Ухвала суду № 64564370, 26.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 року м. Київ К/800/20574/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Гончар Л.Я. Донця О.Є.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року у справі № 820/13116/13-а за позовом ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області по проведенню позапланової перевірки на підставі листа Держспоживінспекції України від 06.11.2013 № 5114-2-7/7;

- визнати протиправними та скасувати накази Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області № 111 від 11.11.2013, № 115 від 14.11.2013 про проведення позапланової перевірки на підставі звернення народного депутата України Бойко В.Б. та листа Держспоживінспекції України від 06.11.2013 № 5114-2-7/7;

- визнати протиправними та скасувати акти перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 01102 від 13.11.2013, № 01101 від 12.11.2013, № 01045 від 12.11.2013, № 01048 від 12.11.2013, № 01103 від 14.11.2013, № 00971 від 14.11.2013, № 01093 від 14.11.2013, № 01047 від 12.11.2013, № 01135 від 14.11.2013 та приписи до актів перевірки;

- скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області № 23-265 від 04.12.2013 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 року позов задоволено частково. Скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 23-265 від 04.12.2013. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасовано. В цій частині прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині постанову суду залишено без змін.

На постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року надійшла касаційна скарга ТОВ «САВ-Дістрибьюшн», в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про її скасування та залишення в силі рішення суду першої інтсанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу № 111 від 11.11.2013, направлень на проведення перевірки №№ 01534, 01515, 01516, 01522, 01520, 01517, 01518, 01533 від 11.11.2013, наказу № 115 від 14.11.2013 та направлення на проведення перевірки № 01567 від 14.11.2013 відповідачем в період з 12.11.2013 по 14.11.2013 проведено позапланову перевірку торгових об'єктів ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» - магазинів «Фокстрот», розташованих в місті Харкові за адресами: вулиця Вернадського, буд. 2, проспект Перемоги, буд. 62-3, проспект Тракторобудівників, буд. 59/56, площа Повстання, буд. 7/8, вулиця Полтавський шлях, буд. 56, проспект Московський, буд. 199, проспект Героїв Сталінграду, буд. 136/8, вулиця Академіка Павлова, буд. 144-Б.

За результатом проведення вказаної перевірки відповідачем складено акти перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 01102 від 13.11.2013, №№ 01101, 01045, 01048, 01047 від 12.11.2013, №№ № 01103, 00971, 01093, 01135 від 14.11.2013, якими встановлено порушення, пов'язані з відсутністю необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, продаж товарів, що надійшли до продажу без зазначення у супровідних документах на товари, що підлягають обов'язковій сертифікації реєстраційних номерів сертифікатів, продаж товарів, що надійшли без документів, які засвідчують їх якість та безпеку.

На цій підставі відповідачем прийнято постанову № 23-265 від 04.12.2013 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою до позивача застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 77 872,89 грн.

Не погоджуючись з вказаними діями Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області, позивач звернувся до суду з позовом.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова відповідача складена з порушенням діючого законодавства, містить помилки, а висновки стосовно наявності порушень є необ'єктивними та не відповідають дійсності.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову та відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що здійснюючи перевірку та приймаючи постанову, відповідач діяв обґрунтовано та правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», який визначає відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також механізм їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, та Порядком провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженим Постановою КМУ від 15.06.2006 № 833 (далі - Порядок).

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Відповідно до частини 2 цієї статті зазначена інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Відповідно до пунктів, 17,21 Порядку суб'єкт господарювання зобов'язаний, зокрема, надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

Забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (в установлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.

Судами встановлено, що листами № 297,295, б/н від 15.11.2013, № 299 від 18.11.2013, № 301 від 21.11.2013, № 312 від 28.11.2013 ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» повідомлено відповідача про його звернення до постачальника товару з вимогою про термінове додаткове нанесення інформації для споживачів та надано докази додаткового нанесення необхідної, достовірної, своєчасної інформації про товар.

Пунктом 7 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням наведеного, та встановлення факту відсутності на час проведення перевірки необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про порушення позивачем вимог статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», а відтак про правомірність спірної постанови відповідача.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: