Постанова № 64563707, 30.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

№33/796/1584/16 Головуючий у першій інстанції - Захарова А.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2016 року Суддя Апеляційного суду міста Києва Ковальська В.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі 340 гривень.

Згідно з постановою судді 17 липня 2016 року близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Honda» д/з НОМЕР_1, рухаючись по а/д Р-06 км 50+800 м. порушив п. 12.1 ПДР, оскільки не вибрав безпечної швидкості руху, втратив керування автомобілем в результаті чого виїхав на ліве по ходу руху узбіччя, де здійснив наїзд на опору освітлення залізничного переїзду. В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким закрити провадження про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2

Апелянт звертає увагу, що при розгляді справи судом першої інстанції не були враховані об'єктивні обставини, що призвели до ДТП, а саме відсутність попереджувальної інформації про наближення небезпечного повороту, наявність густих зелених насаджень перед крутим поворотом, а також неналежний стан дорожнього полотна та узбіччя дороги.

ОСОБА_2 вказує на те, що посилання працівників поліції на порушення п. 12.1 ПДР є безпідставними та необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази обраної швидкості руху транспортного засобу, під його керуванням та відсутні докази її перевищення.

Окрім того, дане ДТП, на думку апелянта, не посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян та на встановлений порядок управління, тобто повністю відсутні передбачені законом ознаки адміністративного правопорушення, а враховуючи, що в результаті ДТП не було потерпілих, не завдано збитків іншим особам і не були пошкоджені елементи дорожньої інфраструктури, то в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП.

Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, та його захисників, які підтримали апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, а постанову судді слід залишити без змін, виходячи з таких підстав.

Висновок, викладений у постанові судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наведеними у постанові доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями самого ОСОБА_2, схемою ДТП із зазначенням пошкоджень автомобіля, фотографіями з місця пригоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що причиною ДПТ стало відсутність попереджувальної інформації про наближення небезпечного повороту, наявність густих зелених насаджень перед крутим поворотом, а також неналежний стан дорожнього полотна та узбіччя дороги є безпідставними та спростовуються наявними у справі доказами: даними схеми ДТП, з якої убачається, що ширина проїзної частини складає 7,5 м, а ширина узбіччя - 2.3 м; фотографіями з місця пригоди, які свідчать про нормальну видимість на ділянці дороги, де сталася ДТП, а також належний стан твердого покриття дорожнього полотна та узбіччя.

Окрім того, фотографіями з місця ДТП підтверджується, що перед поворотом, на якому сталася ДТП, встановлено попереджувальні знаки про наближення залізничного переїзду та знаки обмеження швидкості з 60 км/год до 40 км/год (а.с. 14, 15).

Наявність вищевказаних попереджувальних та обмежувальних дорожніх знаків відображено в схемі ДТП (а.с. 3).

Отже, на відрізку шляху, де сталася ДТП, швидкість руху згідно з відповідним дорожнім знаком була обмежена до 40 м/год.

З пояснень ОСОБА_2 убачається, що причиною ДТП стало те, що автомобіль під його керуванням на крутому повороті перед залізничним переїздом винесло на ліве узбіччя та кинуло на залізобетонний стовп.

За умови нормальних видимості, ширини проїзної частини та узбіччя, нормального дорожнього покриття та дотримання водієм встановленої на даному відрізку шляху швидкості руху транспортного засобу автомобіль під керуванням ОСОБА_2 не винесло б на узбіччя, а тому доводи апеляційної скарги про недоведеність перевищення водієм швидкості руху є безпідставними.

Також, на думку судді апеляційного суду, є безпідставними доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, оскільки в результаті ДТП не було потерпілих, не завдано збитків іншим особам і не були пошкоджені елементи дорожньої інфраструктури.

Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12.1 ПДР України, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль. Відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження автомобіля, передбачено ст. 124 КУпАП, яка міститься у главі 10 КУпАП під назвою "Адміністративні правопорушення на транспорті, галузі шляхового господарства і зв'язку".

Порушенням вимог п. 12.1 ПДР України ОСОБА_2 порушив правила, встановлені для забезпечення безпеки дорожнього руху, тобто протиправна, винна дія ОСОБА_2 посягала на встановлений порядок управління на транспорті, за наслідками такого порушення передбачено адміністративну відповідальність ст. 124 КУпАП, отже, в даному випадку є всі ознаки адміністративного правопорушення, передбачені у ст. 9 КУпАП.

При цьому відсутність потерпілих, завдання шкоди іншим особам, відсутність пошкодження елементів дорожньої інфраструктури тощо не впливає на вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за умови, що внаслідок порушення вимог правил дорожнього руху має місце пошкодження автомобіля. А та обставина, що пошкоджений автомобіль належить особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, може бути врахована при обранні виду та розміру адміністративного стягнення.

Оскільки в апеляційні скарзі ОСОБА_2 відсутні доводи щодо обраного суддею районного суду виду та розміру адміністративного стягнення, а суддя апеляційного суду не вбачає підстав для зміни постанови в частині накладення адміністративного стягнення, то постанову слід залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_2, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2- без задоволення.

Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Апеляційного суду міста Києва В.В. Ковальська