Ухвала суду № 64564227, 01.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2017 року м. Київ К/800/25609/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Маринчак Н.Є., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2016 року

у справі № 814/4406/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САРМАТ ОЙЛ"

до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "САРМАТ ОЙЛ" звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - Інспекція) про скасування податкових повідомлень-рішень від 07 грудня 2015 року №0011712203 та від 10 грудня 2015 року №001180223.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року позов задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2016 року клопотання Інспекції про поновлення пропущеного строку залишено без задоволення та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Інспекції на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Письмові заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відхилення касаційної скарги.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, а саме повідомленням про вручення поштового відправлення, рішення суду першої інстанції отримано представником Інспекції 24 травня 2016 року.

Апеляційну скаргу Інспекція подала до суду першої інстанції 10 червня 2016 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2016 року апеляційну скаргу Інспекції на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме: подання документа про сплату судового збору в сумі 1 339,80 грн. та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

За результатами розгляду клопотання Інспекції про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого ухвалою від 04 липня 2016 року, Одеським апеляційним адміністративним судом на підставі ухвали від 25 липня 2016 року продовжено Інспекції строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 10 серпня 2016 року.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Інспекцією надіслано документ про сплату судового збору та заяву про поновлення пропущеного строку.

Як на підставу поважності причин пропуску строку подання апеляційної скарги відповідач вказував на те, що спеціаліст юридичного управління Головного управління Державної фіскальної служби Миколаївський області, який відповідальний за супроводження судових спорів Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, отримав рішення суду 7 червня 2016 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив із того, що названі Інспекцією підстави пропуску строку не є поважними.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

За змістом частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Разом з тим, названі відповідачем підстави не є поважними, адже залежали від його волевиявлення, не були об'єктивно непереборними, та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для подання апеляційної скарги. Вказані Інспекцією обставини стосуються виключно організації власної внутрішньої діяльності, оскільки Інспекція не була позбавлена права і можливості передавати рішення суду першої інстанції відповідному працівнику юридичного управління Головного управління Державної фіскальної служби Миколаївський області, який відповідальний за супроводження судових спорів Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, для його апеляційного оскарження у строки, що визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки рішення суду першої інстанції отримано представником Інспекції 24 травня 2016 року, а апеляційну скаргу подано 10 червня 2016 року, тобто з пропуском визначеного процесуальними нормами строку, і причини пропуску вказаного строку не є поважними, суд апеляційної інстанції з дотриманням положень Кодексу адміністративного судочинства України відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області відхилити, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун