Рішення № 64567798, 08.02.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 136/1779/16-ц Провадження № 22-ц/772/401/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27 Доповідач Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі :

головуючого судді Голота Л.О.

суддів Кучевського П.В., Рибчинського В.П.

при секретарі Топольська В.О.

за участю представника апелянта ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за позовом Кредитної спілки "Альянс Україна" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Кредитної спілки "Альянс Україна" на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 28.12.2016 року, -

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2016 року Кредитна спілка "Альянс Україна" звернулася в районний суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 65575 грн 72 коп, яка виникла в наслідок не виконання відповідачем взятих на себе зобов»язань за кредитним договором № 136-08 кЛ від 06.06.2008 року про повернення до 06.06.2011 року кредиту в сумі 12700 грн.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 28.12.2016 року у задоволені позовних вимог КС "Альянс Україна" відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції кредитна спілка "Альянс Україна" подала апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність рішення, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просила його скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні представник Кредитної спілки "Альянс Україна" ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах, викладених у ній і просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд на виконання вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 п.п. 1, 3, 4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом встановлені наступні обставини.

06.06.2008 року між Кредитною спілкою "Альянс Україна" та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № 136-08кЛ, згідно умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 12700 грн., який зобов'язувався повернути в строк до 06.06.2011 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 0.1918% за день плюс один відсоток від суми кредиту, який сплачується позичальником авансово в день отримання кредиту.

З видаткового касового ордеру від 06.06.2008 року (а.с. 6) слідує, що позивач виконав свої зобовязання перед ОСОБА_3, надавши йому кошти в сумі 12700,00 грн.

Згідно умов кредитування (пункт 3.3, 3.5 Договору), позичальник зобовязався повертати кредит в обсязі і терміни, встановлені Графіком погашення кредиту. Обовязок позичальника вважається виконаним з моменту оформлення прибуткового касового ордеру або зарахування грошових коштів у відповідному розмірі на банківський рахунок КС "Альянс Україна".

Дослідивши графік погашення кредитної заборгованості (а.с. 4-5) суд встановив, що умови кредитного договору передбачають виконання зобовязання у вигляді періодичних (щомісячних) платежів, зокрема за період користування кредитом з 06.06.2008 року по 15.06.2011 року позичальник зобовязався сплатити КС "Альянс Україна" проценти в загальній сумі 13931,65 грн.

У звязку з неналежним виконанням зобовязань за кредитним договором у боржника перед кредитором виникла заборгованість, яка за розрахунками КС "Альянс Україна" станом на 26 жовтня 2016 року становить 65575,72 грн., з них: 8648,20 грн. заборгованість по тілу кредиту, 25275,11 грн. заборгованість за процентами в період з 27.05.2010 року по 26.10.2016 року, а також пеня в розмірі 31652,41 грн. за період з 27.10.2015 року по 26.10.2016 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що відповідач виконав зобов»язання з погашення процентів за користування кредитом достроково, а тому згідно п.3.5 Договору різницю в сумі 5900, 55 грн( 19931, 65 грн 13931, 65 грн) кредитору слід було зарахувати в рахунок погашення суми кредиту. У зв»язку з цим сума заборгованості за кредитом станом на 15.06.2011 року склала 2747, 65 грн( 8648, 20 грн 5900,55 грн). Оскільки відповідач у період з 16.06.2011 по 26.10.2016 продовжив виконувати зобов»язання за кредитним договором, у зв»язку з чим позивач зарахував в рахунок погашення заборгованості за процентами кошти в сумі 8800 грн., а тому зазначені кошти кредитору слід було зарахувати в рахунок погашення суми кредиту аж до повного погашення. Оскільки ОСОБА_3 погасив заборгованість за кредитом, а тому і підстав для нарахування пені в період з 27.10.2015 року по 26.10.2016 рік у позивача не було.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та задовольняє апеляційну скаргу частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Досліджуючи карточку платежів по гривневому кредиту суд першої інстанції помилково не взяв до уваги ту обставину, що збільшення відповідачем сум періодичних платежів були викликані порушенням строків сплати Позичальником щомісячних платежів, а не його наміром дострокового погашення кредиту.

Так, станом на 15.06.2011 року, коли відповідач повинен був виплатити весь кредит та проценти за користуванням кредитом, з врахуванням всіх проведених проплат, сума боргу по процентам склала 1567 грн. 36 коп., тіло кредиту 8648 грн. 20 коп., пеня за невчасне виконання своїх зобов»язань 95289 грн. 91 коп.

Висновок суду про те, що відповідач взяв на себе зобов»язання повернути проценти у чітко визначеній сумі, а саме 13931,65 грн. є помилковим з огляду на умови Договору та положення ст.536 ЦК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення коштів у сумі 65575,72 грн з інших підстав.

Згідно ч.1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов»язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов»язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи вищезазначені положення закону та те, що у договорі кредиту № 136-08 кЛ від 06.06.2008 року не встановлено розміру процентів після спливу визначеного у договорі строку їх повернення, колегія суддів приходить висновку, що починаючи з 07.06.2011 року Кредитна спілка «Альянс Україна» мала нараховувати проценти на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідні роз»яснення містяться у правовій позиції ВСУ від 07.09.2016 року у справі № 6-1412цс16.

Згідно п.3.5 Договору погашення кредиту та процентів за користування кредитом відбувається в такому порядку: першочергово проценти, а в наступну чергу-сума кредиту.

Невірно проведений позивачем розрахунок процентів впливає і на розмір тіла кредиту та пені, а тому зазначені Кредитною спілкою позовні вимоги про стягнення заборгованості саме в сумі 65575 грн. 72 коп. задоволенню не підлягають з підстав їх недоведеності та необґрунтованості.

У судовому засіданні апелянт пояснив, що відповідні роз»яснення Верховного Суду України та норми ст. 1048 ЦК України йому відомі, однак він наполягає на задоволені позовних вимог та просить стягнути заборгованість саме у сумі 65575 грн. 72 коп.

Відповідно п.2 ст.303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Обов»язок доведення суми заборгованості та порядку її нарахування покладено на позивача, який у судовому засіданні своїм правом не скористався та відповідно до вимог ст.60 ЦПК України не надав суду доказів про наявність у відповідача даної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції не може залишатись в силі, оскільки постановлене на підставі неповно з»ясованих обставин ,що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313,316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки "Альянс Україна" задовольнити частково.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 28.12.2016 року скасувати .

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Кредитної спілки "Альянс Україна" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 65575 грн. 72 грн. відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Л.О. Голота

Судді П.В. Кучевський

ОСОБА_4

/підписи/

Згідно з оригіналом: