Рішення № 64567693, 02.02.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 134/827/16-ц Провадження № 22-ц/772/38/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 55 Доповідач Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Він-ницької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Луценка В.В., Берегового О.Ю.,

за участі секретаря Торбасюк О.І., апелянта, відповідача голови Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області ОСОБА_2, пред-ставника позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_7 навчального зак-ладу «Ромашка» с. Голубече, Крижопільського району Вінницької області заві-дувача ОСОБА_8, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

ОСОБА_9 до ОСОБА_7 навчального закладу «Ромашка» с.

Голубече, Крижопільського району Вінницької області, Голубецької сільсь-

кої ради Крижопільського району Вінницької області про стягнення заборго-

ваної заробітної плати, відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою голови Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області ОСОБА_2 на рішення Крижо-пільського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися у Крижопільський районний суд Вінницької області з позовом, вимоги якого в подальшому неодноразово збільшували, уточнювали, до ОСОБА_7 навчаль-ного закладу (далі-ДНЗ) «Ромашка» с. Голубече, Крижопільського району Він-ницької області, Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінниць-кої області про стягнення заборгованої заробітної плати, відшкодування мо-ральної шкоди ( а. с. 1, 19, 20, 38-40, 52-59, 84-87 ). Позов мотивований наступ-ним.

Згідно наказу від 28 жовтня 2014 року № 33 ОСОБА_3 прийнята на поса-ду помічника вихователя ДНЗ «Ромашка», з указаної дати працює у відповіда-ча, однак за цей період заробітна плата їй не виплачена. Враховуючи розмір мі-німальної заробітної плати, що визначена їй при прийнятті на роботу, станом на день ухвалення судом рішення у цій справі загальний розмір заборгованої їй заробітної плати становить 33327,26 гривень.

Наказом від 01 вересня 2014 року № 20 по ДНЗ «Ромашка» ОСОБА_4 був прийнятий на посаду техпрацівника цього закладу з 02 вересня 2014 року на 0,5 посадового окладу, наказом від 10 жовтня 2014 року № 24 він прийнятий на посаду опалювача на 0,5 посадового окладу на період опалювального сезону з 15 жовтня 2014 року, однак за весь період роботи заробітна плата йому не ви-плачена. Враховуючи половинний розмір мінімальної заробітної плати за пері-од роботи ОСОБА_4 на посадах техпрацівника та опалювача в періоди опалювальних сезонів, загальний розмір заборгованості перед ним з невиплаче-ної заробітної плати ставить 26114,62 гривень.

Відповідно з наказом по ДНЗ «Ромашка» с. Голубече, Крижопільського ра-йону Вінницької області від 23 жовтня 2014 року № 32 ОСОБА_5 прийнята на посаду техпрацівника цього закладу на 0,5 посадового окладу. За весь пері-од її роботи заробітна плата їй не виплачена. Враховуючи половинний розмір мінімальної заробітної плати, визначеної при прийнятті її на роботу, загальний розмір заборгованості перед нею із заробітної плати становить 15836,10 гри-вень.

Позивачі у заявах до суду зазначають, що в результаті тривалої, система-тичної невиплати їм заробітної плати, що є для них єдиним засобом до існуван-ня, їм завдана моральна шкода. Через відсутність засобів до існування, кожен з позивачів перебуває у постійній нервовій напрузі, відчуває дискомфорт, нев-певненість у завтрашньому дні, частково втратили сон. Вони виживають за ра-хунок родичів, їхні життєві звязки порушені. Кожен з позивачів оцінив завда-ну моральну шкоду розміром у пять тисяч гривень і просив суд позов задово-лити як в частині стягнення заборгованої заробітної плати, так і в частині від-шкодування спричиненої моральної шкоди.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 02 липня 2016 року позови ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до одних й тих же відповідачів з ідентичними вимогами на задоволення клопотання їхнього представника, адвоката ОСОБА_6 обєднані в одне провадження. До участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів залучені Крижопільська районна рада Вінницької області та відділ освіти Крижопільської районної державної адміні-страції ( а. с. 21-22 ).

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 ве-ресня 2016 року позови задоволені частково. З Голубецької сільської ради Кри-жопільського району Вінницької області на користь ОСОБА_4 стягнуто 26114,62 гривень заборгованої заробітної плати, 1000,00 гривень у відшкоду-вання моральної шкоди, 3000,00 гривень у відшкодування витрат за надання правової допомоги; на користь ОСОБА_3 стягнуто 33327,26 гривень забор-гованої заробітної плати, 1000,00 гривень у відшкодування моральної шкоди, 3000,00 гривень у відшкодування витрат за надання правової допомоги; на ко-ристь ОСОБА_5 стягнуто 15836,10 гривень заборгованої заробітної плати, 1000,00 гривень у відшкодування моральної шкоди, 3000,00 гривень у відшко-дування витрат за надання правової допомоги; на користь держави стягнуто 1653,60 гривні судового збору ( а. с. 92-94 ).

Не погоджуючись з ухваленим 26 вересня 2016 року рішенням у справі, го-лова Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області ОСОБА_2 оскаржує його в апеляційному порядку, просить скасувати дане судове рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у повному обсязі ( а. с.98-100 ). Апелянт вважає оскаржуване судове рішення таким, що не відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення на апеляційну скаргу самого апе-лянта, заперечення на скаргу представника позивачів, завідувача ДНЗ «Ромаш-ка» ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши в сукуп-ності наявні в ній докази, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржува-ного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до норм статей 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути за-конним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сто-рони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне зясування обставин, що мають значення для справи, доведе-ність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що наказом від 28 жовтня 2014 року № 33 ОСОБА_3 була прийнята на роботу на посаду помічника вихователя ДНЗ «Ромашка». На-казом від 01 вересня 2014 року № 20 по ДНЗ «Ромашка» ОСОБА_4 був прийнятий на посаду техпрацівника цього закладу з 02 вересня 2014 року на 0,5 посадового окладу; наказом від 10 жовтня 2014 року № 24 він прийнятий на посаду опалювача на 0,5 посадового окладу на період опалювального сезону з 15 жовтня 2014 року. Наказом від 23 жовтня 2014 року № 32 ОСОБА_5 прийнята на посаду техпрацівника цього закладу на 0,5 посадового окладу. Всі позивачі є працівниками цього дошкільного навчального закладу по даний час, однак заробітна плата їм жодного разу не була виплачена, у звязку з чим дійс-но наявна заборгованість по заробітній платі. Така ситуація склалася через те, що, починаючи з вересня 2014 року, мали місце судові спори з питання ліквіда-ції засновником, яким є Голубецька сільська рада, ДНЗ «Ромашка».

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки позивачі не працю-вали на своїх посадах у закладі через неправомірні дії засновника, відповідача у справі Голубецької сільської ради, і завідувачем ДНЗ «Ромашка» вони не звільнені з роботи, то існують вимушені прогули цих працівників. Посилаю-чись на пункт 32 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд зазначає про необхідність стягнення се-реднього заробітку на їх користь саме з Голубецької сільської ради Крижо-пільського району Вінницької області і в той же час стягнув невиплачену ( за-борговану ) заробітну плату, що не є одним і тим же.

Суд не звернув увагу, що в даному випадку не йдеться про незаконне звіль- нення позивачів з роботи, або переведення, відсторонення їх від роботи, неви-конання рішення про поновлення на роботі, затримку видачі трудової книжки або розрахунку при звільненні з роботи.

