Ухвала суду № 64570289, 31.01.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/290/17

Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О.

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 51

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого-судді: Дрішлюка А.І., суддів: Сєвєрової Є.С., Таварткіладзе О.М.,

при секретарі судового засідання Поліхранової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі матеріали за апеляційною скаргою Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, за участю третіх осіб: Представницький орган працівників Одеського НДЕКЦ МВС України, Директор Одеського НДЕКЦ МВС України - Костін О.Ю. - «Про визнання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконними та їх скасування, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди», -

ВСТАНОВИЛА:

01.08.2016 року ОСОБА_3 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до Одеського НДЕКЦ МВС України, підстави позову за яким у подальшому були змінені, про визнання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконними та їх скасування, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, по якому просив: скасувати незаконні накази директора Одеського НДЕКЦ МВС України від 10.05.2016 № 61, від 30.05.2016 року № 83 та наказ № 55 від 02.07.2016 року про звільнення з Одеського НДЕКЦ МВС України, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5000 грн., покласти відповідно до ст. 237 КЗпП України матеріальну відповідальність на директора Одеського НДЕКЦ МВС України Костіна О.Ю. як на особу винну в незаконному звільненні.

(т.1, а.с. 1-9; т. 2, а.с. 180-190).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14.11.2016 року позов ОСОБА_3 було задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ № 61 від 10.05.2016 року в частині про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани; визнано протиправним та скасовано наказ № 83 від 30.05.2016 року про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани; поновлено ОСОБА_3 на посаді заступника завідувача відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України; стягнуто з Одеського НДЕКЦ МВС України (код ЄДРПОУ 25574222) на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 56 352 грн. 62 коп.; 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. А також було вирішено питання про стягнення з Одеського НДЕКЦ МВС України (код ЄДРПОУ 25574222) на користь держави судового збору у розмірі 568 грн. 50 коп. (т. 2, а.с. 153-160).

18.11.2016 рокупредставник Одеського НДЕКЦ МВС України, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення районного суду, ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та закрити провадження у справі, посилаючись на те, що при задоволенні позовних вимог та поновленні на посаді суд першої інстанції невірно кваліфікував обставини справи, та взяв до уваги докази, які ґрунтувалися на припущеннях і не відносились до матеріалів, які мають значення для розгляду справи. Окрім цього, апелянт посилався на порушення районним судом норм матеріального права (т.2, а.с. 175-179).

Заслухавши доповідача, сторін у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, дослідивши заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та доведеними. З таким висновком погоджується колегія суддів та вважає за необхідним вказати на наступне.

Між сторонами виник спір щодо правомірності звільнення позивача з займаної ним посади. Як вбачається з матеріалів справи, та правильно було встановлено судом першої інстанції позивач ОСОБА_3 працював в Одеському НДЕКЦ МВС України з 15.05.1998 року на посаді експерта.

26.11.2015 року у зв'язку з реформуванням Експертної служби МВС України і звільнення атестованих працівників у запас органів МВС України ОСОБА_3 був призначений на посаду службовця - заступника начальника відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів що їх супроводжують Одеського НДЕКЦ МВС України (т. 1, а.с. 10).

У лютому 2016 року Директором Одеського НДЕКЦ МВС України О.Ю. Костіним затверджена посадова інструкція ОСОБА_3 на посаді заступника завідуючого відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності НДЕКЦ МВС України, відповідно до якої ОСОБА_3 забезпечує організацію заходів організаційно-управлінського забезпечення та контролю за станом діяльності сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності НДЕКЦ МВС України відповідно до завдань та обов'язків визначених даною інструкцією (т. 1, а.с. 92-99).

Крім того, частиною 1 вказаної інструкції закріплено, що позивач несе особисту відповідальність за виконання покладених на сектор завдань, розподіляє обов'язки між експертами секторів; координує роботу сектору та відповідає в межах компетенції з напрямками: організації виконання нормативно-правових актів, рішень оперативних нарад, службових доручень керівництва МВС, директора Центру, планових заходів; несе персональну відповідальність за стан службової, транспортної та виконавчої дисципліни особового складу; здійснює контроль за об'єктивним формуванням статистичних звітів підлеглого підрозділу, зокрема форми 1- ЕКЦ, забезпечує формування статистичної звітності Центру; за кожним фактом порушення дисципліни підлеглим особовим складом у межах наданих прав проводить детальні службові перевірки, надає пропозиції керівнику щодо застосування до винних заходів дисциплінарного впливу; розробляє та вносить на розгляд керівництва центру пропозиції щодо управлінських рішень, щодо удосконалення організації та посилення контролю, організації та посилення контролю, координації та взаємодії, матеріально-технічного забезпечення; відповідає за стан та ефективність взаємодії НДЕКЦ з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС України (далі - ТСЦ), відповідно до Постанови КМУ від 07.09.1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» та Інструкції з організації взаємодії підрозділів Експертної служби МВС із територіальними органами з надання сервісних послуг МВС, затвердженої наказом МВС України від 18.01.2016 року № 28; організовує та координує проведення внутрішніх перевірок, між лабораторних порівняльних досліджень, професійних тестів, перевірку контрольних завдань; контролює виконання графіку виїздів посадових осіб НДЕКЦ до ТСЦ, наявність документів, які б висвітлювали мету візиту (затверджені завдання), перевіряє записи у відповідних журналах про виявлені недоліки, здійснює контроль щодо їх усунення та розглядає пропозиції щодо покращення роботи. Згідно з посадовою інструкцією відповідає за не належне виконання своїх посадових обов'язків передбачених посадовою інструкцією, бездіяльність або невикористання наданих йому прав, порушення норм етики поведінки, якість та своєчасність виконання посадових завдань та обов'язків, організацію своєї роботи, кваліфіковане виконання наказів, доручень і вказівок директора центру.

Відповідно до вимог ст. 147 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного керівника. В контексті даної правової норми право застосування дисциплінарного стягнення надається тому органу, який здійснює прийняття на роботу даного працівника.

Згідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо з дня виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника з роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

За правилами ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

24.03.2016 року наказом № 35 директора Одеського НДЕКЦ МВС України «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Одеського НДЕКЦ МВС України», ОСОБА_3 - заступникові завідувача відділу - завідувачу сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Одеського НДЕКЦ МВС України оголошено догану та позбавлено преміальних виплат у розмірі 50% за березень 2016 року (т. 1, а.с. 66-67).

Зі змісту даного наказу вбачається, що 10.03.2016 року заступниками директора центру були здійсненні перевірки службової діяльності працівників сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності центру, в результаті яких були встановлені факти неналежного виконання своїх обов'язків в порушення затверджених посадових інструкцій та п.4.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених наказом НДЕКЦ МВС України від 04.02.2016 року.

Згідно з ст. 225 КЗпП України працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. З сенсу даної статті випливає, що строки подібні строкам позовної давності встановлені й у трудовому праві. Для звернення до комісії по трудових спорах встановлено тримісячний строк. У зв'язку тим, що працівники одержали право безпосереднього звернення до суду з позовом про захист трудових прав, цей же строк діє і в тому випадку, коли працівники звертаються до суду з позовами про захист права (якщо законодавством не встановлені інші спеціальні строки).

Враховуючи, що позивач в ході судового розгляду не заперечував, що про наказ № 35 від 24.03.2016 він дізнався одразу після його прийняття, тому суд першої інстанції обґрунтовано погодився з правовою позицією позивача щодо пропуску строку передбаченого законом для оскарження даного документу.

10.05.2016 року Одеським НДЕКЦ винесений наказ № 61, згідно з яким ОСОБА_3 - заступникові завідувача відділу - завідувачу сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів що їх супроводжують - оголошено догану (т. 1, а.с. 68-69).

Зі змісту вказаного наказу вбачається, що 12.04.2016 року та 13.04.2016 року заступником директора центру - ОСОБА_4 були здійсненні перевірки роботи працівників сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності центру, які розташовуються на території територіального сервісного центру № 5141 за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5, в результаті яких були встановлені факти неналежного виконання своїх обов'язків в порушення затверджених посадових інструкцій та п.4.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку.

Підставою для прийняття зазначеного наказу стала доповідна записка заступника завідувача відділу забезпечення діяльності центру Одеського НДЕКЦ МВС України В.О. Фрайман, в якій вказується, що відповідальним за організацію роботи експертів визначено заступника завідувача відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують - ОСОБА_3 (т. 2, а.с. 91-95).

Згідно даної доповідної 12.04.2016 року проведеною ОСОБА_4 перевіркою було встановлено, що на території ТСЦ № 5141 облаштований майданчик для проведення огляду транспортних засобів, з метою недопущення здійснення оглядів на приватній території, як при державній реєстрації транспортних засобів так і при проведенні експертних досліджень транспортних засобів, а також за межами цього майданчика. У вказаному документі зазначено, що пояснення працівників центру ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтверджують використання колишньої приватної території, яка знаходиться поряд зі спеціально облаштованим майданчиком на території ТСЦ № 5141 для огляду транспортних засобів та проведення експертних досліджень. Працівник центру підтвердив проведення ним на приватній території 12.04.2016 року експертного дослідження автомобілю марки «Мерседес-Бенц», який вказаний у доповідній записці.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу інкримінується порушення посадових обов'язків з приводу неналежної організації роботи підлеглих експертів, однак з цієї ж доповідної вбачається, що експерти на приватних майданчиках проводили експертне дослідження тобто працювали, а тому проведення експертного дослідження у невстановленому місці експертом, не може вважатися порушенням, вчиненим його керівником, тому що начальник відділу не несе відповідальності та не контролює виконання експертом його роботи (проведення експертного дослідження), а тільки за організацію роботи експерта. Крім того, відповідно до цієї ж доповідної перевіркою було встановлено, що разом з експертами сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують ОСОБА_9 та ОСОБА_7, а також працівником центру (оператором) ОСОБА_6 на робочому місці експертів перебував раніше звільнений співробітник - ОСОБА_10, який з незрозумілих причин разом з експертами бере участь у оглядах транспортних засобів, який періодично проводить огляди автомобілів, після чого доводить інформацію про транспортний засіб до ОСОБА_9, мали місце випадки коли ОСОБА_10 сам заходив до приміщення експертів та ставив на документах печатку. Таким чином, суд першої інстанції зробив висновок, що з доповідної записки не вбачається порушення позивачем його посадових обов'язків, якими не передбачено обов'язок позивача запобігати знаходженню сторонніх осіб на приватних майданчиках ТСЦ. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості наказу № 61 від 10.05.2016 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3

Крім того, 30.05.2016 року Одеським НДЕКЦ винесений наказ № 83, згідно з яким за систематичне не виконання без поважних причин обов'язків відповідно до посадових інструкцій та Правил внутрішнього трудового розпорядку, ігнорування вимог Інструкції з організації взаємодії підрозділів Експертної служби МВС із територіальними органами з надання сервісних послуг МВС, затвердженої наказом МВС України від 18.01.2016 № 28, керівництва НДЕКЦ МВС України, протокольних доручень керівництва Одеського НДЕКЦ МВС України та за відсутність контролю за діями підлеглих, що призвело до виявлених при перевірці недоліків заступникові завідувача відділу - завідувачу сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Одеського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_3 оголошено догану (т. 1, а.с. 70-71).

Підставами прийняття такого наказу зазначено - протокол оперативної наради Одеського НДЕКЦ МВС України від 25.05.2016 року № 35 (т. 2, а.с.77-78), доповідна записка заступника директора Центру ОСОБА_4 (т. 2, а.с. 79), копія довідки ДНДЕКЦ МВС України.

