Ухвала суду № 64569127, 08.02.2017, Київський районний суд м. Одеси

___________________

Справа № 520/1446/17

Провадження № 2/520/6543/17

УХВАЛА

про залишення позову без руху та усунення недоліків

08.02.2017 року суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа Комунальне підприємство «Одеське міське бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності, у звязку з втратою біржового договору,

В С Т А Н О В И В :

07.02.2017 року позивач звернулась до суду з позовом в якому просить визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, як таке, що набуто нею на підставі договору купівлі-продажу від 29 грудня 1994 року, зареєстрованого на Одеській товарній біржі за № 6231.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Враховуючи те, що спір по справі стосується нерухомого майна, основна частина якого територіально відноситься до Київського районну м. Одеси, а від так вказана цивільна справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Однак, суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона не відповідає вимог ст. 119, ЦПК України, а саме не в повному обсязі сплачено судовий збір та не надано доказів зарахування судового збору.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява подається в письмовій формі. Позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Так позивачем не визначено ціну позову, та згідно квитанції № ПН519 від 27 січня 2017 року було сплачено судовий збір у розмірі 640 гривень, однак суддя вважає, що зазначена сума судового збору не відповідає на теперішній час дійсній вартості майна.

З позовних вимог вбачається, що позивач ставить вимогу майнового характеру.

Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України, ціна позову визначається зокрема у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч.2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому ціна позову не відповідає дійсній вартості майна, або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Згідно п. а ч.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже позивач повинна сплатити 8000 гривень за вимогу майнового характеру.

Судовий збір треба перераховувати на розрахунковий рахунок:

Отримувач коштівУК у м. Одесі (Київський р-н)Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923Банк отримувачаУК у м. ОдесіКод банку отримувача (МФО)828011Рахунок отримувача31218206700005Код класифікації доходів бюджету22030101

Слід також зазначити, що до позовної заяви позивачем було надано квитанцію № ПН519 від 27.01.2017 року про сплату судового збору у сумі 640 гривень, однак вказаний судовий збір не зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.

Так відповідно до частини другоїстатті 9 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України

Згідно абз. 2 п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за № 10, з урахуванням внесених змін і доповнень від 25 вересня 2015 року, відповідно до частини другоїстатті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»,суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг)перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У звязку із цимсуд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги),містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

У звязку з тим, що до Київського районного суду міста Одеси не надійшло підтвердження про зарахування сплаченого судового збору у розмірі 640 грн. за подання позовної заяви за квитанцією № ПН519 від 27.01.2017 року до спеціального фонду Державного бюджету України, позивачеві необхідно надати до суду документ (витяг) на підтвердження зарахування сплаченого судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, до спеціального фонду Державного бюджету України, сплачених за реквізитами Київського районного суду міста Одеси.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119-120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави заяви залишення без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст. ст.119,121 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа Комунальне підприємство «Одеське міське бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності, у звязку з втратою біржового договору - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків до 20.02.2017 року, однак, не пізніше трьох днів з дня отримання копії даної ухвали.

Попередити, що у разі невиконання вимог суду у вказаний строк, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачам.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання її копії через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.