Ухвала суду № 64564679, 31.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/6320/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря - Авраменка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про скасування вимоги № Ф-117-23 від 15.07.2015 року, -

ВС ТА Н О В И В

27.10.2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про скасування вимоги № Ф-117-23 від 15.07.2015 року.

Постановою Одеській області окружного адміністративного суду від 02.06.2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою по справі постановою, Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову Одеського окружного адміністративного суду.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт посилався на те, що згідно даних інтегрованої картки платника в АІС «податковий блок» ОСОБА_2 станом на 01.10.2013 року мала борг зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 10970,78 грн. Зазначений борг, як зазначає відповідач, утворився у зв'язку з несплатою позивачкою обов'язкових платежів з 01.01.2011 року по 30.06.2013 року. Крім того, відповідач зазначає, що у період з 01.10.2013 року по 01.08.2015 року від ОСОБА_2 не надходили кошти в рахунок погашення заборгованості по єдиному внеску, у зв'язку з чим і утворився борг в сумі 19723,23 грн.

Апелянт вважає, що оскаржувана вимога № Ф-117-23 від 15.07.2015 року прийнята обґрунтовано та скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування прийнятої постанови Одеській області окружного адміністративного суду від 02.06.2016 року та постановлення нового рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрована виконавчим комітетом Одеської міської ради як фізична особа-підприємець та з 01.01.2011 року перебуває на спрощеній системі оподаткування, що не заперечуються представником відповідача.

В зв'язку з наявністю у ФОП ОСОБА_2 недоїмки зі сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 року по 15.07.2015 року в сумі 19 723,23 грн., 15.07.2015 року державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси було сформовано та надіслано позивачу вимогу № Ф-117-23 про сплату недоїмки.

Не погоджуючись з вказаною вимогою, позивач оскаржила її до суду першої інстанції, посилаючись на її протиправність.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне:

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).

Положення пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI зазначають, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі по тексту судової постанови - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", платником єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п. 2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", з дня набрання чинності цим Законом, суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України N 727/98 від 3 липня 1998 року "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України N 13-92 від 26 грудня 1992 року "Про прибутковий податок з громадян", нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону.

Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України N 727/98 від 3 липня 1998 року "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій органами доходів і зборів, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів визначено Інструкцією про порядок формування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 20.04.2015 року № 449 (далі - Інструкцією).

Згідно розділу VI Інструкції до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Відповідно до п. 3 Розділу VІ Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Як встановлено в ході розгляду даної адміністративної справи, оскаржувана вимога була сформована Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на підставі даних картки платника в АІС «податковий блок» про наявність боргу за період з 01.01.2011 року по 01.08.2015 року у розмірі 19723,23 грн.

Так, відповідач зазначав, що станом на 01.10.2013 року ФОП ОСОБА_2 мала борг зі сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 року по 30.06.2013 року у сумі 10970,78 грн. (за 2011 рік - 4010,30 грн., за 2012 рік - 4572,42 грн., за 1 та 2 квартали 2013 року - 2388,06 грн.). Крім того, відповідач посилався на наявність заборгованості ФОП ОСОБА_2 за період з 01.10.2013 року по 01.08.2015 року у сумі 8752,45 грн. (за 3-4 квартали 2013 року у сумі 2412,70 грн., 1,2,3,4 квартали 2014 року у загальній сумі 5071,80 грн. та за 1 квартал 2015 року у сумі 1267,95 грн.

Таким чином, відповідач зазначив, що загальна сума боргу ФОП ОСОБА_2 за період з 01.10.2013 року по 01.08.2015 року склала 19723,23 грн., і саме на цю суму боргу було сформовано вимогу про сплату недоїмки від 15.07.2015 року № Ф-117-23.

В свою чергу, судом першої інстанції вірно встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 року по справі № 815/3756/14 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одесі, яка у встановленому порядку набрала законної сили, було визнано протиправною та скасовано вимогу УПФУ в Суворовському районі м. Одеси про сплату боргу від 13.04.2012 року № Ф-717-У за період 2010-2011 р.р. на суму 4010,30 грн.

Крім того, із заперечень відповідача судом першої інстанції також було встановлено, що 14.11.2013 року позивачу була направлена друга вимога № Ф-182 на суму 12164,81 грн.

В свою чергу, сума боргу за вимогою УПФУ в Суворовському районі м. Одеси від 13.04.2012 року № Ф-717-У на суму 4010,30 грн. та вимогою № Ф-182 на суму 12164,81 грн. включена до вимоги № Ф-117-23 від 15.07.2015 року, яка оскаржена.

З огляду на викладене, виходячи з того, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 р. визнано протиправним та скасовано вимогу УПФУ в Суворовському районі м. Одеси про сплату боргу від 13.04.2012 року № Ф-717-У за період 2010-2011 р.р. на суму 4010,30 грн., а також враховуючи ненадання відповідачем доказів направлення вимоги від 14.11.2013 року № Ф-182 на суму 12164,81 грн. на адресу ФОП ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірна вимога є неправомірною та підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Танасогло Т.М.

Яковлєв О.В.