Слід визнати також безпідставним зазначення судом першої інстанції про вимушені прогули позивачів, адже позивачі у своїх вимогах на таку ситуацію не вказували, не доводять вони цього і під час розгляду справи судом. Навпаки, завідувач ДНЗ «Ромашка» ОСОБА_8 в судовому засіданні апеляційного суду підкреслювала, що закладу необхідно було прийняти на роботу помічника вихователя, техпрацівників та опалювача у звязку з продовженням роботи зак-ладу, необхідністю утримання його в належному робочому стані.

В апеляційній скарзі голова Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області ОСОБА_2 посилається на неправомірність обєд-нання позовів трьох осіб в одне провадження, неподання завідувачем ДНЗ «Ро-машка» ОСОБА_8 в порушення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до бухгалтерії сільської ради табелів використання позивачами робочого часу, розрахунково-платіжних відомостей щодо них. Апелянт вважає, що позивачами пропущений тримісячний строк звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів, розрахунок забор-гованої заробітної плати є сумнівним, а сума оплат правової допомоги адвоката не підтверджена належними і допустимими доказами.

З доводами апеляційної скарги в певній частині слід погодитися, але пози-ція апелянта щодо пропуску процесуального строку на звернення позивачів в суд з вимогою про стягнення заборгованої заробітної плати не відповідає нор-мам чинного трудового законодавства України. Частиною другою статті 233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належ-ної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Спір між ДНЗ «Ромашка» та його засновником Голубецькою сільською ра-дою Крижопільського району Вінницької області з приводу існування цього за-кладу не повинен і не впливає на трудові права працівників стосовно отриман-ня заробітку.

Щодо розрахунку невиплаченої заробітної плати, здійсненого позивачами у справі і прийнятого як вірний судом першої інстанції, то він перевірений судом апеляційної інстанції і з врахуванням допущених позивачами арифметичних помилок у сторону збільшення сума нарахувань позивачу ОСОБА_4Г є наступною. З вересня 2014 року по 31 серпня 2015 року мінімальна заробітна плата становила 1218,00 гривень, у половинному розмірі це 609,00 гривень. З 01 вересня 2015 року по квітень 2016 року - 1378,00:2=689,00 гривень, з 01 травня 2016 року по вересень цього ж року ( дата ухвалення рішення судом першої інстанції ) 1450,00 гривень:2=725,00 гривень. Враховуючи, що ОСОБА_10 працював на посаді опалювача лише в опалювальні періоди, та тех-працівником по 0,5 ставки за кожною посадою, розрахунок його заробітної плати на посаді опалювача становить: з врахуванням 23 робочих днів у жовтні 2014 року середньоденна зарплата складала 52,96 гривні (1218:23), а половина цієї суми - 52,96:2=26,48 гривень. Сума заборгованості за 12 днів жовтня 2014 року складає 26,48х12=317,76 гривень. З листопада 2014 року по 01 квітня 2015 року, тобто за 5 місяців опалювального сезону заробітна плата становила 3045,00 гривні ( 609,00х5 ), з 01 по 15 квітня 2015 року - 317,76 гривень ( 26,48х12 ). З 15 жовтня 2015 року по 15 квітня 2016 року зарплата вирахову-ється множенням 689,00 гривень на 6 місяців і становить 4134,00 гривні. Всьо-го заборгованість за роботу ОСОБА_4 в опалювальні сезони становить 7814,52 гривень.

Розрахунок заборгованості по заробітній платі ОСОБА_4 на посаді техпрацівника є таким. З 02 вересня 2014 року по 01 вересня 2015 року: 1218:2= 609х12 місяців=7308,00 гривень. З 01 вересня 2015 по 30 квітня 2016 року: 1378 :2=689х8 місяців=5512,00 гривень. З 01 травня 2016 року по 01 ве-ресня 2016 року: 1450:2=725х4=2900,00 гривень. За 18 робочих днів вересня 2016 року, враховуючи середньоденний заробіток у розмірі 32,95 гривень, за-боргованість становить 593,10 гривні. Сума всіх коштів на посаді техпраців-ника становить: 7308+5512+2900+593,10=16313,10 гривень, а загалом з опла-тою праці опалювача - 24127,62 гривень ( 16313,10+7814,52 ).

