додержанням установленої тривалості робочого тижня (ст. 50 ті 51 КЗпП).

Відповідно до Виписки з ЄДР основний вид економічної діяльності ФОП ОСОБА_1Г пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення. У трудових договорах укладених ФОП з водіями автотранспортних засобів останнім встановлений режим роботи згідно графіків змінності.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлюється Положенням № 340. Відповідно до Положень графік змінності - це документ, який визначає початок та кінець робочої зміни на кожний день календарного місяця, а також вихідні дні.

Згідно абз. 2 п. 2.2. Положення № 340 для водіїв, у яких встановлено пятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правила внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності. Форма графіка змінно встановлена в Додатку 1 до Положення № 340.

Графіки роботи водіїв маршрутів № 2, 17-А, 9, 21 на 2016 рік, що складаються ФОП ОСОБА_1, не відповідають вище переліченим вимогам чинного законодавства та не містять інформації про початок та кінець робочої зміни.

Крім того, у ході вивчення табелів обліку використання робочого часу водіїв встановлено, що тривалість робочого дня в різні дні місяця в різних водіїв не однакова, а коливається від 10 годин.

Таким чином, за графіками змінності та табелями обліку використання робочого час можливо встановити достовірність робочого часу водіїв.

Порушення частини четвертої статті 115 КЗпП, статті 21 Закону України «Про відпустки» - заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки за три дні початку відпустки не виплачується.

Так, згідно наказу від 21.08.2016 № 14 водію ОСОБА_13 надана щорічна відпустка тривалістю 10 календарних дні з 21.08.2016. Заробітна плата за час відпустки у сумі 644,61 грн. виплачена 31.08.2016, що підтверджується Відомістю на виплату грошей №63 від 31.08.2016.

Згідно наказу від 01.09.2016 № 15 водію ОСОБА_14 надана 14 календарних днів щорічної основної відпустки з 01.09.2016. Заробітна плата за час відпустка у сумі 666,75 грн. виплачена 01.09.2016, що підтверджується Відомістю на виплату грошей № 64 від 01.09.2016.

Згідно наказу від 11.11.2016 № 23 водію ОСОБА_15 надана щорічна відпустка тривалістю 14 календарних днів з 14.11.2016. Заробітна плата за час відпустки у сумі 681,33 грн. виплачена 14.11.2016, що підтверджується Відомістю на виплату грошей № 83 від 14.11.2016.

Згідно наказу від 22.12.2016 № 27 водію ОСОБА_16 надана щорічна відпустка тривалістю 10 календарних дні з 22.12.2016. Заробітна плата за час відпустки у сумі 528,85 грн. виплачена 22.12.2016, що підтверджується Відомістю на виплату грошей № 96 від 22.12.2016.

Інший термін виплати заробітної плати за час відпустки, ніж встановлений КЗпП, між працівником та роботодавцем у заявах не обумовлювався. Підтвердження зазначеного у ході перевірки не надавалося.

Порушення частини першої статті 116 КЗпП.

У ході перевірки виявлено факт виплати всіх сум, що належать працівнику при звільненні підприємця не в день звільнення. Так, згідно наказу № 7-П/1 від 23.02.2016 водія автотранспортного засобу ОСОБА_17 звільнено 29.02.2016 за власним бажанням за ст. 38 КЗпП. Проте, кошти належні йому від підприємця при звільненні у сумі 687,81 грн. виплачено 07.03.2016, що підтверджується Відомістю на виплату грошей № 12 від 07.03.2016.

Порушення частини першої статті 117 КЗпП - середній заробіток за весь час затримки виплати розрахункових коштів працівнику при звільненні по день фактичного рахунку не виплачується.

Згідно наказу № 7-П/1 від 23.02.2016 водія автотранспортного засобу ОСОБА_17 звільнено 29.02.2016 за власним бажанням за ст. 38 КЗпП. Проте, кошти належні йому від підприємця при звільненні у сумі 687,81 грн. виплачено 07.03.2016, що підтверджується Відомістю на виплату грошей № 12 від 07.03.2016. Середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку не нараховувався та не виплачувався.

Таким чином, в діях фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, за яке передбачена відповідальність за частиною першою ст.. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судове засідання не зявився по не відомій суду причині, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Його представник за довіреністю ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 вину визнає в повному обсязі.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, висновком з акту перевірки від 26.01.2017 року,обліками робочого часу, наказами.

Враховуючи характер правопорушення та особу винного, суд вважає можливим призначити останньому адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП суд стягує з гр. ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 320 грн. 00 коп.

Керуючись ч. 1 ст. 41, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 41 ч.1 КУпАП накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 510 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 320 грн. 00 коп. на рахунок № 31211206700004, одержувач УК м.Суми(Ковпаківський район) ЄДРПОУ 37970593; банк одержувача ГУ ДКСУ у Сумській області; МФО-837013, код платежу 22030101, призначення платежу судовий збір, ЄДРПОУ суду 02886462.

Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми з дня її винесення.

Суддя Л.М. Труханова