Ухвала суду № 64563724, 25.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа № 760/20577/14 Головуючий у 1-ій інстанції - Кицюк В.С.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/1167/2017 Доповідач - Музичко С.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого - суддіМузичко С.Г.

Суддів Соколової В.В., Поліщук Н.В.,

при секретарі Чумаченко А.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 11 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Державної служби інтелектуальної власності України, Державної фіскальної служби України про визнання недійсним патенту на промисловий зразок, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 11 січня 2016 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Державної служби інтелектуальної власності України, Державної фіскальної служби України про визнання недійсним патенту на промисловий зразок задоволено. Визнано недійним повністю патент України НОМЕР_1 на промисловй зразок «Пробка гумова для закупорювання флаконів з лікарськими засобами, зареєстрований 25.01.2012 року за ОСОБА_2

Зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України внести до державного реєстру патентів України на промислові зразки відомості про визнання недійсним патенту України № НОМЕР_1 на промисловий зразок «Пробка гумова для закупорювання флаконів з лікарськими засобами», зареєстрований 25.01.2012 року за ОСОБА_2 та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність». Вирішено питання про розподіл судових витрат. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що права позивача порушено не було. Доказів того, що позивачем здійснюєтьсяпідприємницькадіяльність суду не надано, як і доказів можливості постачання виробу на українські заводи.

Також зазначив, що висновок експерта, з приводу дослідження промислового зразку, був упереджений, оскільки позивач звернувся до суду з висновоком за підписом експерта,який в подальшомувиконав експертизу згідно з ухвалою суду першої інстанції. В апеляційній скарзі просив рішення суду скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до висновку судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності сукупність суттєвих ознак промислового зразка за спірним патентом України від 25 січня 2012 року стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки на його реєстрацію, а тому суд вважав, що він не є новим і немає ознак патентоспроможності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»визначає поняття промисловий зразок, яким є результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

За приписами ч. 1 ст. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом; б) наявності у сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було у поданій заявці; в) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»).

Відповідність промислового зразка умовам патентоздатності перевіряється під час проведення експертизи.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 січня 2012 року зареєстровано патент України на промисловий зразок № НОМЕР_1 «Пробка гумова для закупорювання флаконів лікарськими засобами» за заявою ОСОБА_2, який став власником патенту (а.с.83)

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_3 вказала, що планувала укласти договори з вітчизняними виробниками лікарських засобів на поставку їм пробок гумових іноземних виробників, що мають бути ввезені з-за кордону та підлягатимуть митному оформленню.

Разом з тим, вважала, що існували перешкоди в здійсненні такої підприємницької діяльності, оскільки Державною фіскальною службою України 12 жовтня 2012 року за № 534 до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності включено цей промисловий зразок.

Позивач зазначала, що спірний промисловий зразокне є новим відповідно до вимог ч.1 ст. 461 ЦК України, а згідно з ч.1 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності.

Згідно із ст. 461 ЦК України промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим. Об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим. Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. У процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних Установою заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень.

У статті 469 ЦК України передбачено, що права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

За клопотанням позивача ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10.03.2015 року призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності. (а.с. 232 т. 1)

Так, згідно з Висновком експерта №1028 за результатами проведення судової експертизи сукупність суттєвих ознак промислового зразка «Пробка гумова для закупорювання флаконів лікарськими зсобами», за патентом України № НОМЕР_1 від 25 січня 2012 року стала загальнодоступною в світі до дати подання заявки на реєстрацію, а саме до 20 грудня 2011 року.

Отже, суд першої інстанції, встановивши на підставі оцінки результатів експертного дослідження та інших поданих сторонами доказів факт невідповідності спірного промислового зразка умовам патентоспроможності, дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності визнання зазначеного патенту недійсним.

Щодо посилань апелянта на те, що при призначенні експертизи судом не були встановлені обставини, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи визначеним екстертом , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 143 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд провести експертизу у відповідній судово-експертній установі, доручити її конкретному експерту, заявляти відвід експерту, давати пояснення експерту, знайомитися з висновком експерта, просити суд призначити повторну, додаткову, комісійну або комплексну експертизу.

У п. 1.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень визначено, що призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України "Про судову експертизу" іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

У ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про судову експертизу» атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

Особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, що внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів, а у випадках, передбачених частиною четвертою статті 7 цього Закону, - іншим фахівцям з відповідних галузей знань.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

Законодавством передбачено, що судові експертизи можуть бути проведені атестованим судовим експертам.

Клопотання про призначення комісійної або повторної чи іншої експертизи з боку апелянта не надійшло.

Апеляційна скарга не містить посилання на неправильність висновків експерта та доказів на їх спростування.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст. 3 ЦПК України).

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку про те, що особа, права чи інтереси якої порушено видачею патенту, може у судовому порядку оскаржити його. При цьому відповідачем порушено її інтереси як суб'єкта підприємницької діяльності, а промисловий зразок не є новим і не відповідає умовам патентоспроможності.

Отже, рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 11 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: