Постанова № 64564564, 06.02.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 лютого 2017 рокум. Ужгород№ 807/1483/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.,

при секретарі Стенавській А.М.,

за участю:

позивача: Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області, представник - не з'явився,

відповідача: ОСОБА_1- не з'явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2016 року, позивач - Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), якою просила суд: стягнути з відповідача в дохід бюджету суму податкового боргу у розмірі 8 378,53грн. по платежу 50 18010200 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості».

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності та стоїть на обліку, як платник податків і зборів в Ужгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області. Станом на 30.09.2016 за Відповідачем по платежу 50 18010200 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості» рахується податковий борг у розмірі 8 378,53грн.

Станом на день звернення до суду відповідачем не вжито заходів для добровільно, своєчасного та повного погашення податкової заборгованості перед державним бюджетом та у зв'язку з чим, на підставі статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий орган звернувся до адміністративного суду для стягнення суми податкового боргу в примусовому порядку.

У відповідності до вимог частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак в прохальній частині позовної заяви ним заявлено клопотання про розгляд даної адміністративної справи у відсутності представника інспекції за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти адміністративного позову не подав, не забезпечив явки свого уповноваженого представника, не повідомив суд про причини такої неявки, хоча судом вжито всіх заходів для належного повідомлення останнього про дату, час та місце судового засідання. Доказам про належне повідомлення останнього слугують наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення адресату, а також конвертами з поштовим відправленням, які повернулися на адресу суду по закінченню терміну зберігання, (а.с.18,26,34,36).

У відповідності до вимог частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, відповідач - ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1, (а.с.8)

Станом на 30.09.2016 за Відповідачем по платежу 50 18010200 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості» рахується податковий борг у розмірі 8 378,53грн.(а.с. 7)

Станом на день розгляду даної адміністративної справи доказів про сплату вказаного вище боргу в добровільному порядку, Відповідачем суду не надано та не спростовано доводів позивача.

Вказаний борг виник у Відповідача у зв'язку із наступним.

Так, підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового Кодексу України визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування податком є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Кодексу база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до пп. 266.7.4 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, із з мінами та доповненнями, органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 4 Порядку подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, від 31 травня 2012 р. N 476, Мін'юст подає ДФС інформацію про об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, у тому числі нерезидентів (далі - нерухоме майно), із зазначенням прізвища, імені та по батькові фізичної особи, реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку у паспорті), адреси і типу нерухомого майна, його реєстраційного номера, загальної та житлової площі нерухомого майна, виду спільної власності (у разі, коли таке майно належить на праві спільної власності), розміру частки у праві спільної власності (у разі, коли таке майно належить на праві спільної часткової власності), підстави виникнення права власності і дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Передача зазначеної інформації здійснюється на центральному рівні між Мінюстом і ДФС в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті Кодексу, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

На виконання вищезазначених вимог Податкового кодексу України, Ужгородською ОДПІ було сформовано податкове повідомлення-рішення №18498-17 від 15.06.2015 року яким визначено Відповідачу загальну суму податкового зобов'язання за платежем 50 18010200 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості» у розмірі 8 378,53грн.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було направлено засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак лист був повернутий на адресу інспекції у відповідності до довідки Ф20 «за закінченням терміну зберігання». (а.с. 11)

Відповідно до п.58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Дане податкове повідомлення - рішення не оскаржувалось Відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку та залишається ним несплаченим, оскільки доказів про оскарження такого Відповідачем суду не надано та не спростовано доводів позивача.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до норм чинного законодавства України, Відповідачу було виставлено податкову вимогу №139-25 від 04.01.2016 року, яка була направлена на адресу Відповідача засобами поштового зв'язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак даний лист був повернутий у відповідності до довідки Ф.20, що підтверджується відповідною копією, яка наявна в матеріалах даної адміністративної справи (а.с. 12)

Відповідно до п.58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку -фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи вищенаведене та той факт, що станом на день розгляду адміністративної справи по суті, відповідачем не вжито достатніх заходів, щодо погашення в добровільному порядку заборгованості по узгодженому податковому зобов'язанню із платежу, який зазначений у довідці про суми податкового боргу, що слугує підставою для задоволення адміністративного позову у повному обсязі та стягненню з відповідача податкового боргу в розмірі 8378,53 грн. в примусовому порядку.

Керуючись ст.ст. 17, 71, 86, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (п.і. АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь відповідного бюджету суму податкового боргу у розмірі 8378,53 грн. (вісім тисяч триста сімдесят вісім гривень, 53 коп.) по платежу 50 18010200 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості».

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяТ.В. Скраль