Заборгована заробітна плата ОСОБА_3 складається з наступних сум. Враховуючи розміри мінімальної заробітної плати, встановлені у періоди її ро-боти на посаді помічника вихователя з оплатою у розмірі посадового окладу, середньоденний заробіток у жовтні 2014 року в сумі 52,96 гривні, за 3 робочих дні у жовтні 2014 року заборгованість складає: 52,96х3=158,88 гривень. З 01 листопада 2014 року по 01 вересня 2015 року заборгованість складає: 1218х10 місяців= 12180,00 гривень. З 01 вересня 2015 року по 01 травня 2016 року: 1378х8=11024, 00 гривні. З 01 травня по 01 вересня 2016 року: 1450х4=5800,00 гривень. Кількість робочих днів у вересні 2016 року до 26 числа становить 22 дні. Враховуючи середньоденний заробіток в сумі 65,91 гривень, за 18 робочих днів у вересні 2016 року ОСОБА_3 належить виплатити 1186,38 гривень. За-гальна сума заборгованої заробітної плати ОСОБА_3 становить 30349,26 гривень.

Заборгована заробітна плата ОСОБА_5 складається з наступного розра-хунку. Враховуючи її роботу на посаді техпрацівниці з оплатою в 0,5 посадово-го окладу, середньоденний заробіток ОСОБА_5 в жовтні 2014 року стано-вив: 1218:2=609 гривень:23 робочих дні=26,47 гривень. З огляду на відпрацьо-вані у жовтні 5 робочих днів ( ОСОБА_5 прийнята на роботу з 23 жовтня 2014 року ) її заробітна плата у цьому місяці складала 26,47х5=132,35 гривні. З 01 листопада 2014 року по 01 вересня 2015 року заробітна плата позивачки ста-новила: 609х10 місяців=6090,00 гривень. З 01 вересня 2015 року по 01 травня 2016 року зарплата становила: 689х8=5512,00 гривень. З 01 травня по 01 верес-ня 2016 року: 725х4=2900,00 гривень. Середньоденний заробіток у вересні 2016 року становив: 725:22 робочих дні=32,95 гривні; за 18 робочих днів у ве-ресні 2016 року заробітна плата ОСОБА_5 становить 593,10 гривні. Загаль-на сума заборгованої заробітної плати ОСОБА_5 становить 15227,45 гри-вень.

Колегія суддів апеляційного суду підкреслює, що стягнення заробітної пла-ти на користь позивачів із засновника ДНЗ «Ромашка» - Голубецької сільської ради є неправомірним, на чому наголошує апелянт у скарзі на судове рішення.

Відповідно до розяснень, що містяться у пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні, суспільні інтереси (час-тини перша та друга статті 3 ЦПК України ). За таких обставин суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інте-реси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач від-повідальним за це.

Судом установлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 пра-цюють у ДНЗ «Ромашка» з вересня-жовтня 2014 року. Згідно Статуту ( а. с. 143-150 ) дошкільний комунальний заклад є юридичною особою, має печатку і штамп встановленого зразка, бланки з власними реквізитами. Управління за-кладом здійснюється його засновником ( власником ) Голубецькою сільською радою та відділом освіти Крижопільської районної державної адміністрації Вінницької області. Безпосереднє керівництво роботою закладу здійснює його завідуючий, який призначається і звільняється з роботи відділом освіти Крижо-пільської РДА за погодженням з головою Голубецької сільської ради з дотри-манням чинного законодавства. Керівник дошкільного навчального закладу приймає на роботу, звільняє з роботи працівників дошкільного закладу, затвер-джує штатний розклад за погодженням із засновником, розпоряджається в установленому порядку майном і коштами закладу, відповідає за дотримання фінансової дисципліни, збереження матеріально-технічної бази закладу.

Не дивлячись на вжиті засновником, починаючи з вересня 2014 року ( рі-шення Голубецької сільської ради від 12 вересня 2014 року ), заходи з ліквіда-ції ДНЗ «Ромашка», завідувач ДНЗ ОСОБА_8 у вересні-жовтні цього ж року прийняла на роботу позивачів у справі, яким заробітна плата не виплачена жодного разу.

Ухвалюючи рішення про стягнення з Голубецької сільської ради на користь позивачів невиплаченої заробітної плати, суд першої інстанції виходив із того, що джерелами фінансування закладу є кошти, зокрема, засновника - сільської ради. Разом з тим, суд не надав оцінки тому факту, що крім коштів засновника фінансово-господарська діяльність закладу здійснюється також за рахунок коштів відповідних бюджетів, батьків, осіб, які їх замінюють, добровільних по-жертвувань, цільових внесків фізичних і юридичних осіб.

Трудові відносини (правовідносини) у позивачів виникли та мають місце саме з ДНЗ «Ромашка» в особі завідувача, яка прийняла їх на роботу, визна-чила розмір заробітної плати і повинна забезпечувати своєчасне нарахування останньої, виплату її працівникам як відповідальна особа за дотримання у за-кладі фінансової дисципліни.

Законом України «Про оплату праці» передбачено, що виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою праців-ника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, пош-товими переказами на вказаний ним рахунок ( адресу ) з обовязковою опла-тою цих послуг за рахунок роботодавця.

Судом встановлено, що заробітна плата позивачам нараховувалася бухгал-тером ДНЗ, яка передавала необхідні з цього питання документи засновнику, а останній здійснював перерахування коштів на рахунки їх одержувачів.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не визначився належним чином з від-повідачем щодо виплати заборгованої заробітної плати ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_5 і помилково стягнув її не з ДНЗ «Ромашка» як роботодавця, а із засновника закладу, який не перебуває з позивачами ні в яких правовідносинах.

Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про необхідність відмови у позові про відшкодування моральної шкоди з тієї підстави, що згідно з нормами статті 237-1 КЗпП України, розясненнями, викладеними у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди», визначається, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшко-дування моральної ( немайнової ) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шко-дою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні.

У даній справі слід зробити висновок про те, що протиправного діяння за-подіювачем моральної шкоди відносно позивачів не допущено. Невиплата за-робітної плати мала місце у звязку із судовими спорами, як зазначалося вище, між роботодавцем і засновником з приводу існування закладу, його ліквідації. Цей період включає наявність неодноразових судових рішень, ухвалених суда-ми різних інстанцій, які в подальшому переглядалися, тому стверджувати про допущення роботодавцем протиправних дій з невиплати заробітної плати пра-цівникам закладу, який ліквідовувався, відновлювався, немає жодних підстав.

Стосовно стягнення позивачам відшкодування понесених витрат у справі з оплати правової допомоги колегія суддів приходить до висновку про обгрунто-ваність стягнення у відшкодування такої шкоди на користь кожного з позива-чів по дві тисячі гривень з огляду на наступне.

В апеляційній скарзі голова сільської ради ОСОБА_2, крім іншого, зазна-чає про безпідставність стягнення з відповідача на користь кожного з позивачів по 3000,00 гривень у відшкодування витрат на оплату допомоги адвоката, вка-зуючи на відсутність документального підтвердження понесених витрат.

З такими доводами апелянта слід погодитися. У цій частині обгрунтування скарги є підставним, обєктивним, таким, що заслуговує на увагу та тягне ска-сування в цій частині рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішен-ня про часткове відшкодування витрат на правову допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення суми витрат з оплати правової допомо-ги, суд першої інстанції лише зазначив в оскаржуваному рішенні, що стягує ці витрати згідно розрахунку, зробленого адвокатом позивачів.