Надаючи оцінку вказаній доповідній записці суд першої інстанції правильно вказав, що як вбачається з неї, завідувачем сектору контролю за діяльністю НДЕКЦ ДНДЕКЦ МВС України від 04.05.2016 року № 19/7-1/4203 Прудиус Є.П., сектором контролю за діяльністю НДЕКЦ та відділом КДТЗ і РД лабораторії ІЕТДтОД ДНДЕКЦ МВС України в період з 25.04.2016 по 29.04.2016 здійснено виїзд до Одеського НДЕКЦ МВС України (т. 2, а.с. 44-48). Під час виїзду вивчався фактичний стан організації діяльності НДЕКЦ, надавалася практична та методична допомога у вирішенні проблемних питань. Особливу увагу було приділено виконанню своїх обов'язків судовими експертами сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, зазначеного територіального експертного центру, які беруть участь у проведенні державної реєстрації транспортних засобів у територіальних сервісних центрах регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області. З 11 вказаних ТСЦ було вивчено діяльність судових експертів 7 ТСЦ. У довідці розписані результати перевірки по всіх ТСЦ, які перевірялися, зазначено, що у ТСЦ № 5141 (м. Одеса) у державній реєстрації транспортних засобів беруть участь: заступник завідувача відділу - завідувач сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів що їх супроводжують ОСОБА_3, головний судовий експерт ОСОБА_9, головний судовий експерт ОСОБА_12, старший судовий експерт ОСОБА_13, судовий експерт ОСОБА_14

У довідці зазначені виявлені перевіркою недоліки, які безпосередньо стосуються роботи кожного експерта із зазначенням прізвища експерта у якого виявлено порушення. У довідці зазначено, що як загальний недолік усіх перевірених працівників Одеського НДЕКЦ МВС України, виявлено те, що всупереч вимогам доручення ДНДЕКЦ МВС України від 23.12.2013 № 19/17-666 «Про удосконалення роботи підрозділів комплексного дослідження транспортних засобів і документів, що їх супроводжують» у журналі обліку досліджень транспортних засобів та реєстраційних документів, що їх супроводжують, у графі «у зв'язку з чим проводилося дослідження» проставляються відмітки «реєстрація ТЗ», «зняття з обліку ТЗ», тощо, передбачені у разі надання адміністративної послуги. Не повною мірою використовуються можливості АІПС «Автоексперт».

Перевіркою окремих питань фінансово-господарської діяльності НДЕКЦ встановлено, порушення постанови Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України», встановлено, що укладені договори ЦПХ не відповідають вимогам ЦК України, зміст та порядок складання яких містять умови, які передбачені трудовим договором на штатного працівника.

Суд першої інстанції правильно зробив висновок, що перевірявся не тільки підрозділ, який підпорядкований позивачу, але і інші підрозділи Центру, у доповідній не зазначені порушення, які допускав у своєї роботі в якості експерта саме позивач у справі, не перевірялася взагалі його діяльність на посаді заступник завідувача відділу - завідувач сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів що їх супроводжують. Так, вказаною перевіркою встановлено недоліки в роботі по дослідженню автомобілів експертами його сектору, однак кожний експерт, виконуючи експертне дослідження, несе персональну, у тому числі кримінальну, відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а тому контроль за роботою експерта при виконанні експертних досліджень не відноситься до посадових обов'язків позивача, порушення саме яких йому інкримінується в даному наказі.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що у зазначеній доповідній нічого не зазначено щодо порушень посадових обов'язків ОСОБА_3, в частині відсутності контролю за діями підлеглих.

Крім того, підставою для прийняття вказаного наказу став протокол № 35 від 25.05.2016 року «Про засідання оперативної наради Одеського НДЕКЦ МВС України», з якого вбачається, що на нараді виступив Костін О.Ю., який запропонував за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього посадовими інструкціями та правилами внутрішнього трудового розпорядку, ігнорування вимог Інструкції з організації взаємодії підрозділів Експертної служби МВС із територіальними органами з надання сервісних послуг МВС, затвердженої наказом МВС від 18.01.2016 № 28, керівництва ДНДЕКЦ МВС України, протокольних доручень керівництва Одеського НДЕКЦ МВС України та за відсутність контролю за діями підлеглих, що привело до виявлених при перевірці недоліків ОСОБА_3 оголосити догану.

У наказі про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності від 30.05.2016 року також вказується на невиконання ним протокольних доручень керівництва Одеського НДЕКЦ МВС України, на ці ж порушення звертав увагу і керівник центру Костін О.Ю. на нараді 25.05.2016 року, однак жодним документом не підтверджено надання протокольного доручення на виконання позивачу, не конкретизовано які саме протокольні доручення не виконував, або відмовлявся виконувати позивач та з яких причин.

Також, 04.05.2016 року завідувачем сектору контролю за діяльністю НДЕКЦ ДНДЕКЦ МВС України Є.П. Прудиусом була складена доповідна записка, з якої вбачається проведення перевірки в період з 25.04.2016 року по 29.04.2016 року, а тому враховуючи, що у записці не конкретизовано коли саме виявлені порушення допущені експертами, що працюють у відділі який очолює позивач по справі, а сторонами не оспорювалося що комісією перевірялися і інші відділи, колегія суддів погоджується з висновком сулу першої інстанції про те, що наказ № 83 від 30.05.2016 року підлягає скасування як з підстав необґрунтованого накладення на працівника центру адміністративного стягнення у вигляді догани, так і з підстав пропуску строку притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності.

У подальшому, наказом № 55 о/с від 02.07.2016 року, прийнятим Одеським НДЕКЦ МВС України ОСОБА_3 звільнено з посади заступника завідувача відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності 02.07.2016 року, у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, п. 3 ст. 40 КЗпП України (т. 1, а.с. 72).

Підставами для прийняття вказаного наказу стали: копії наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 35 від 24.03.2016 року; № 61 від 10.05.2016 року та № 83 від 30.05.2016 року, а також доповідна записка заступника директора - завідувача відділу ЗДЦ Щербиніної О.В. про результати перевірки від 02.07.2016 року (т. 1, а.с.73-74).

Як вбачається з доповідної записки Заступника директора центру - завідувача ВЗДЦ Одеського НДЕКЦ МВС України від 02.07.2016 року Щербиніної О.В., заступник директора вказує, що відповідно до Ваших резолюцій щодо проведення перевірки за фактами викладеними у доповідних записках від 30.06.2016 № 19/116-10052 від 01.07.2016 № 19/116-10093 завідувача сектору організаційно-методичного забезпечення та організації наукової роботи Одеського НДЕКЦ МВС України Кравець А.В. про ненадання інформації по виконання протокольних доручень та доповідної записки від 30.06.2016 року № 19/116-10004 заступника директора центру - завідувача відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Одеського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_4 про невиконання вимог в частині направлення звітності до ДНДЕКЦ МВС без розгляду, погодження та підпису керівництва.

У доповідній зазначено, що проведеною перевіркою встановлено неналежне виконання своїх посадових обов'язків та порушення п.4.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених наказом ДНДЕКЦ МВС України від 04.02.2016 № 6 н (виконувати своєчасно та в повному обсязі свої посадові інструкції, вчасно виконувати накази і розпорядження керівництва та безпосередніх керівників) заступником завідувача відділу - завідувачем сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності ОСОБА_3 Беручи до уваги неодноразове оголошення доган заступнику завідувача відділу - ОСОБА_3 (накази від 24.04.16, від 10.05.2016 № 61 та від 30.05.2016 року № 83) та за систематичне ігнорування вимог керівництва, невиконання посадових інструкцій, самоусунення, пропонує розглянути питання про звільнення з посади ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 73-74).

Крім того, підставою для звільнення позивача стали: доповідна записка завідувача СОМЗ та ОНР відділу забезпечення діяльності Одеського НДЕКЦ МВС України Кравець А.В. від 30.06.2016 року, в якій вона доповідає директорові Одеського НДЕКЦ МВС України Костіну О.Ю. про те, що 22.06.2016 року ОСОБА_3 на ім'я директора була надана доповідна записка з проханням щодо перенесення виконання протокольних доручень до 24.06.2016 року, однак станом на 30.06.2016 року ОСОБА_3 не надав до СОМЗ та ОНР інформацію про виконання протокольних доручень (т. 1, а.с. 77); доповідна записка завідувача СОМЗ та ОНР відділу забезпечення діяльності Одеського НДЕКЦ МВС України Кравець А.В. від 01.07.2016 року, в якій вона доповідає директорові Одеського НДЕКЦ МВС України Костіну О.Ю. про те, що заступник директора ОСОБА_4 та заступник завідувача відділу ОСОБА_3 не надали відповідні матеріали на порядок проведення оперативної наради за підсумками роботи за 6 місяців. У зв'язку з чим узагальнити інформацію не було можливим. У доповідній зазначено, що нею особисто 30.06.2016 року в телефонному режимі попереджено ОСОБА_3 про необхідність надання таких матеріалів (т. 1, а.с. 79).

Позивач посилається на те, що з квітня 2016 року він за жодне протокольне доручення особисто не розписувався. Відповідачем у справі не було надано належних письмових доказів спростування доводів позивача.

Сторонами у справі не оспорювалося, що ОСОБА_3 як заступником завідуючого відділу складалися щотижневі звіти та після узгодження з керівництвом центру, однак у червні 2016 року позивач направив щотижневий звіт до ДНДЕКЦ МВС без розгляду, погодження та підпису керівництва.

Як пояснив ОСОБА_3, що дійсно, він помилково відправив проект звіту до ДНДЕКЦ України, однак одразу помітивши помилку, відреагував, зателефонувавши до ДНЕКЦ МВС та вибачившись.

Колегія суддів вважає, що дана обставина у вигляді помилкового відправлення позивачем проекту звіту ні до тієї установи, не може свідчити про систематичне невиконання ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, тому що готування навіть проекту звіту свідчить навпаки про виконання позивачем своїх посадових обов'язків.

Відповідно до ст.40 ч.1 п.3 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначний строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим органом лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Виходячи зі змісту даної норми для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків, щоб це невиконання або не належне виконання трудових обов'язків було протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності та порушив її знову.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та вимог ч.1 п.3 ст.40 КЗпП України, до юридичних фактів, які підлягають встановленню судом відповідно до вимог ст.214 ЦПК при вирішенні спору про законність звільнення ОСОБА_3, з вказаних підстав, є: чи мав місце дисциплінарний проступок (вина, протиправна поведінка), який став безпосередньо підставою для звільнення; чи передувало його звільненню система порушень, за які до нього з додержанням вимог ст.ст. 147-149 КЗпП України були застосовані дисциплінарні стягнення.

Розірвання трудового договору на підставі ст.40 п.3 КЗпП України, відповідно до ст. 43 КЗпП України повинно бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу, відповідач належних та допустимих доказів такої згоди профспілки не надав.

Як вбачається з Колективного договору між Одеським НДЕКЦ МВС України та Представницьким органом працівників Одеського НДЕКЦ МВС України на 2016 рік (т. 1, а.с. 44-61), у п.1.1.2. якого зазначено, що Договір укладений в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про колективні договори і угоди», з врахуванням положень Кодексу Законів про працю України, Законів України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про соціальний діалог в Україні», «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про охорону праці», інших законів та нормативно-актів України, наказів МВС та Експертної служби МВС України, положень Галузевої Угоди між Міністерством внутрішніх справ України та Професійною спілкою атестованих працівників органів внутрішніх справ України і Професійною спілкою працівників державних установ України на 2012-2014 роки та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2013 року № 155 «Про порядок повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів».

Відповідно до п.1.2. Договір укладено з метою дотримання державних гарантій у сфері регулювання службових, трудових і соціально-економічних відносин, посилення соціального захисту працівників Одеського НДЕКЦ МВС України, створення умов для підвищення ефективності трудової діяльності працівників центру, реалізації їх професійних, трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Відповідно до п. 2.2.3 сторона Представника зобов'язується надавати або обґрунтовано відмовляти у наданні згоди на розірвання трудового договору з працівником з ініціативи роботодавця у випадках, передбачених законодавством України. Відповідно до пункту 7.2.4 ОНДЕКЦ зобов'язується погоджувати зі стороною Представника проекти наказів, що стосуються звільнення працівників ОНДЕКЦ з ініціативи роботодавця.

Під час розгляду справи районним судом, голова Представницького органу не заперечував, що керівництво ОНДЕКЦ не зверталося до нього з пропозиціями щодо погодження проектів наказів щодо звільнення позивача з посади за ініціативи роботодавця, а тому проект наказу про звільнення ОСОБА_3 з ним не погоджувався.

У свою чергу, ОСОБА_18 підтвердив, що на заяву Голови Правозахисної громадської організації «Захист військовослужбовців» (т. 1, а.с.27-28) 21.07.2016 року надав відповідь, з якої вбачається, що на його адресу як Голови Представницького органу працівників Одеського НДЕКЦ подання директора центру про звільнення з посади 02.07.2016 року ОСОБА_3 не надходило, а тому таке подання про звільнення не розглядалося. Згоди на звільнення стосовно працівника ОСОБА_3 від не давав (т. 1, а.с.29-30).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком районного суду, що при прийнятті наказу про звільнення позивача, стороною відповідача порушено вимоги 7.2.4. Колективного договору укладеного між Одеським НДЕКЦ МВС України та Представницьким органом працівників Одеського НДЕКЦ МВС України на 2016 рік, що привело до порушення процедури звільнення, а тому є безумовною підставою для прийняття судом рішення про поновлення на роботі.

У п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п.п. 3, 4, 7, 8 ст.40, п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147 (1), 148, 149 КЗпП правила та порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалося за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.

Встановивши, що відповідачем була порушена процедура звільнення позивача, то відповідне звільнення ОСОБА_3 було проведено не на законних підставах, у зв'язку з чим в цій частині позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 235 КЗпП України незаконне звільнення являється для суду підставою для ухвалення рішення про поновлення на роботі і стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Так, судом було встановлено, що звільнення ОСОБА_3 було незаконним, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню.

Згідно довідки про середню заробітну плату (дохід) № 19 від 24.10.2016 року виданої ОСОБА_3 (т. 2, а.с.4), позивачу нараховувалася та виплачувалася у 2016 році середньомісячна заробітна плата у розмірі 12694 грн. 82 коп.; середньоденна заробітна плата позивача - 619 грн. 26 коп.; час вимушеного прогулу складає 4 місяці та 9 робочих днів (з 02.07.2016 року по 14.11.2016 року), тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню заробітна плата за час вимушеного прогулу у загальному розмірі 56 352 грн. 62 коп.

Крім того, судом встановлено, що протиправною поведінкою відповідача, яка виразилася в необґрунтованому звільненні позивача, останньому завдана моральна шкода, у зв'язку з тим, що після незаконного звільнення позивач нервував, переживав, звертався за консультаціями до юристів, вимушений був звернутися з позовом до суду, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачу ОСОБА_3 завдана моральна шкода, розмір якої, враховуючи принцип розумності, районний суд правильно визначив у розмірі 500 грн., яка відповідно до вимог статі 237-1 КЗпП України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу.

Дана стаття передбачає притягнення до матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну виплатою працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. З тексту цієї статті випливає, що такою особою може бути не лише керівник, але й інша службова особа. Це не звужує коло працівників, на яких може бути покладена матеріальна відповідальність у кожному випадку незаконно звільнення, до однієї особи - посадової особи, яка підписала наказ про незаконне звільнення. Інші особи також можуть нести матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну незаконним звільненням і виплатою працівникові середнього заробітку.

Таким чином, не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання покласти відповідно до ст. 237 КЗпП України матеріальну відповідальність на директора Одеського НДЕКЦ МВС України Костіна О.Ю., як на особу винну в незаконному звільнені працівника, оскільки питання про притягнення до матеріальної відповідальності працівників (службової особи), яка є винною в незаконному звільненні працівника, має вирішуватися поза межами спору про поновлення на роботі.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, давши оцінку поясненням сторін по справі та на підставі сукупності зібраних по справі доказів, прийшов до правильного обґрунтованого висновку, що твердження позивача є доведеними, у зв'язку з чим підлягають частковому задоволенню. Рішення суду позивачем не оскаржено.

Таким чином, оскільки, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду першої інстанції на підставі ст. 308 ЦПК України без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2016 року - відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.І. Дрішлюк

Є.С. Сєвєрова

О.М. Таварткіладзе