Однак, норми матеріального та процесуального права, а саме стаття 84 ЦПК України, Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», які врегульову-ють вирішення питання про визначення розміру витрат на правову допомогу, не містять положень, за якими стягненню підлягають будь-які понесені витрати на оплату правової допомоги.

Згідно Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на право-ву допомогу у цивільних та адміністративних справах» встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така ком-пенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, ін-шою стороною, а в адміністративних справах - субєктом владних повнова-жень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної за-робітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала право-ву допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року№ 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розяснено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпо-середньо повязаних з наданням правової допомоги у конкретній справі ( на-приклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад докумен-тів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально під-тверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Хоча в матеріалах цивільної справи наявні розрахунки сум гонорарів за на-дану правову допомогу трьом позивачам ( а. с. 87 ), де також вказана одна го-дина участі адвоката у судових засіданнях, що відповідає моніторингу журна-лів судових засідань за період з 13 червня по 26 вересня 2016 року, однак на су-му однієї тисячі гривень позивачами не надано фінансових документів з оплати цих коштів. Отже, вимоги позивачів про стягнення на їхню користь витрат на правову допомогу підлягають задоволенню лише у розмірі по дві тисячі гри-вень кожному з них.

Доводи апеляційної скарги в частині неправомірності обєднання позовів трьох осіб в одне провадження є слушними. Разом з тим в силу норм статті 307 ЦПК України, яка визначає повноваження апеляційного суду, останній позбав-лений можливості виправити таке процесуальне порушення, допущене судом першої інстанції.

Щодо сумнівів у розрахунку розмірів заборгованої заробітної плати позива-чам у справі, то колегія суддів зауважує, що перевірила подані у справі розра-хунки, усунула допущені арифметичні помилки. Однак, сам апелянт не позбав-лений був можливості перевірити надані розрахунки, навести свої, тим більше, що бухгалтер ДНЗ «Ромашка» ОСОБА_12 на даний час працевлаштована у ре-організовані ясла-садочок комбінованого типу «Калина», засновником якого теж є Голубецька сільська рада.

Відповідно до норм частини третьої статті 10, частини першої статті 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посила-ється як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За викладених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції у відповідності з нормами статті 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Підставами для скасування рішння суду першої інстанції і ухвалення но-вого рішення або зміни рішення є: неповне зясування судом обставин, що ма-ють значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обстави-нам справи: порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись нормами статей 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу голови Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області ОСОБА_2 задоволити част-ково.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 верес-ня 2016 року скасувати.

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 навчального закладу «Ромашка» с. Голубече, Кри-жопільського району Вінницької області, розташованого в с. Голубече, вул. Т. Марцин, № 2А, ідентифікаційний код 37338150, на користь:

ОСОБА_3 30349,26 гривень ( тридцять тисяч триста сорок девять гривень 26 коп. ) заборгованої заробітної плати, 2000,00 гривень ( дві тисячі гривень 00 коп. ) у відшкодування витрат з оплати правової допомоги адвоката,

ОСОБА_4 24127,62 гривень ( двадцять чотири тисячі сто двадцять сім гривень 62 коп. ) заборгованої заробітної плати, 2000,00 гривень ( дві тисячі гривень 00 коп. ) у відшкодування витрат з оплати правової допомоги адвоката,

ОСОБА_5 15227,45 гривень ( пятнадцять тисяч двіс-ті двадцять сім гривень 45 коп. ) заборгованої заробітної плати, 2000,00 гри-вень ( дві тисячі гривень 00 коп. ) у відшкодування витрат з оплати правової допомоги адвоката.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 навчального закладу «Ромашка» с. Голубече, Кри-жопільського району Вінницької області на користь держави 1541,15 грив-ню ( одна тисяча пятсот сорок одна гривня 15 коп. ) судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголо-шення, однак воно може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про-тягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:/підпис/

Судді:/підписи/

Згідно з оригіналом: